Закон про державну мову стосується всіх освітян, адже володіти українською мовою необхідно «за замовчуванням». Українська мова стала обов’язковою для надання всіх освітніх послуг. Пропонуємо короткий огляд нормативного акт
Українська мова утверджується у публічних сферах суспільного життя — у трудових відносинах, діловодстві, обслуговуванні споживачів, ЗМІ, книговиданні, в охороні здоров’я, на телебаченні, в кінопрокаті тощо. Процес незворотній, але реалізується він не день у день, не з єдиного маху чарівної палички — триватиме кілька років і потребуватиме не лише державних коштів, а й змін у нашій свідомості. Підстава — Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 № 2704-VIII (далі — Закон про мову).
Освітній омбудсмен Сергій Горбачов розповів більше у себе на сторінці. «Нагадуємо основні вимоги законодавства щодо державної мови в закладах освіти, а також звертаємо увагу на те, як стаття 30 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” стосується сфери освіти.
Заклади освіти є юридичними особами, що надають освітні послуги, тобто комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та / або договором дій, що мають визначену вартість та спрямовані, аби здобувач освіти досягнув очікуваних результатів навчання (пункт 18 частини 1 статті 1 Закону України “Про освіту”)», – зазначив Сергій Горбачов.
Закон про мову — це план дій із упровадження української у суспільний простір. Він набрав чинності 16.07.2019.
Закон про державну мову: сфера освіти
Як застосовувати українську в сфері освіти, визначає стаття 21 Закону про мову.
Закон визначив, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.
Держава гарантує кожному громадянину України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти державною мовою в державних і комунальних закладах освіти.
Особам, які належать до національних меншин України, гарантовано право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної та початкової освіти, поряд із державною мовою, мовою відповідної національної меншини України. Це право реалізується шляхом створення окремих класів (груп) із навчанням мовою відповідної національної меншини України поряд із державною мовою і не поширюється на класи (групи) з навчанням державною мовою.
Особам, які належать до корінних народів України, гарантовано право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної і загальної середньої освіти, поряд із державною мовою, мовою відповідного корінного народу України. Це право реалізується шляхом створення відповідно до законодавства окремих класів (груп) з навчанням мовою відповідного корінного народу України поряд із державною мовою і не поширюється на класи (групи) із навчанням державною мовою.
Особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, гарантовано право на вивчення мови відповідних корінного народу чи національної меншини України в комунальних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства.
Закон про мову гарантує особам з порушенням слуху право на навчання жестовою мовою та на вивчення української жестової мови.
Держава сприятиме вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської, в державних і комунальних закладах освіти.
У закладах освіти відповідно до освітньої програми одну або декілька дисциплін можна викладати двома чи кількома мовами — державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.
Закон про державну мову – право спілкуватися українською
Закон про державну мову прямо не визначає українську як єдину мову трудових відносин, обов’язкову для використання, як планувалося в законопроекті. Натомість закріплює право працівників спілкуватися саме українською — нікого не можна примушувати використовувати іншу мову, ніж державна, під час перебування на роботі та виконання обов’язків за трудовим договором. Два винятки:
обслуговування споживачів та інших клієнтів, які є іноземцями чи особами без громадянства;
створення юридичних, технічних, інформаційно-рекламних текстів та інших повідомлень і документів (у тому числі усних), адресатами яких є іноземці чи особи без громадянства, юрособи, органи і посадові особи іноземних держав і міжнародних організацій (ст. 20 Закону про мову).
Якою ж мовою складати накази та локальні акти? Відповідь єдина — українською.
«Учитель працює у двох школах. Чи може він мати тижневе навантаження 28 годин, з яких за основним місцем роботи — 11,5 годин, а за сумісництвом — 16,5. Як у такому випадку здійснюється оплата?»
Закон про мову встановлює вичерпний перелік посад, обіймати які можуть лише особи, що володіють державною мовою.
Рівень володіння мовою засвідчує один із двох документів:
державний сертифікат, виданий Комісією;
документ про повну загальну середню освіту — за умови, що він підтверджує вивчення української мови як навчального предмета.
