Питання пенсiйного забезпечення наукових працiвникiв регулює (далi — Закон про наукову дiяльнiсть).
Так, з 01.10.2011 пенсiю науковому (науково-педагогiчному) працiвнику призначають за наявностi страхового стажу у чоловiкiв 35 рокiв, у жiнок 30 рокiв (було, вiдповiдно, 25 i 20 рокiв), пiсля досягнення чоловiками вiку 62 роки (було 60 рокiв) за наявностi стажу наукової роботи не менш як 20 рокiв, жiнками — пенсiйного вiку, встановленого (за цiєї статтею вiк виходу на пенсiю починаючи з 01.10.2011 року поступово збiльшується з 55 рокiв до 60 рокiв), за наявностi стажу наукової роботи не менш як 15 рокiв. До досягнення вiку 62 рокiв право на пенсiю за вiком мають чоловiки — науковi (науково-педагогiчнI) працiвники 1955 року народження i старшi пiсля досягнення ними такого вiку:
- 60 рокiв — якi народилися по 31.12.1952;
- 60 рокiв 6 мiсяцiв — якi народилися з 01.01.1953 по 31.12.1953;
- 61 рiк — якi народилися з 01.01.1954 по 31.12.1954;
- 61 рiк 6 мiсяцiв — якi народилися з 01.01.1955 по 31.12.1955.
Змiни у частинi величини стажу наукової роботи для визначення права на пенсiю, а також порядку його обчислення пенсiйною реформою не вносилися.
Отже, як i до пенсiйної реформи, пенсiї науковим (науково-педагогiчним) працiвникам призначають за наявностi стажу наукової роботи не менш як 20 рокiв у чоловiкiв i 15 рокiв у жiнок. До зазначеного стажу зараховується, зокрема, час навчання в аспiрантурi, ад’юнктурi чи докторантурi за денною (очною) формою навчання випускникам аспiрантури, ад’юнктури, докторантури ( ).
