У поета Ростислава Братуня в одному з віршів є такі рядки: «А ти подумай, ти помрій, чи день не загубив ти свій, чи доробив, чи докохав, чи людям і землі усе, що міг, віддав». Володимир Івасюк — близький друг Ростислава Братуня — утілив ці рядки не лише у власній пісні «А ти подумай», а й, напевно, всім своїм життям. Адже навіть поверхневий погляд на біографію цього видатного музиканта, поета, культурного та громадського діяча дає змогу зрозуміти, що свій блискучий талант, неймовірну працездатність, палке серце Володимир Івасюк без останку віддав для того, щоб у світі стало більше краси та любові.
Що в державному стандарті базової освіти
Ювілейна дата — 65-річчя від дня народження Володимира Івасюка, яку 4-го березня 2014-го року відзначатиме вся свідома українська громадськість, — надихнула багатьох митців на проведення різноманітних культурно-мистецьких заходів. Зокрема, ще у 2013-му році було розпочато «Проект «Івасюк», який його організатори назвали «відкритою соціальною мережею». Цей проект, який триває й досі, має на меті дати нове звучання відомим пісням Володимира Івасюка й оживити призабуті, залучити до їх виконання нових, ще невідомих широкій публіці виконавців.
Пропонуємо вам разом з учнями долучитися до вшанування пам’яті Володимира Івасюка, скориставшись конспектом відкритого тематичного уроку музичного мистецтва, поданого у формі інтерактивного спілкування. Заздалегідь учнів можна поділити на кілька дослідницьких груп і дати їм завдання відшукати цікаві й маловідомі факти з життя та творчості Володимира Івасюка. Така самостійна робота учнів не лише стимулюватиме їх до здобування нових знань, розвитку власної ерудиції, а й поглибить їхній загальнокультурний та інтелектуальний рівень*.
У пошуках червоної рути, або Вечір пам’яті Володимира Івасюка
Конспект відкритого тематичного уроку музичного мистецтва
МЕТА:
- долучити учнів до найкращих надбань української культури та мистецтва.
ЗАВДАННЯ:
- ознайомити учнів із творчістю та життєвим шляхом Володимира Івасюка
- заохотити учнів до самостійного пошуку необхідної інформації та естетичного її оформлення для подальшої презентації на уроці музичного мистецтва
- виховувати в учнів уміння співпрацювати, домовлятися у процесі спільної підготовки до уроку музичного мистецтва.
ТЕХНІЧНЕ ОСНАЩЕННЯ:
- музичний центр
- проектор
- проекційний екран.
МАТЕРІАЛИ:
- слайд-шоу, яке містить портрети членів родини Івасюків, Софії Ротару з Володимиром Івасюком тощо.
МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ:
- фортепіано.
МУЗИЧНИЙ РЕПЕРТУАР:
- аудіозапис пісні «Пісня буде поміж нас», слова і музика Володимира Івасюка
- аудіозапис пісні «Колискова для Оксаночки», слова і музика Володимира Івасюка
- аудіозапис пісні «Балада про дві скрипки», слова Василя Марсюка, музика Володимира Івасюка
- аудіозапис пісні «Моя пісня», слова і музика Володимира Івасюка
- фонограма «мінус-голос» пісні «Червона рута», слова і музика Володимира Івасюка.
ВІДЕОРЕПЕРТУАР:
- відеофрагмент музичного фільму «Червона рута» (1971), режисер Роман Олексів
- відеозапис пісні «Водограй», слова і музика Володимира Івасюка.
ХІД УРОКУ:
Звучить фрагмент аудіозапису (перший куплет та приспів) пісні «Пісня буде поміж нас», слова і музика Володимира Івасюка. Музика поступово стихає.
Учитель музичного мистецтва: Вітаю вас, діти, шановні гості! Тема нашого сьогоднішнього уроку — «Витоки української естрадної музики». Ми вестимемо розмову про одного з тих, хто своїм яскравим, самобутнім талантом творив у 60-х роках минулого століття нову українську пісню — про Володимира Івасюка. (На проекційному екрані з’являється портрет Володимира Івасюка.) Цей урок ми проводимо з нагоди 65-річчя від дня його народження. Невже так мало — лише 65 років?..
Перша група учнів-дослідників: Так склалося, що життя Володимира Івасюка було дуже коротким. Проте за 30 років, що йому було відведено, він встиг створити більше ста пісень, чимало інструментальних творів, музику до драматичних спектаклів. А скільки в нього було творчих планів!..
Учитель музичного мистецтва: Але не забігатимемо наперед. Розкажіть нам, у якій родині народився Володимир Івасюк, ким були його батьки?
