Останні місяці навчання в школі дуже насичені, адже попереду іспити. Та незважаючи на велике навантаження, випускники із нетерпінням чекають на свято останнього дзвоника.
У нас склалась традиція: щороку випускники школи вирушають до обеліска Слави та пам’ятника Тарасу Шевченку вшанувати історію шевченківського краю. Вони вклоняються пам’яткам славної історії, читають патріотичні вірші, кладуть квіти. Там по особливому осмислюється та усвідомлюється доля українського народу, частинкою якого є кожен випускник, який сьогодні перегортає сторінку в майбутнє.
Дійові особи:
- Перший ведучий
- Другий ведучий
- Перший випускник
- Другий випускник
- Третій випускник
- Перша голубка
- Друга голубка
СЦЕНАРІЙ
На подвір’ї школи збираються випускники, учні, педагогічний колектив, запрошені почесні гості, батьки. Лунає урочиста музика. Звучать фанфари.
Перший ведучий:
Доброго дня, дорогі випускники!
Другий ведучий:
Доброго дня, вельмишановні учителі, батьки, гості!
Перший ведучий:
Раді вітати вас на подвір’ї рідної школи!
Другий ведучий:
На шкільне врочисте свято
Прибуло гостей багато.
Учні радо їх стрічають,
Сміх і музика лунають!
Перший ведучий:
Радістю осяяні лиця цих гостей,
Щирою любов’ю проводжать дітей
Всі вони зібралися на подвір’ї цім,
Побажати щастя класам випускним!
Другий ведучий:
Дзвоник пролуна востаннє —
За хвилину мить прощання.
Перший ведучий:
Дорогі друзі! Розхвилювалась ненька-школа, кожний куточок її подвір’я з сумним трепетом прощається з дорогими учнями. Вони нині назавжди залишають затишний острів шкільного буття, щоб відправитись в буремне, сповнене радощів і печалей доросле життя.
Другий ведучий:
Дорогі випускники! Погляньте, он там, під крислатою яблунею, ви розказували свої таємниці одне одному, а там, у затишній альтанці, вигадували кумедні бувальщини… На клумбах щороку розквітатимуть усіма барвами літа посаджені вами троянди. Кожне своє цвітіння вони присвячуватимуть вам, дорогі випускники!
Перший ведучий:
Сьогодні той день, коли зі шкільного подвір’я ви піднімаєтеся на власних зміцнілих крилах у небо, щоб здійснити самостійний політ у щасливе майбуття. Школа теплом проводжає в доросле життя своїх лелеченят-випускників.
Випускники виконують пісню «Журавлі», слова Андрія Малишка, музика Платона Майбороди.
Другий ведучий:
Відчиняє школа двері нам гостинно,
Є щасливий привід — свято в нас родинне.
Будемо сьогодні у широкий світ
Проводжати учнів — України цвіт.
Перший ведучий:
Запрошуємо учнів 10-го класу вручити стрічки та шкільні дзвіночки нашим випускникам.
Учні 10-го класу вручають випускникам стрічки та шкільні дзвіночки.
Другий ведучий:
А тепер запрошуємо всіх вас, дорогі друзі, розпочати урочисту ходу до пам’ятних місць, щоб вклонитися та покласти квіти до обеліска Слави воїнам-визволителям, пройтися стежками, якими ходив син України, геніальний Кобзар — Тарас Григорович Шевченко. Стежками, що стали рідними для тих випускників, які приїхали з різних регіонів нашої області.
Перший ведучий:
Розпочинаємо нашу ходу прощанням з дитинством. Ваші молодші друзі чекають вас на казковій галявині «Улюблена іграшка». Погляньте на них, пригадайте себе в дитинстві, усміхніться і нехай ваша пам’ять збереже цю мить назавжди!
Молодші школярі в костюмах казкових героїв зустрічають випускників на казковій галявині та вручають їм емблеми із зображенням улюбленої іграшки. Звучить музика. Під звуки духового оркестру колона вирушає до Будинку культури.
Другий ведучий:
Перша наша зупинка біля обеліска Слави. Традиційно у дні урочистих подій вклоняємося пам’ятним місцям, щоб вшанувати пам’ять тих, хто в роки Другої Світової війни віддав своє життя за наше щастя, за право кохати і народжувати дітей, творити добро на землі.
Перший випускник:
Уклонімося тим, хто поліг у бою,
Хто прикрив землю рідну собою.
Свято юності й радість велику свою
Окропімо живою сльозою.
Другий випускник:
Засвідчуємо нашу повагу до загиблих воїнів-визволителів. Обіцяємо довіку пам’ятати та шанувати всіх, хто був солдатом на фронтах Другої Світової війни, та передати наступним поколінням невгасимий вогонь вдячності за врятовану землю.
Випускники кладуть квіти до обеліска Слави воїнам-визволителям.
Перший ведучий:
Наступна зупинка біля пам’ятника Тараса Шевченка. Дорогі випускники! Вшануймо пам’ять великого Кобзаря, Сина України.
Випускники кладуть квіти і вклоняються пам’ятнику Тараса Шевченка.
Перший випускник:
Є куточок землі, України всієї окраса, той куточок землі — це наше село Шевченкове, край генія України Тараса Григоровича Шевченка. На цій святій Кобзаревій землі ми зростали, мужніли, обирали життєвий шлях. Ця земля надихає нас нині на гідне, достойне життя на благо нашої синєнебої України.
