Клуб дідусів і бабусь як ефективна форма роботи з сім’єю

Педагогічний колектив нашого навчального закладу постійно перебуває в пошуку нових форм, методів та змісту роботи із сім’єю. Налагодження ефективної співпраці з сім’єю підвищує якість навчально-виховного процесу, адже дає педагогам змогу більше дізнатися про індивідуальні особливості учнів, з’ясувати їхні захоплення, цінності та стиль виховання у сім’ї тощо.

Якщо виховання підростаючого покоління в сім’ї відбувається на основі взаєморозуміння, взаємної моральної відповідальності, спільної діяльності та взаємодопомоги, то такі стосунки учні вибудовуватимуть і під час спілкування з учителями та однолітками. А якщо сімейне виховання грунтується на інших цінностях, вимоги батьків не відповідають, а інколи й суперечать принципам виховання в навчальному закладі? Звісно, це негативно позначається на результатах навчально-виховного процесу, і педагогічному колективу доводиться докладати значних зусиль, щоб виховати в учнів правильну життєву позицію. Задля вироблення єдиного підходу у вихованні підростаючого покоління ми вирішили активізувати роботу із сім’ями, залучивши до співпраці бабусь і дідусів.

Важливу виховну роль у становленні особистості учня відіграють бабусі та дідусі, які, як правило, мають значний життєвий досвід у вихованні підростаючого покоління. Урахування потреби старшого покоління передати онукам свою мудрість, любов та традиції надихнуло нас на створення клубу дідусів і бабусь «Від серця до серця» (далі — Клуб).

Створюємо територію взаєморозуміння

Панування любові та дружби у сім’ї сприяє тому, що учень упевнено почувається, успішно спілкується з оточенням, вибудовуючи з ним щирі та відкриті стосунки. І що більше люблячих родичів, то гармонійніше розвивається учень. Таку територію взаєморозуміння ми вирішили створити в нашому Клубі.

Педагоги нашого навчального закладу, здійснюючи керівництво навчально-виховним процесом, чітко ставлять виховні завдання, володіють методами та прийомами роботи з учнями. Натомість сімейне виховання відбувається за іншою системою, що складається в кожній сім’ї. І часто вплив сім’ї на виховання підростаючого покоління недооцінюють або недостатньо усвідомлюють ті, хто його здійснює. Відповідно неусвідомленість виховного впливу деформує розвиток особистості учня.

Саме в сім’ї учні вчаться розуміти, приймати і підтримувати інших людей, переживають позитивні емоції, відчувають психологічну захищеність тощо. Відтак з цими вміннями вони переступають поріг навчального закладу.

Для того щоб запобігти неусвідомленому виховному впливу сім’ї, ми визначили мету діяльності Клубу — партнерство в ім’я духовного становлення особистості учня, плекання його здоров’я та інтелектуального розвитку. Задля успішної її реалізації до роботи залучили практичного психолога, соціального педагога, медичну сестру та вчителя фізичної культури навчального закладу.

Це цікаво!

Уперше День бабусь і дідусів почали святкувати канадці. Незабаром свято набуло популярності у всьому світі. У Франції цього дня туристичні агентства організовують безкоштовні поїздки на автобусах для бабусь і онуків. Поляки святкують окремо День бабусі (21 січня) і День дідуся (22 січня). За традицією польські бабусі та дідусі пригощають онуків пирогами, а онуки дарують їм подарунки

Відтак ми сформулювали основні завдання роботи Клубу:

• сприяти усвідомленню старшим поколінням того, що гармонійному всебічному розвитку учнів сприяє ефективна взаємодія сім’ї з навчальним закладом
• перетворити старше покоління на однодумців у здійсненні навчально-виховного процесу
• зміцнювати взаємодію навчального закладу із сім’ями на основі взаємоповаги та взаємодопомоги
• підвищити етику спілкування в сім’ї
• надавати консультації щодо питань фізіологічного розвитку, вікової психології, особливостей сімейного виховання тощо
• переконати старше покоління в тому, що налагодженню стосунків у сім’ї сприяє допомога кваліфікованих спеціалістів
• популяризувати діяльність навчального закладу серед населення мікрорайону

Діяльність Клубу ми спрямували на вироблення єдиних виховних вимог до учнів як у навчальному закладі, так і вдома, налагодження особистісно орієнтованої взаємодії з сім’єю. Це дало змогу врахувати індивідуальні характеристики кожного члена сім’ї, об’єднати зусилля педагогів та батьків у створенні сприятливих умов для розвитку учнів.