Для деяких посад сертифікат буде єдиним можливим документом, тож уникнути іспиту не вдасться. Для решти посад достатньо буде виписки зі шкільного атестата про те, що особа свого часу вивчала українську. Якщо ні — теж на іспит.
Кого Закон про мову зобов’язує володіти певним рівнем української та який саме документ подаватимуть при призначенні чи обранні на посаду — у Таблиці.
Таблиця
⇒ Народні депутати та Голова ВРУ не входять до переліку осіб, які мають підтверджувати рівень володіння державною мовою.
Усіх, хто наразі обіймає посади, за якими володіння українською мовою підтверджує виключно сертифікат, переймаються запитанням — чи треба складати іспит?
Відповідь — у пункті 2 Розділу IX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про мову:
особа не має отримувати сертифікат, якщо станом на 16.07.2021 вже обіймає цю посаду;
іспит обов’язковий, якщо особа претендуватиме на цю посаду після 16.07.2021.
Отже, з 16.07.2021 вимагатимуть додатковий документ, що засвідчує рівень володіння державною мовою, при прийнятті на роботу на посади з Таблиці. Надати документ претендент має до обрання чи призначення на посаду (п. 4 ст. 10 Закону про мову).
Закон про державну мову: новий орган контролю
Уповноважений із захисту державної мови захищає українську мову як державну. Крім того, «мовний омбудсмен» піклується про право громадян України отримувати державною мовою інформацію та послуги.
Уповноважений:
1. Розглядає скарги
Уповноважений розглядає скарги фіз- та юросіб на дії та бездіяльність органів влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших фіз- та юросіб щодо дотримання законодавства про державну мову (ст. 54, 55 Закону про мову);
2. Складає протоколи та розглядає скарги
Уповноважений складає протоколи та має право накладати штрафи, зокрема, за порушення закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів — 300-400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 5100-6800 грн (ст. 57 Закону про мову). Це єдиний штраф, передбачений в основній частині Закону про мову. Решта санкцій — в Кодексі України про адміністративні правопорушення (КпАП);
3. Контролює, як застосовують державну мову
Уповноважений має право контролювати, як застосовують державну мову державні органи, організації державної і комунальної форм власності, громадські об’єднання, політичні партії та інші юридичні особи, їхні посадові особи (ст. 53 Закону про мову).
У фокусі контролю — захист державної мови від публічного приниження чи зневажання, від навмисного спотворення в офіційних документах і текстах, зокрема навмисного застосування з порушенням стандартів державної мови, а також від нехтування вимогами обов’язкового застосування державної мови, визначеними законом.
Норми щодо діяльності Уповноваженого, контролю і штрафів наберуть чинності через шість місяців з дня призначення Уповноваженого (Розділ IX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про мову).
Відповідальність за порушення Закону про мову
Закон упроваджує адміністративне покарання за порушення законодавства про державну мову.
За порушення вимог Законом про мову щодо застосування державної мови у сфері освіти накладатимуть штраф у розмірі 200-300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Підстава — частина 2 статті 188-52 КпАП.
Як заговорити українською
Володіти державною мовою — ваш обов’язок як громадянина України (ч. 1 ст. 6 Закону про мову).
Держава організовуватиме безкоштовні курси української мови для дорослих. Громадяни України зможуть вільно опанувати державну мову, якщо не мали такої змоги раніше.
КМУ має затвердити Державну програму сприяння опануванню державної мови (ст. 5 Закону про мову) і створити державні чи комунальні курси з вивчення української.
Але найліпший спосіб опанувати мову — живе спілкування. Не бійтеся помилятися, не соромтеся довго пригадувати потрібне слово — зважтеся розмовляти українською, і результат вас потішить!
Зауваги наостанок
Якою мовою розмовляти з друзями, телефонувати рідним, молитися — вирішуєте тільки ви. Жоден закон не вправі вас у цьому обмежити. Дія Закону про мову не поширюється на сфери приватного спілкування та релігійних обрядів (ч. 2 ст. 2 Закону про мову). Але завдання держави та її громадян — цінувати та шанувати мову, передавати її нащадкам як оберіг нації. Творці закону очікують, що українська поступово увійде в усі сфери життя і за 10 років стане основною мовою спілкування українців у всіх куточках країни.