Перша група учнів-дослідників: Володимир народився на Буковині, у містечку Кіцмань Чернівецької області. Його батьки, Михайло та Софія Івасюки, були вчителями, обидва — інтелігентні, висококультурні, освічені люди. (На проекційному екрані з’являються фотопортрети Михайла та Софії Івасюків.) Софія Івасюк викладала українську та російську мови, а Михайло — французьку, але, крім неї, знав іще шість мов!
А ще Михайло Івасюк був надзвичайно обдарованим літератором — писав вірші, оповідання та романи, займався фольклорною діяльністю — збирав, упорядковував та видавав українські народні казки та пісні, здебільшого буковинські.
Михайло й Софія Івасюки були справжнім подружжям — намагалися завжди зрозуміти та підтримати одне одного, огорнути піклуванням і любов’ю. Такий приклад родинних взаємин вони подали й усім своїм дітям — синові Володі та двом його молодшим сестрам, Галині й Оксані.
Батьки Володі пристрасно опікувалися його всебічним гармонійним розвитком, виховали в нього, зокрема, й палку любов до мистецтва та творчості. Михайло Івасюк передав синові свою любов до слова та свій дар слова, а також захоплення українською народною піснею. Завдяки йому Володимир був закоханий у рідний фольклор, як і батько, збирав буковинські народні пісні та казки, сам писав вірші й створив на них багато пісень. Згодом Михайло Івасюк так згадував про сина: «Музика міцно тримала його в соєму полоні, вона стала шляхетною пристрастю його життя».
Учитель музичного мистецтва: Отже, старші Івасюки воліли, щоб їхній первісток зростав всебічно розвиненою особистістю, щоб розкрилися всі його уроджені таланти. А яке місце посідала музика у вихованні Володі?
Перша група учнів-дослідників: Змалку Володимир був оточений музикою. Його батьки були активними учасниками вчительського хору і часто брали його з собою на репетиції. Маленький Володя міг годинами зачаровано слухати, як співають його батьки та їхні колеги!
Коли Володимиру виповнилося п’ять з половиною років, він почав учитися гри на скрипці у Кіцманській музичній школі. Його вчитель Юрій Візнюк згадує, що одразу відчув самобутність і красу натури хлопчика — і не помилився. Коли почалися заняття, надзвичайна музична обдарованість Володі спалахнула яскравою зіркою! Він був наполегливим, працьовитим і водночас самокритичним, міг займатися 6–7 годин поспіль, намагаючись досягти бажаного рівня виконавства.
Учитель музичного мистецтва: Виходить, що музика була єдиною справжньою пристрастю Володі Івасюка?
Друга група учнів-дослідників: Музика й справді була його основною пристрастю. Крім скрипки, Володя поступово оволодів грою на фортепіано, гітарі, віолончелі, кларнеті, намагався розібратися, як сконструйовані музичні інструменти, яким чином з них видобувають звук. Згодом його сестра Оксана згадувала, що якось вони удвох із Володимиром відвідали музей музичних інструментів у Ризі, і кращого гіда, ніж брат, годі було й шукати! Він ретельно пояснював їй, яким чином «працюють» ті чи ті музичні інструменти, розповідав легенди та притчі, пов’язані з цими інструментами.
Володимир слухав багато класичної музики, його улюбленим композитором був Вольфганг Амадей Моцарт. Цікавився він, звичайно, й естрадною музикою: уподобав французьких шансоньє Джо Дассена та Жерара Філіпа, пісні гурту «Бітлз»… Утім, Володя був здібний не лише в музиці. Він чудово малював та фотографував.
«Як підготувати батьків та першокласника до школи»
Учитель музичного мистецтва: Тож Володимир Івасюк мав багато захоплень, яскраві творчі здібності… Але як він усе встигав робити? Можливо, в школі він учився не дуже добре?
Друга група учнів-дослідників: Ні, жодне з його захоплень не заважало йому бути відмінником у школі. Йому доволі легко давалися шкільні предмети, вони не були перешкодою для його занять музикою. А згодом стало зрозуміло, що найголовніше для нього — не виконання чужих музичних творів, а власна творчість.
Навчаючись у дев’ятому класі, Володимир Івасюк разом із кількома дівчатами та хлопцями зі своєї школи створили ансамбль «Буковинка». Вони виконували пісні Мирослава Скорика, Олександра Білаша, і — перші пісні самого Володі! Не буде перебільшенням сказати, що вже в ранніх поезіях Володимир проявив себе як майстер — таким тонким було його відчуття слова, вишуканою — поетична манера.
«Буковинка» мала успіх: їх запрошували виступати до Чернівців і Києва, транслювали їхні твори по радіо й телебаченню, вони отримали перемогу на кількох конкурсах художньої самодіяльності. Пісні Володимира Івасюка, які були в репертуарі ансамблю, — «Моя пісня», «Ласкаво просимо», «Колискова», — мали постійний успіх у слухачів! Звичайно, успіх бентежив Володю і надихав на подальшу активну діяльність.