Заручившись підтримкою і взаєморозумінням старшого покоління, ми спільними зусиллями розв’язуємо виховні завдання, конфлікти, налагоджуємо співпрацю з сім’єю, ділимося життєвим досвідом, прищеплюємо моральні цінності, повагу до звичаїв і традицій нашого народу підростаючому поколінню.

Організація роботи Клубу

Перш ніж організувати роботу Клубу, ми з’ясували труднощі, які найчастіше виникають у налагодженні стосунків між поколіннями, психологічний клімат у сім’ї, тактики сімейного виховання, традиції, цінності, яких дотримуються, побутові умови, у яких учні розв’язують домашні завдання, тощо.

Прийнявши рішення про створення Клубу, ми обрали його голову та заступника голови. Відтак розробили Положення про клуб дідусів і бабусь «Від серця до серця» (див. Додаток 1), що регламентує його роботу, спланували напрями роботи Клубу, визначили теми, які найбільше цікавлять, розробили план заходів і вказали строки їх проведення (див. Додаток 2).

Нині засідання Клубу ми проводимо систематично, про що повідомляємо учасників заздалегідь. Зазвичай за тиждень надсилаємо їм запрошення у вигляді листа-трикутника та пишемо повідомлення на сайті навчального закладу. На засіданнях ми розглядаємо нагальні питання та плануємо проведення заходів.

Завдяки цікавій спільній творчій роботі Клубу нам удалося залучити до його діяльності значну кількість активних учасників.

Напрями роботи

Учасники засідань Клубу разом з його головою визначили такі напрями роботи:

• обмін досвідом щодо навчання та виховання учнів
• оптимізація розвитку творчості учнів
• активізація виховних можливостей сім’ї
• підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності та озброєння медико-психологічними знаннями
• залучення учнів до життєдіяльності сім’ї
• дослідження історичного минулого свого роду
• збереження народних традицій у сім’ї (див. Додаток 3)
• поширення позитивного досвіду сімейного виховання

Форми роботи

В організації діяльності Клубу пріоритетними є індивідуальна робота та робота з групою членів Клубу. Реалізувати кожний напрям роботи дає змогу застосування таких її форм, як:

• лекторії
• дискусії
• ділові ігри
• конкурси
• родинні свята
• національні ігри та розваги
• усні журнали
• інтерактивні заходи з народознавства
• віртуальні подорожі в минуле
• фотовиставки
• виставки
• майстер-класи
• театралізовані вистави тощо.

Заходами та подіями, які найяскравіше проілюстрували злагоджену взаємодію між навчальним закладом та сім’ями, стали:

• фотовиставка «Наші руки майстрові»
• виставка поробок «А ми з дідусем уміємо…»
• виховна година «Бабусина хустка в пошані»
• майстер-клас «Ми — маленькі господарочки»
• виставка-огляд «Чим хата багата»
• театралізована вистава «Ми свято Миколая спозаранку виглядаєм»
• конкурс поробок «Ви погляньте ось на це: ми майструєм з дідусем»
• родинне свято «Колискові пісні моєї бабусі»
• конкурс щедрівок «Щедрий вечір, добрий вечір»
• родинне свято «Осінь барвиста»
• майстер-клас «Шити вчить мене бабуся»
• усний журнал  «Видатні люди України»
• виставка «Україно моя вишивана!»
• виховна година «Політ у космос»

Найцікавішими темами засідань за роки функціонування Клубу стали:

• «У сімейному колі» — допомога родинам, які перебувають у складних соціальних умовах
• «Родинний міст»  — обговорення з учасниками Клубу проблем виховання учнів
• «День спільних справ» — спільна трудова діяльність
• «Вечір великої родини» — організація відпочинку сім’ї
• «Сімейна скринька» — обмін досвідом із питань сімейного виховання

Теми засідань Клубу визначаємо за результатами опитування учасників Клубу на підсумковому засіданні, яке проводимо наприкінці навчального року. На ньому підбиваємо підсумки роботи Клубу та плануємо роботу на новий навчальний рік. Членам Клубу роздаємо анкети, у яких вони пропонують теми подальших засідань, указують напрями роботи Клубу, які вони могли б очолити, роблять зауваження тощо. Відтак відповідно до цих побажань ми корегуємо діяльність Клубу.