Другий випускник:
Україно!
Мій коханий краю,
Люблю тебе всією душею!
Третій випускник:
Україно!
Ненько рідна і свята!
Небом чистим розгортайсь над нами,
Дихай миром, нива золота.
Перший випускник:
Ми з тобою завжди, Україно!
Ми з тобою разом повсякчас!
Доки б’ється в грудях серце вірне
І допоки жар в душі не згас.
Другий випускник:
У світі широкім є різні країни,
Де ріки, ліси і лани…
Єдина лише на землі Україна,
А ми її доньки й сини.
Третій випускник:
Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,
І квіти повсюди цвітуть…
Та лише одну Батьківщину ми маєм —
Її Україною звуть.
Перший випускник:
Вам, шановні вчителі, рідні батьки, дорогі гості, ми, випускники, урочисто обіцяємо, що докладемо всіх зусиль, щоб наша славна Україна стала найпочеснішою європейською державою! Ми будемо достойними слави наших дідів-прадідів. Житимемо, працюватимемо, творитимемо на благо рідної української землі!
Випускники виконують «Пісню про Україну», слова і музика Андрія Малишка.
Другий ведучий:
Шановні випускники! Сьогодні для вас море квітів, усмішки дорогих вам людей, подарунки, вітання гостей. Тому до слова запрошуємо гостей свята.
Гості виголошують вітальне слово.
Другий ведучий:
Летять роки — немов пташина зграя,
Пливуть роки — потоком бурних рік,
І мчать вони холодними вітрами,
Біжать мільйонами стежинок і доріг;
Як хочеться сказати: зупинись!
Постій хвилину, не спіши в дорогу,
А ти біжиш, летиш і мчиш кудись
Все далі й далі від шкільного й отчого порогу.
Лунає мелодія, під яку в образах голубок вибігають дві дівчинки, тримаючи в руках білі троянди.
Перша голубка:
Яке чудове нині свято!
Друга голубка:
Це свято для учителів, учнів і батьків!
Перша голубка:
Поглянь, як випускники зашарілись,
Як збентеження те приховать?
Друга голубка:
Мов голубки сніжно-білі,
Вони зібралися відлітать.
Перша голубка:
І на світанку, як в ефірі
Проміння сонця забринить,
Дітей оцих ясне сузір’я
В широкий всесвіт відлетить.
Друга голубка:
І мов пташки, гніздо покинуть
В свої сімнадцять юних літ.
Перша голубка:
Вони сміливо всі полинуть
В безмежний нескінченний світ.
Друга голубка:
Чи в польоті їх крила втримають?
Перша голубка:
Так, бо сили їм мрія додасть!
Друга голубка:
Бо злетіти до хмар вони мають!
Перша голубка:
Мріє, крилонька розправляй!
Звучить пісня «Рідна школа», слова і музика Наталії Май.
Перший ведучий:
Загубилися роси у віях твоїх,
Засіяла зоря на світанні.
А попереду стільки незнаних доріг!
Нині з школою зустріч остання.
Другий ведучий:
Дорогі випускники! Перегорніть у пам’яті сторінки свого шкільного життя! Упізнайте себе у своїх молодших друзях. Пригадайте дитинство, яке, на жаль, не повернеться.
Країна дитинства — країна казкова,
І часто дорослих приваблює знову,
І часто дорослі літають у мріях,
Відвідать дитинство живе в них надія!
Молодші школярі присвячують випускникам вальс.
Перший ведучий:
Кружляє в мріях ніжний вальс,
Вальсує випускний наш клас.
Щасливі юнки й юнаки,
Рука припала до руки.
Другий ведучий:
Кружляє в дивних чарах вальс,
Випускникам дає наказ,
Щоб школу завжди пам’ятали,
Учителів не забували.
Перший ведучий:
Кружляє рідний, ніжний вальс,
Сьогодні він лише для вас.
Майбутнє кличе в даль дзвінку,
Життя влилось в стрімку ріку.
Другий ведучий:
Кружляє тихий, милий вальс,
Розлуки підхопив нас час.
В світи доріжка поведе,
Прощай, дитинство золоте!
Випускники танцюють прощальний шкільний вальс.
Перший ведучий:
Стихає загадковий вальс.
В політ несе останній раз.
Акорд заключний пролунав,
Затих, мов лебідь, крила склав!
Другий ведучий:
Дорогі наші випускники! У цей святковий день ваша юність захоплює різнобарв’ям та неперевершеністю всіх присутніх. Тож хай линуть довкола щасливі акорди молодого життя, нехай здійснюються всі ваші найзаповітніші мрії, відлітають у небесну блакить ваші бажання, щоб обов’язково збутися на радість вам, вашим батькам, і вашим вчителям!
Усі випускники:
Ми два крила, що летимо в майбутнє,
Назустріч всім вітрам, лише вперед.
І поряд з нами незабутнє,
Наш перший і прощальний злет.
О мрії наші, зіткані з проміння,
Любові вчителів й батьківського тепла!
Нехай сердець ваших горіння
Засяє світлом чесних справ,
Нехай не зрадить вас сумління,
Час для польоту вже настав!
Станьте легкокрилими!
О мрії наші!
Ми віримо у ваше здійснення!
Випускники загадують бажання і пускають в небо повітряні кульки. Потім вручають вчителям конверти із загаданими бажаннями для зберігання, щоб відкрити їх через п’ять років.