Учитель музичного мистецтва: Пропоную послухати пісню, яку Володимир Івасюк на початку 60-х років минулого століття написав для своєї сестри Оксани, молодшої за нього на 11 років. Ця пісня називається — «Колискова для Оксаночки».
Звучить аудіозапис пісні «Колискова для Оксаночки», слова і музика Володимира Івасюка[1].
Третя група учнів-дослідників: По закінченні школи Володимир добре склав усі іспити. Родина Івасюків залишила районне містечко та переїхала до Чернівців.
У 1967-му році Володимир стає студентом Чернівецького медичного інституту. Він ніби підтвердив стародавнє твердження, що медицина й музика споріднені, адже обидві лікують людину. Володимир дуже добре вчився, водночас встигаючи грати в оркестрі народних інструментів «Трембіта», у камерному оркестрі інституту, писати пісні… У 1970-му році, після закінчення третього курсу, Володимир створив пісню «Червона рута» — ту саму, якій судилося стати його першим тріумфом і полонити серця мільйонів слухачів в усьому світі. Першими цю пісню виконали земляки Івасюка, буковинці — ансамбль «Смерічка» під орудою Левка Дутківського.
У 1971-му році режисер Роман Олексів зняв у Карпатах фільм «Червона рута» — перший український музичний фільм! У ньому звучали пісні Мирослава Скорика, Левка Дутківського та Володимира Івасюка. А назву фільму, звичайно, дала саме пісня «Червона рута». Пропоную всім переглянути відеофрагмент із цього фільму.
Учитель музичного мистецтва вмикає відеофрагмент музичного фільму «Червона рута» — пісню «Червона рута» у виконанні ансамблю «Смерічка» (перший куплет)[2].
Третя група учнів-дослідників: Пісня «Червона рута» — справжній символ української культури, і це можна легко довести. Наприклад, саме її дуже часто співають фани нашої збірної з футболу під час перерв важливих футбольних матчів — і пісню підхоплює весь стадіон! А ще «Червону руту» протягом десятиліть включають до свого репертуару найрізноманітніші естрадні виконавці — і не лише українські, а й польські, білоруські, російські. З-поміж тих, хто нині співає цю пісню, можна згадати, зокрема, українських співачок Ані Лорак, Таїсію Повалій, Руслану, гурти «Плач Єремії», «Океан Ельзи»… А ще — всесвітньовідомого співака та автора пісень, італійця Тото Кутуньо! На своєму концерті в Києві він співав «Червону руту», акомпануючи собі на фортепіано.
Учитель музичного мистецтва: Пропоную тепер і нам разом виконати цю славнозвісну пісню.
Спочатку учні згадують пісню «Червона рута» — неголосно співають перший куплет під музичний супровід, а потім виконують її під фонограму «мінус-голос».
Четверта група учнів-дослідників: У 1972-му році Володимир Івасюк переїжджає до Львова — переводиться у Львівський медичний інститут та вступає на підготовчий курс композиторського факультету Львівської консерваторії імені Миколи Лисенка. Приблизно в цей час починається його тісна співпраця зі співачкою, яку нині називають «золотим голосом української естради» — Софією Ротару. (На проекційному екрані з’являється фотографія Софії Ротару з Володимиром Івасюком.) Володимир Івасюк дуже полюбив її голос, писав пісні спеціально для неї, казав, що Софія співає його пісні саме так, як він їх задумав. А Софія Ротару згадувала, що творче спілкування з Володимиром Івасюком було святом для виконавців його пісень. Пропоную послухати одну з найромантичніших пісень Володимира Івасюка — «Баладу про дві скрипки» у виконанні автора і Софії Ротару. Тут ми маємо змогу почути Івасюка-виконавця як піаніста та співака.
Учитель музичного мистецтва вмикає фрагмент аудіозапису «Балади про дві скрипки», слова Василя Марсюка, музика Володимира Івасюка[3].
Четверта група учнів-дослідників: Життя Володимира Івасюка в цей час сповнене пісень, які він створює одну за одною, ретельно й іноді виснажливо працюючи над кожною, а ще — невтомної праці й приголомшливої, неймовірної любові слухачів. От ми нині, якщо хочемо висловитися про якусь пісню або виконання, просто пишемо коментар в інтернеті на відповідній сторінці. А 40 років тому, коли люди хотіли щось сказати автору пісні, вони мали написати листа, надіслати його поштою — і Володимиру Івасюку з найвіддаленіших куточків країни приходили сотні листів із висловленнями захоплення, подяки, побажаннями успіху й натхнення.