Захоплення в учнів, дідусів і бабусь викликала тематична виховна година «Політ у космос», яку провів один із членів Клубу. Він презентував архівні фотографії першого космонавта Юрія Олексійовича Гагаріна, а також примірник газети «Правда», який зберігся з 1961 року. Учні та учасники Клубу змогли прочитати в ньому публікацію про космічний політ «Людина в космічному просторі».

Майже до кожного засідання Клубу ми оформлюємо тематичні виставки, як-от:

• «Захоплення моєї родини»
• «Рушникова феєрія»
• «Художня творчість моєї родини»
• «Поробки з природнього матеріалу»
• «Годівнички для птахів»
• «Штучна ялинка».

Злагоджена робота Клубу дала змогу задіяти життєвий досвід бабусь і дідусів для поліпшення організації єдиного розвивального освітнього простору в навчальному закладі, якісно поліпшити спілкування з сім’ями, вибудувати стосунки на основі взаєморозуміння та співпраці. А головне — учасники Клубу усвідомили, що лише спільними зусиллями можна виховати гармонійних особистостей, гідних членів суспільства.

Додаток 1

Приклад оформлення Положення про клуб дідусів і бабусь

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор спеціалізованої загальноосвітньої

школи № 291 з поглибленим вивченням
іноземної мови

Дударенко          Л. В. Дударенко

15.05.2004

ПОЛОЖЕННЯ
про клуб дідусів і бабусь «Від серця до серця»
спеціалізованої загальноосвітньої школи № 291 з поглибленим вивченням іноземної мови

1. Загальні положення

1.1. Положення про клуб дідусів і бабусь «Від серця до серця» (далі — Клуб) визначає його функцію у державно-громадській системі управління загальноосвітнім навчальним закладом (далі — заклад).

1.2. Клуб є добровільним громадським формуванням, створеним на основі єдності інтересів дідусів і бабусь щодо реалізації прав та обов’язків своїх онуків під час їхнього навчання у закладі.

1.3. У своїй діяльності Клуб керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про об’єднання громадян», Конвенцією ООН «Про права дитини», Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, Статутом загальноосвітнього навчального закладу, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами в галузі освіти і міжнародного законодавства з прав дитини.

2. Мета, завдання, основні принципи діяльності Клубу

2.1. Мета діяльності Клубу — захищати законні інтереси своїх онуків в органах громадського самоврядування закладу.

2.2. Основними завданнями діяльності Клубу є сприяння створенню умов для:

• формування та розвитку особистості учня та його громадянської позиції, становлення учнівського самоврядування
• виховання в учнів шанобливого ставлення до державних святинь, української мови і культури, історії і культури народів, які проживають в Україні
• формування загальнолюдської культури і моралі, культури міжетнічних відносин;
• захисту та збереження життя і здоров’я учнів
• здобуття учнями обов’язкової загальної середньої освіти, розвитку їхніх природних здібностей та підтримки обдарованої молоді
• запобігання бездоглядності учнів у вільний від занять час і безпритульності
• усебічного зміцнення зв’язків між родинами, навчальним закладом і громадськістю з метою встановлення єдності їх виховного впливу на учнів
• залучення людей старшого покоління до професійної орієнтації учнів, позакласної та позашкільної роботи

2.3. Основними принципами діяльності Клубу є:

• законність
• гласність
• колегіальність
• толерантність
• виборність
• збереження народних традицій у сім’ї, наслідування досвіду старших
• пізнання коренів історичного минулого свого народу
• передання досвіду старшого покоління у вихованні та навчанні учнів

3. Організація діяльності Клубу

3.1. Клуб формують із дідусів і бабусь учнів початкової школи, Клуб діє від їхнього імені.

Голову та заступника голови обирають на зборах Клубу на початку навчального року.

3.2. Кількісний та якісний склад Клубу, термін його повноважень визначає Рада закладу.

3.3. Рішення зборів Клубу доводять до відома керівництва закладу, за необхідності — батьківського комітету школи.

3.4. У разі якщо член Клубу достроково складає свої повноваження, вибори нового члена відбуваються на наступних зборах.

