Юридична наука керується тим, що закон, як правило, зворотної сили не має, тобто не поширюється на правовiдносини, якi виникли до його видання. До конкретного факту чи випадку необхiдно застосовувати закон, який дiяв у момент, коли трапився цей випадок чи був такий факт. Це правило забезпечує сталiсть у вiдносинах мiж суб’єктами права, впевненiсть громадян у стабiльностi їх правового становища та в урегульованостi правопорядку.
Проблеми, що пов’язанi з дiєю законiв у часi, неодноразово ставали предметом розгляду i Конституцiйного Суду України. Наприклад, приводом для розгляду однiєї з таких справ стало конституцiйне звернення Нацiонального банку України щодо офiцiйного тлумачення положення частини першої статтi 58 КУ про зворотну дiю в часi законiв та iнших нормативно-правових актiв. У своєму рiшеннi вiд 09.02.1999 № 1-рп/99 Конституцiйний Суд України зазначив, що в регулюваннi суспiльних вiдносин застосовуються рiзнi способи дiї в часi нормативно-правових актiв. Перехiд вiд однiєї форми регулювання суспiльних вiдносин до iншої може здiйснюватися негайно (безпосередня дiя), шляхом перехiдного перiоду (ультраактивна форма) i шляхом зворотної дiї (ретроактивна форма).
Крiм того, у рiшеннi зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та iншi нормативно-правовi акти не мають зворотної дiї в часi. Цей принцип закрiплений у частинi першiй статтi 58 КУ, за якою дiю нормативно-правового акта в часi треба тлумачити так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинностi i припиняється з втратою ним чинностi. Тобто до подiї, факту застосовується той закон або iнший нормативно-правовий акт, пiд час дiї якого вони настали або мали мiсце.
В iншому своєму рiшеннi вiд 05.04.2001 Конституцiйний Суд України зазначив, що КУ закрiплено принцип незворотностi дiї в часi законiв та iнших нормативно-правових актiв (ч. 1 ст. 58 КУ). Це означає, що дiя закону та iншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовiдносини, якi виникли i закiнчилися до набрання чинностi цим законом або iншим нормативно-правовим актом.
Повертаючись до запитуваного випадку, скажемо, що в внесено змiни Законом України вiд 17.09.2015 № 704-VIII (далi — Закон № 704).
Вiдповiдно до Закон № 704 набирає чинностi з дня, наступного за днем його опублiкування.
Закон № 704 був офiцiйно опублiкований 02.10.2015 року в Офiцiйному вiснику України, № 76, ст. 2494 й вiдповiдно набрав чинностi 03.10.2015.
Тож, якщо працiвника було звiльнено до набрання чинностi Законом № 704 застосування його положень ранiше суперечитиме Конституцiї України, висновкам Конституцiйного Суду України та базовим положенням теорiї права.