У цей час Володимир Івасюк створив багато чудових пісень — «Я — твоє крило», «Два перстені», «Наче зграї птиць», «Балада про мальви», «Водограй»… І зауважте, що кожна пісня — лірична, це стає зрозуміло з їхніх назв. Адже Володимир Івасюк не писав пісень на теми, які його не вабили й не надихали, не творив на замовлення політиків та можновладців. Зокрема поет Роман Кудлик так згадував про свого товариша й однодумця: «Володя був інтелігент — у найвищому значенні цього слова. Ерудиція, тактовність, доброзичливість до співрозмовників, стриманість і аргументованість у дискусіях — таким знав його не тільки я…».
Учитель музичного мистецтва: Дозвольте додати, що згадана пісня «Водограй» Володимира Івасюка принесла автору перемогу на всесоюзному конкурсі «Пісня-72», а згодом — на міжнародному фестивалі естрадної пісні в місті Сопот у Польщі. Пропоную вам її послухати і подивитися у виконанні Софії Ротару та ансамблю «Червона рута», а за бажанням — підспівати!
Учитель музичного мистецтва вмикає відеозапис пісні «Водограй» у виконанні Софії Ротару та ансамблю «Червона рута»[4].
Учитель музичного мистецтва: На цьому уроці ми сфокусували увагу на найбільш значущих сторонах життя Володимира Івасюка, якими були для нього родина, музика, поезія, творчість, друзі… Проте були й інші сторони, обумовлені соціальними та політичними реаліями, в яких жив Володимир Івасюк, — темні, замовчувані, приховані. Трагічною таємницею є і його смерть. Що ми знаємо напевно? — що в кінці квітня 1979-го року Володимир Івасюк працював у себе вдома, у Львові. Йому хтось зателефонував, він зібрався, пішов до консерваторії… і живим рідні й друзі його більше не побачили. Батьки одразу заявили про зникнення сина в міліцію, але дієвих заходів вжито не було. Тіло Володимира Івасюка лише 18 травня випадково знайшов солдат — під час проведення секретних військових навчань у лісі він натикнувся на напіввисячий-напівстоячий труп. Слідчі швидко висунули й відстоювали версію, що Володимир покінчив життя самогубством. Проте постало багато питань, які наводили на зовсім інші версії, найбільш імовірною з яких було викрадення та вбивство Володимира Івасюка на замовлення так званого КДБ — комітету державної безпеки Радянського Союзу. Але на жодне з цих зловісних запитань не було надано відповідей ані родині Івасюків, ані його знайомим, ані тим мільйонам людей, які пристрасно любили його пісні. І досі, 35 років по тому, — відповідей немає.
Тож нині ми вшановуємо пам’ять Володимира Івасюка. У 1989-му році назву «Червона рута» отримав всеукраїнський пісенний фестиваль. У 1994-му році перший президент незалежної України Леонід Кравчук підписав Указ про посмертне присудження Володимиру Івасюку Державної премії України ім. Тараса Шевченка. А в 1999-му році в Чернівцях відкрили Меморіальний музей Володимира Івасюка. Також у цьому місті регулярно відбувається міжнародний фестиваль-конкурс імені Володимира Івасюка, започаткований уже нині покійним композитором Миколою Мозговим.
«Візьми з собою мою пісню — я в неї щастя наспівав!», — заспівав в одній із перших своїх пісень Володимир Івасюк, звертаючись до кожного з нас. Тож не згаємо жодної краплинки цього сонячного дару — його пісень, сповнених любові та добра!
На завершення уроку звучить аудіозапис пісні «Моя пісня», слова і музика Володимира Івасюка.
* Усі відповіді учнів, подані в конспекті уроку, є орієнтовними. — Прим. ред.
Думається, місце Шуберта української пісні вакантне. Його треба зайняти. Тому, хто відважиться на це, доведеться докласти багато зусиль, праці, боротьби, пізнати гіркоту розчарувань. Але ж яка благородна, висока мета для таланту!
Володимир ІвасюкДля мене є однозначним, що в той момент, коли вибухнув талант Івасюка, це було конче необхідно Україні. Він дав нову якість українській пісні, новий порух. Івасюк зробив для України набагато більше, ніж цілі творчі спілки. Масштаб цієї постаті дорівнює Шевченковій.
Тарас Петриненко
[1]Див. аудіозапис пісні «Колискова для Оксаночки» за посиланням в інтернеті
[2]Див. фрагмент з музичного фільму «Червона рута» за посиланням в інтернеті
[3]Див. аудіозапис пісні «Балада про дві скрипки» за посиланням в інтернеті
[4]Див. відеозапис пісні «Водограй» за посиланням в інтернеті