3.5. Члени Клубу планують свою роботу на підставі плану виховної роботи закладу, рішень зборів батьків, рекомендацій директора, класоводів, органів учнівського самоврядування, громадськості. План роботи має довільну форму, його затверджує голова Клубу.

3.6. Клуб звітує про свою роботу раз на рік.

4. Права членів Клубу

4.1. Члени Клубу мають право:

• брати участь у виявленні сімей, які перебувають у складних соціальних умовах
• установлювати зв’язки з місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, органами внутрішніх справ, громадськими організаціями, підприємствами, навчальними та науковими установами, сільськогосподарськими господарствами щодо надання фінансової та матеріально-технічної допомоги закладу, захисту здоров’я і життя учнів, навчальної та виховної роботи, організації харчування учнів
• вносити пропозиції щодо вдосконалення організації навчально-виховного процесу
• звертатися до директора, класовода, класного керівника, піклувальної, педагогічної та ради закладу з питань, що турбують членів Клубу
• створювати благодійні фонди відповідно до чинного законодавства
• сприяти покращенню харчування учнів
• брати участь у прийнятті рішень щодо організації оздоровлення учнів
• сприяти організації змістовного дозвілля учнів

Додаток 2

План заходів клубу дідусів і бабусь «Від серця до серця»

Додаток 3

Обереги бабусиної скриньки

Засідання клубу дідусів і бабусь «Від серця до серця»

МЕТА

• ознайомити присутніх з історією походження оберегів
• навчити виготовляти стилізовані обереги з підручних матеріалів, зерна та насіння
• створювати композиції з використанням природних і полімерних матеріалів
• розширити уявлення про обереги та їх значення у житті українських родин
• розвивати творче мислення та навички креативної ручної праці
• виховувати повагу до старшого покоління, шанобливе ставлення до людей праці, бережливе ставлення до природи

ОБЛАДНАННЯ

• скриня, вишиті рушники, сорочки, хустки
• віночки, обереги
• ножиці, гумки, шовкові нитки, скляні прозорі баночки однакового розміру, полотно або клаптики тканини, 10 видів різного зерна, атласні кольорові стрічки завдовжки 50–60 см.

ДІЙОВІ ОСОБИ

• ведучий
• бабуся Марія
• онук Іванко
• діти
• дідусі та бабусі

ФОРМА РОБОТИ

• майстер-клас виготовлення оберегу для дому

ОРГАНІЗАЦІЙНА РОБОТА

• виготовити запрошення на засідання клубу і вручити їх учасникам за тиждень до засідання

СЦЕНАРІЙ

Ведучий: Шановна родино! Сьогоднішнє дійство — ще одна сходинка до родинного єднання. Коли родина сходиться до хати, то хочеться їй слово тепле сказати.

Сім’я — це пристань і гавань, звідки ми відчалюємо у мандри бурхливим океаном життя. І під яким парусом, яку назву матиме наш корабель — вирішувати нам, а також тим, хто благословляє нас на далеку подорож… Чудово, коли в сім’ї панують повага, злагода і взаєморозуміння. Діти вчаться шанувати свій рід, свою землю, берегти пам’ять свого роду…

Мамина пісня, батькова порада, бабусина ласка, дідусева казка — усе це наша пам’ять, наші символи, історія і обереги, з якими ми вирушаємо у світ.

Виходять бабуся і онук Іванко.

Бабуся Марія:

Чому ти, Іванку, у вікно поглядаєш?

Напевно, гостей ти якихось чекаєш?

Онук Іванко:

Бабусю рідненька, до нашої хати

Сьогодні збираються хлопці й дівчата.

Вони на гостину самі не прийдуть —

Дідусів і бабусь із собою ведуть.

Ми хочемо, бабусю, щоб Ви нам нині

Скарби показали, що у Вашій скрині.

Бабуся Марія:

Скарби, що ви хочете бачити нині,

Лежать, як святиня, здавен у цій скрині.

Ведучий: Колись, діти, у кожній хаті була скриня. І в ній мами ваших бабусь, бабусі ваших бабусь зберігали все найдорожче, найрідніше їхньому серцю. А що саме вони там тримали, ми зараз подивимося.

Звучить «Пісня про рушник», слова Андрія Малишка, музика Платона Майбороди.
Бабуся дістає зі скрині рушник.

