співзасновник та керівник профорієнтаційної платформи «ChoiZY»
Досить часто школярі, а інколи навіть їх батьки, скаржаться на те, що навчальний процес є надскладним, а часом і нудним. Один зі способів зробити його цікавішим — гейміфікація
Гейміфікація — це використання ігрових елементів (гри) у неігрових процесах. Одним з таких процесів є освіта. В українських школах вже закладені деякі елементи гейміфікації — зокрема, проміжні та підсумкові оцінки. Проте як показує практика, це недостатньо мотивує дітей.
Елементи гейміфікації в освітньому процесі
Які ж елементи гейміфікації застосовують у передових школах світу і як їх можна включити у програму ваших занять?
Для початку розглянемо елементи гри, які роблять її привабливою для учнів.
Таємниця. У кожній грі повинна бути таємниця. Саме бажання її розкрити веде гравця з рівня на рівень і «підживлює» його азарт.
Ризик. Яка ж гра без ризику? Коли адреналін зашкалює, з’являється бажання стати першим. Це змушує гравців показувати всі свої здібності.
Дія. Основою будь-якої гри є дія. Всі гравці знають, що потрібно робити в їх улюбленій грі, щоб бути кращим за опонентів і в результаті стати переможцем.
Невизначеність. Ніхто не захоче грати, якщо знатиме весь сценарій. Лише постійні виклики та нові завдання тримають в напрузі і приносять задоволення від процесу.
Складнощі. Ніхто не гратиме у занадто просту чи занадто складну гру. У першому випадку стане нудно, у другому – непрохідні рівні змусять опустити руки. Ідеальним варіантом є той, де присутні певні складнощі, але приклавши зусилля, їх можна подолати.
Емоційна складова. Гра повинна викликати в учасників емоції. Радість, злість, страх, переживання роблять процес цікавим, захоплюючим та незабутнім.
Видимість прогресу. Окрім задоволення від процесу гравцям важливо бачити свій прогрес у порівнянні з іншими. Саме це підбурює рухатись вперед.
Правила. Неможливо грати у щось не знаючи всіх правил. Чітко окреслені правила дозволяють зрозуміти суть гри і стати у ній переможцем.
Винагорода. Вінцем кожної гри є перемога. А що ж перемога дасть гравцеві, окрім морального задоволення? Цінність призу підвищує шанси гравців дійти до фінішу.
Застосування хоча б одного, а бажано декількох елементів, зробить уроки більш жвавими і активними, запалить у школярів інтерес до навчального процесу та конкретного предмету. Яким же чином ці елементи можна застосувати на практиці?
Гейміфікація в освітньому процесі: практичні поради
Застосовуємо гейміфікацію в оцінюванні
Так, нам нікуди не подітись від 12-бальної системи, але її можна зробити більш змагальною. Окрім звичайних оцінок введіть додаткову систему накопичувальних «поінтів». Нараховувати їх можна за певні види діяльності – вчасно здану робота, тиждень без зауважень, місяць без двійок, п`ять зроблених підряд домашніх завдань. В подальшому школяр може обмінювати зароблені «поінти» на різноманітні переваги. Наприклад, можливість відповісти останнім, звільнитись на тиждень від домашнього завдання чи обрати собі місце на контрольній роботі.
Елементи гри, що застосовуються: винагорода, правила, видимість прогресу, емоційна складова, дія, складнощі.
Часто школярі не роблять домашні завдання, оскільки вважають їх нудними. Так чому б не зробити їх цікавими? Задавайте інколи креативні завдання з елементами гри – наприклад, зробити шкільну газету з цікавими фактами або скласти кросворд, відповідями у якому будуть терміни з біології чи географії. Можна запропонувати розбитися по командам або виконувати самостійно. Головне – не потрібно ставити жорстких дедлайнів, тобто задавати «з сьогодні на завтра». Інакше через брак часу дитина не зможе проявити свою креативність. Якщо ставите задачу на місяць, то обов’язково відслідковуйте проміжні результати та допомагайте тим, у кого виникли труднощі. Ще один важливий момент – вчитель повинен зробити завдання максимально актуальним для конкретної вікової групи школярів. Для цього долучіться до того, що вони люблять, – їх кумирів, соцмереж, додатків, якими вони користуються, і т.д.
Елементи гри, що застосовуються: невизначеність, таємниця, правила, видимість прогресу, емоційна складова, дія, складнощі.
Хоча це дещо схоже на молодшу школу з наліпками та печатками, воно дійсно працює – адже й старші учні люблять різноманітні винагороди. Ви можете нагороджувати так званими бейджами. Виділіть на кожен семестр набір бейджів та сформуйте правила, як їх досягти. Також визначте що ці бейджи дають своїм власникам. Трохи схоже з системою «поінтів» з першого пункту, але різний сенс. Там мета накопичувати бали, тобто працювати краще взагалі. У даному випадку мета – різноманітність, адже кожен бейдж видається за окрему дію. Наприклад, бейдж «Майстер домашніх завдань» можна отримати за п`ять оцінок 10-12 за виконані домашні завдання протягом семестру – і в результаті звільнитись від задач на цілий тиждень!
Елементи гри, що застосовуються: винагорода, ризик, правила, видимість прогресу, емоційна складова, дія, складнощі.
Інтегруйте сторонні онлайн-ресурси у процес навчання
Школярів може зацікавити виконання завдань на сторонніх ресурсах – наприклад, проходження тестів та перегляд відео. За це можна нараховувати додаткові бали, поінти, бейджи або ж зробити частиною домашнього завдання. Існує безліч ресурсів, які сподобаються учням та урізноманітнять навчальний процес. Серед найпопулярніших – українська платформа онлайн-курсів «Prometheus», українська профорієнтаційна онлайн-платформа «Choizy», міжнародна платформа для школярів та вчителів «Khan Academy», платформа для вивчення мов «DuoLingo», навчальна гра «Brainscape».
Елементи гри, що застосовуються: невизначеність, винагорода, правила, видимість прогресу, емоційна складова, дія, складнощі.
Влаштуйте змагання у класі
Змагання якнайкраще підбурюють школярів розвиватись і навчатись. Можна влаштовувати квести (як у школі, так і за її межами), вікторини, рольові ігри (на кшталт фільму «Філософи»). Змагання повинно мати дві мети – засвоєння навчального матеріалу та активне залучення школярів до процесу гри. Тому варто знайти золоту середину між наповненням змісту гри завданнями з навчального процесу та підтриманням інтересу з боку учнів.
Елементи гри, що застосовуються: таємниця, невизначеність, ризик, винагорода, правила, видимість прогресу, емоційна складова, дія, складнощі.
Отже, незважаючи на те, що процес впровадження гейміфікації у навчальний процес потребує часу та підготовки з боку вчителя, результат може перевершити сподівання – учні з радістю будуть йти на уроки та більш старанно готуватись до них, і навіть найскладніший матеріал засвоюватимуть набагато швидше та легше!