Рушник — це символ долі. Він супроводжує людину протягом усього життя: ним прикрашають домівку, церкви, це обов’язковий атрибут весіль, хрестин, зустрічі гостей. Із ним навіть в останню дорогу проводжають. У давнину, якщо до обійстя приходили гості, їм підносили рушник із хлібом-сіллю. Кількість рушників у господі свідчила про працьовитість, вправність та майстерність господинь. В Україні існував звичай прикрашати рушник вишивкою. Як і в нашому житті, на рушнику переплітаються різні кольори, що символізують смуток і радість. У XV столітті місто Кролевець (нині — Сумська область) прославилося виробництвом тканих рушників на всю Європу. Ними прикрашали навіть королівські палаци.

Звучить пісня «Мамина сорочка», слова і музика Наталії Май. Бабуся дістає зі скрині сорочку-вишиванку.

Віддавна одяг також прикрашали вишивкою. Вважалося, що вишита сорочка додавала здоров’я, краси, передвіщала щасливу долю, символізувала порядність, чесність і любов. За тим, яка техніка, кольори і орнаменти вишивки, можна з’ясувати регіон, у якому вона створена. Так, на Київщині та Черкащині сорочки оздоблювали нитками різного кольору, перевагу червоному кольору віддавали на Волині, білому й сірому — на Полтавщині, червоно-чорному — на Поділлі та Буковині. А доповнювали одяг прикраси, пояси, вінки та головні убори — хустки, очіпки, намітки…

Звучить пісня про «Сонячний віночок», слова і музика Лесі Соболевської. Бабуся дістає зі скрині віночок.

Вінок — давній український оберіг, який у давніх слов’ян був пов’язаний із культом сонця. Так, наші предки до цього часу зберегли язичницьке свято Купайла, однак нині його називають святом Івана Купала і пов’язують із іменем пророка Івана Хрестителя. Святкують Івана Купала у ніч із 6 на 7 липня. Уважають, що обряди, які супроводжують це свято, очищують від злих духів. У цей день всі члени родини мали скупатися у водоймі та стрибнути через вогнище. Діти замість вогню стрибали через кропиву. Дівчата пускали вінки за водою і спостерігали, у який бік він попливе, адже звідти варто чекати нареченого. Вінки супроводжували жниварські свята, також їх одягали дівчата на другий день Зелених свят… В Україні дівчата любили прикрашати голову віночком, плести їх вчили ще змалечку. У повному вінку могло бути до 12-ти різних квіток, кожна з яких щось символізувала, була оберегом, а також ліками.

Звучить пісня «Мамина хустка», слова і музика Зої Красуляк.
Бабуся дістає зі скрині хустку.

Хустка, діти, — це символ прихильності, любові, зміни статусу дівчини на заміжню жінку, символ матері. Віддавна вона є улюбленим головним убором української жінки. Хустки вишивали шовком, сріблом і золотом. Дочка князя Всеволода княгиня Анна-Янка у XII столітті в Києві заснувала школу, де дівчата навчалися вишивати золотом і сріблом. Якщо нитками — то червоними, зеленими, жовтими та рожевими. Нитками синього кольору не вишивали окремо, а поєднували їх з червоними. І нині хустка користується популярністю серед жінок.

Звучить пісня «Мамин оберіг» слова Дмитра Кременя, музика Тетяни Ярової.  Бабуся дістає зі скрині різні обереги.

Ще з давніх-давен в кожній українській хаті обов’язково були обереги достатку. За народними віруваннями, вироби із зерен та насіння оберігали сім’ю від голоду та злиднів. Так, вважалося, що кукурудза, горох, квасоля приносять у дім багатство й достаток, пшениця — злагоду, гречка — гарний урожай, кукурудза — взаєморозуміння, мак оберігає від злих чарів. Виготовлений із них оберіг надає оселі неповторного кориту. Тому сьогодні ми виготовимо обереги, що були надзвичайно шанованими нашими предками.

Бабуся запрошує усіх учасників засідання Клубу приєднатися до виготовлення оберегів.  Звучить «Пісня про бабусю», слова і музика Наталії Май.

Майстер-клас проводить одна з учасниць Клубу.

Зверніть увагу!
У пункті 2 статті 257 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 № 2947-III зазначено, що батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків