Що пропонує Санітарний регламент для шкіл

Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти визначає гігієнічний стандарт для усіх типів закладів загальної середньої освіти будь-якої форми власності, виконання яких дозволяє створити безпечні умови для організації освітнього процесу.

Відповідальні за дотримання вимог Санітарного регламенту:

• засновник (власник) ЗЗСО
• керівник закладу освіти.

Засновник (власник) ЗЗСО забезпечує своєчасні:

• ремонтні роботи у приміщеннях та мережах закладу освіти
• заходи з дезінфекції, дезінсекції та дератизації.

Облаштування, обладнання приміщень закладів освіти повинно відповідати положенням затверджених Державних будівельних норм.

Вихідні та робочі 2020

Територія обслуговування ЗЗСО

Радіус обслуговування від місця проживання до ЗЗСО — не більш як 0,5 км пішохідної доступності.

Дозволена транспортна доступність для учнів ЗЗСО:

• I ступ. — 15 хв
• II і III ступ. — не більше 30 хв.

У сільській місцевості для учнів ЗЗСО I ступ. радіус:

• пішохідної доступності — не більше 2 км
• транспортної доступності (за транспортного забезпечення учнів) — не більше 15 хв.

Максимальний радіус обслуговування учнів шкіл ІІ-Ш ступ. — не більше 15 км.

⇒ Що таке територія обслуговування школи

Радіус доступності закладів загальної середньої освіти

Підвезення учнів до закладу освіти у сільській місцевості — лише спеціальним транспортом.

Транспортним обслуговуванням забезпечують учнів, які проживають на відстані від ЗЗСО понад 3 км, з попередньо визначеними зупинками відповідного транспорту.

Відстань від місця проживання до місця збору на зупинці не повинна бути більшою 500 м.

Справи керівника на ЛИСТОПАД

Ніна ОмельяненкоШеф-редактор управлінських видань Експертус Освіта

Завдання керівника закладу освіти з питань охорони праці. На який конкретних аспектах зосередитися?

Конспект першочергових справ для керівника

Санітарно-гігієнічні норми влаштування території

Земельна ділянка закладу освіти може мати такі функціональні зони:

• навчальна (навчально-дослідна, фізкультурно-спортивна)
• відпочинку
• господарська.

Території, будівлі, приміщення, споруди та обладнання закладу освіти допустимо здавати в оренду не на шкоду освітньому процесу лише для діяльності:

• навчальної
• фізкультурно-спортивної
• культурно-мистецької.

На території заборонено висаджувати:

• колючі дерева
• кущі та рослини з отруйними властивостями.

Територію освітлюють у вечірній та нічний час відповідно до чинних державних норм щодо природного і штучного освітлення.

Висота огорожі — не менше 1,2 м.

Якщо школа розміщена всередині житлового кварталу, можна застосовувати огорожу із зелених насаджень заввишки не менше 1 м.

⇒ Державні будівельні норми для закладів освіти

Санітарне очищення території здійснюють відповідно до вимог Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затв. наказом МОЗУ від 17.03.2011 № 145.

Навчально-дослідна зона

Тут допустимо розміщувати:

• спеціально облаштовані майданчики для:
  • спостереження за погодою
  • вивчення правил поведінки пішоходів
  • екологічні стежини
  • парники
  • теплиці
  • оранжереї
• ділянки для дослідження й вирощування рослин, зокрема овочевих і плодово-ягідних культур тощо.

Фізкультурно-спортивна зона

Може бути розміщена поруч із навчальною зоною.

Спортивні майданчики повинні мати тверде покриття.

Для облаштування комбінованого майданчика можна використовувати:

• асфальт/бетон
• штучне покриття.

Футбольне поле — із трав’яним або штучним покриттям.

Майданчики для учнів 1–4-х класів обладнують:

• тіньовими навісами
• ігровим та фізкультурно-спортивним обладнанням з ударопоглинальним покриттям.

Штучне покриття повинне бути:

• морозостійким
• обладнаним водостоками
• безпечним для здоров’я учнів.

Господарська зона

Господарську зону облаштовують з боку входу до господарчих приміщень з окремим в’їздом/виїздом.

Тут розміщують:

• ремонтні майстерні
• склади
• гаражі
• підсобно-виробничі приміщення
• навіси
• контейнери для сміття.

Контейнери для сміття щільно закривають кришками і встановлюють на огороджених майданчиках з твердим покриттям під навісом на відстані не менш ніж 25 м від вікон і входу до їдальні.

Проїзна частина, пішохідний прохід до господарських будівель — асфальтовані/бетоновані.

Гігієнічні вимоги до будівель та приміщень закладу освіти

Будівля закладу освіти повинна забезпечувати оптимальні умови для організації освітнього процесу.

Кількість учнів закладу освіти — не більша його розрахункової місткості.

Якщо школа розміщена у пристосованій будівлі, то набір приміщень, їх площу визначають залежно від типу закладу освіти, кількості й віку учнів тощо.

⚓Карантин: санітарно-дезінфекційний режим у школі

Для легкого доступу до будівлі ганок повинен мати:

• безпечне покриття
• огородження
• зручні поручні вздовж сходів.

Перед входом встановлюють скребачки, решітки для очищення взуття від бруду.

Скребачки та решітки необхідно очищати кілька разів протягом дня.

У закладі освіти бажано облаштувати спеціально обладнані приміщення з рециркуляційною системою подачі повітря, щоб у разі надзвичайних ситуацій безпечно розмістити учнів і працівників школи.

Стіни та стеля усіх приміщень повинні бути:

• без щілин, тріщин, деформацій, ознак ураження грибком
• такими, щоб їх можна було прибирати вологим способом із застосуванням дезінфекційних засобів.

Колір стін, меблів — матових теплих пастельних тонів.

Стеля, верхні частини стін, віконні рами — білого кольору.

Усі матеріали, якими оздоблюють приміщення, мають бути безпечними для здоров’я.

Підлога приміщень — з безпечних натуральних або синтетичних матеріалів з низьким ступенем зношуваності.

Підлога туалетних та умивальних кімнат — вистелена неслизькою керамічною або мозаїчною шліфованою плиткою.

Підлога усіх приміщень:

• має низьку теплопровідність
• стійка до дезінфекційних засобів
• вологостійка
• неслизька
• без щілин, дефектів, механічних пошкоджень.

У закладах освіти необхідно виокремлювати:

Заборонено проводити ремонтні роботи у присутності учнів.

Термін проведення ремонтних робіт встановлюють із урахуванням часу на видалення остаточної кількості токсичних речовин, що входять до складу будівельних матеріалів.

У пріоритеті — кабельне підключення до інтернету.

У разі бездротового доступу до інтернету Wi-Fi-роутери розміщують під стелею.

Електромагнітне випромінювання в усіх приміщеннях не повинно перевищувати гранично допустимі рівні відповідно до Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань, затверджених наказом МОЗУ від 01.08.1996 № 239.

Як облаштувати заклад освіти за новими будівельними нормами

Санітарно-гігієнічні вимоги до приміщень

Функціональні групи приміщень будівлі закладу освіти:

• навчальні (навчальні кабінети, лабораторії з лаборантськими, майстерні)
• фізкультурно-спортивні
• актова зала
• приміщення харчування
• приміщення медичного призначення
• бібліотека
• адміністративно-службового призначення
• допоміжного та підсобного призначення (вестибюль, рекреації, гардероби, санітарні вузли, душові, комори, технічні приміщення тощо).

Навчальні приміщення

Обладнання, устаткування, технічні засоби навчання (ТЗН), навчально-методичні матеріали повинні бути безпечними для здоров’я дітей.

Залежно від призначення навчальних приміщень використовують різні види навчальних меблів:

• столи (двомісні та одномісні) та стільці різних ростових груп
• столи регульовані (одномісні та двомісні)
• стільці регульовані
• столи лабораторні
• дошки
• відкриті та закриті шафи
• стелажі
• вітрини тощо.

Перевагу надають столам та стільцям, що:

• запобігають порушенню постави в учнів
• забезпечують мобільні робочі місця
• легко трансформуються для роботи у групах.

У кожному навчальному приміщенні необхідно передбачати 2-3 розміри відповідно промаркованих меблів з перевагою одного із них, відповідно до додатка 2 до Санітарного регламенту.

Навчальні меблі:

• без гострих кутів, сколів
• пошкоджені та зношені — своєчасно замінюють
• поверхня — стійка до дії мийних та дезінфекційних засобів.

Столи розміщують так, щоб природне освітлення падало з лівого боку. Для тимчасової роботи учнів у групах допустиме кругове або інше розміщення столів.

Для профілактики порушень постави не менше 2-х разів на рік учнів пересаджують за столи, розташовані в інших рядах. При цьому потрібно:

• стежити за відповідністю групи меблів зросту учнів
• враховувати гостроту зору і слуху учнів.

Місця для учнів із особливими освітніми потребами обладнують необхідними індивідуальними пристосуваннями.

⇒ Вимоги до меблів початкових класів НУШ

Класні/аудиторні крейдяні дошки:

• виготовлені з матеріалів, що мають високу адгезію з матеріалами, які використовують для письма
• легко очищаються вологою губкою
• зносостійкі
• з лотками для затримання крейдяного пилу, зберігання крейди, тримача для креслярського приладдя.

Колір маркера для маркерної дошки — контрастний: чорний, червоний, коричневий, темні тони синього і зеленого.

У навчальних приміщеннях і кабінетах можна встановлювати інтерактивне обладнання. Під час використання інтерактивної дошки і проекційного екрану необхідно забезпечити рівномірне освітлення та відсутність світлових плям підвищеної яскравості.

Вимоги до окремих приміщень закладу освіти

Система забезпечення життєдіяльності закладу освіти

Систему забезпечення життєдіяльності в ЗЗСО складають:

1. опалення
2. водопостачання
3. водовідведення
4. повітряно-тепловий режим
5. освітлення.

Опалення

Заклади освіти повинні мати централізовану або автономну систему теплопостачання, яка забезпечить оптимальні показники мікроклімату.

Пічне опалення, обладнане в коридорі, допускають тільки в одноповерхових приміщеннях закладів освіти у сільській місцевості.

Заборонено встановлювати залізні печі.

Щоб запобігти забрудненню повітря приміщень окисом вуглецю, пічні труби закривають:

• не раніше повного згорання палива
• не пізніше, як за дві години до приходу учнів.

Лабораторний контроль за вмістом окису вуглецю в повітрі приміщень з пічним опаленням організовує засновник закладу освіти двічі впродовж опалювального сезону.

Температура поверхні опалювальних приладів — не вище 40°С.

Якщо температуру опалювальних приладів регулювати неможливо, їх слід огородити дерев’яними або металевими захисними решітками. Ці решітки періодично знімають під час прибирання.

Опалювальні прилади заборонено огороджувати:

• дерев’яно-стружковими плитами
• дерев’яно-волокнистими плитами
• огорожами з полімерних матеріалів.

Водопостачання та водовідведення

Заклади освіти забезпечують питною водою відповідно до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затв. наказом МОЗ від 12.05.2010 № 400.

Водопостачання та каналізація:

• централізовані
• з введенням в будівлю
• із розвідною мережею.

Немає централізованого водопостачання — використовують громадські свердловини, колодязі, каптажі, якщо підтверджено безпечність питної води в них.

Немає централізованого каналізування — водовідведення здійснюють на локальні очисні споруди.

Холодну та гарячу воду підводять до:

• навчальних кабінетів
• лабораторій
• майстерень
• душових при спортивній залі
• приміщень харчування
• кімнати для техперсоналу
• медичного блоку
• туалетів.

Немає централізованого гарячого водопостачання — у приміщеннях харчоблоку, душових при спортивній залі, медичному кабінеті та виробничих майстернях з обробки продуктів (кухнях-лабораторіях) встановлюють водонагрівачі.

Заборонено використовувати гарячу воду із системи водяного опалення для будь-яких цілей.

Повітряно-тепловий режим

Чистоту повітря в приміщеннях забезпечують завдяки:

• оптимальній кількості учнів згідно з нормативною наповнюваністю класів
• регулярному вологому прибиранню приміщень з використанням мийних та дезінфекційних засобів, які зареєстровані відповідно до Порядку № 908
• наскрізному, кутовому, однобічному провітрюванні
• чистим та справним системам вентиляції.

Засновник (власник) закладу освіти організовує лабораторний контроль показників мікроклімату (температура, вологість) у закладах освіти.

Лабораторний контроль проводять не рідше двох разів на рік (не менше 6 вимірів).

Навчальні приміщення наскрізно провітрюють на перервах до початку занять і після їх закінчення.

Тривалість провітрювання визначають залежно від погодних умов за таблицею:

Рекреації провітрюють під час уроків.

У теплу пору року, якщо немає протягів, доцільно проводити заняття з прочиненими вікнами в режимі провітрювання.

Відносна вологість повітря у приміщеннях — 40-60%.

Температурний режим під час опалювального періоду в:

• навчальних приміщеннях — від +17 до +21° С
• спортивній залі — від +15 до +17°С.

У навчальних приміщеннях організовують широку аерацію та повітряний обмін через системи вентиляційних каналів. Ці системи повинні бути завжди відкриті та очищуватись раз на рік в час, коли в закладі освіти немає учнів.

Повітрообмін у приміщеннях харчування повинен розраховуватись на поглинання теплонадлишків, які виділяє технологічне обладнання кухні.

Додаткові системи, встановлені в закладі освіти, що впливають на мікроклімат приміщення, слід забезпечити своєчасним сервісним обслуговуванням та заміною витратних матеріалів.

Усі приміщення та обладнання підлягають щоденному вологому прибиранню, зокрема підвіконня, підлога, опалювальні прилади (або захисні решітки), шафи, столи, стільці, класні дошки.

Вологе прибирання:

• класів, майстерень, навчальних кабінетів проводять після закінчення останнього уроку
• спортивних залів — після кожного уроку та після закінчення уроків та занять секцій.

Природне та штучне освітлення

Усі навчальні приміщення повинні мати природне освітлення.

Оптимальний рівень природного освітлення забезпечують верхнім і боковим освітленням приміщень.

Для захисту від прямих променів сонця, запобігання перегріву навчальних приміщень вікна облаштовують сонцезахисними засобами, які легко очищати від пилу та мити:

• підйомно-поворотними жалюзями
• козирками
• ролетами.

Рослини, які перешкоджають доступу прямого сонячного світла до навчальних приміщень, не розміщують на підвіконні.

Вікна миють не менше двох разів протягом навчального року, щоб забезпечити оптимальне природне освітлення навчальних приміщень.

У навчальних приміщеннях передбачають систему загального штучного освітлення, що забезпечують:

• люмінесцентні лампи зі спектром кольоровипромінювання: білий, тепло-білий, природно-білий
• світлодіодні лампи з кольоровою температурою 3500-4200К.

Питома потужність освітлення для різних приміщень

В одному приміщенні використовують лампи одного виду.

Для освітлення найбільш віддалених від вікон рядів парт у навчальних приміщеннях передбачають окреме включення усіх рядів електроламп.

Лампи, що перегоріли, люмінесцентні лампи, які під час роботи створюють шум, миготіння та стробоскопічний ефект, замінюють.

Несправні, перегорілі люмінесцентні лампи збирають у спеціальну тару — герметично закриті металеві посудини, контейнери.

Цю тару зберігають у спеціально відведених ізольованих технічних приміщеннях, стіни, стеля та підлога яких не межують із навчальними приміщеннями. Доступ до такого приміщення має лише спеціально призначений працівник закладу освіти.

Чотири і більше перегорілих люмінесцентних ламп вивозять із закладу освіти відповідно до Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою КМУ від 10.12.2008 № 1070.

Заборонено зберігати перегорілі люмінесцентні лампи у будівлі закладу освіти довше двох місяців.

Засновник закладу освіти організовує лабораторний контроль рівня освітленості у закладі освіти не рідше одного разу на рік (не менше вимірів у 3-5 приміщеннях).

Забезпечення освітнього процесу в закладі освіти

Санітарним регламентом визначено вимоги до:

• безпосередньо організації освітнього процесу
• роботи з технічними засобами навчання.

Вимоги до організації освітнього процесу
та роботи з технічними засобами навчання

Забезпечення харчування в ЗЗСО

Для забезпечення харчування учнів закладів загальної середньої освіти у Санітарному регламенті визначено вимоги:

• влаштування приміщень
• організації харчування.

Вимоги до влаштування приміщень

Виробничі приміщення харчування оснащують:

• відповідним технологічним електрообладнанням
• устаткуванням для приготування їжі.

Із виробничих приміщень харчування передбачають окремий вихід на територію подвір’я.

Для персоналу в приміщеннях харчоблоку облаштовують:

• окремий туалет
• умивальник
• приміщення для перевдягання та зберігання особистих речей
• диспенсери для рідкого мила та дезінфекційного розчину, щоб обробляти руки.

Для учнів в їдальні/буфеті встановлюють:

• умивальники — один на 40 місць
• диспенсери для рідкого мила — поряд з умивальниками
• електрорушники — один на 40 місць.

Відстань між:

• столами і роздачею чи вікном/дверима для прийому брудного посуду — не менша 200 см
• рядами столів — 100 см
• столами і стіною — 40 см.

Для учнів початкових класів висота столів та стільців повинна відповідати їхньому зросту. Меблі для них встановлюють окремо від обідніх меблів для середніх та старших класів.

Столи:

• обирають такі, що мають гігієнічне покриття, яке легко миється, стійке до дії гарячої води і дезінфекційних засобів
• щодня миють гарячою водою з кальцинованою содою та милом
• протирають вологими і чистими серветками після кожного прийому їжі.

Організація харчування

Засновник (власник) та керівник закладу освіти, суб’єкти підприємницької діяльності, які надають послуги з харчування, зобов’язані:

• забезпечити учнів безпечною, корисною їжею згідно з вимогами чинного законодавства
• створити умови для харчування учнів в закладах освіти відповідно до Норм фізіологічних потреб учнів в основних харчових речовинах і енергії для відповідних вікових груп, затверджених наказом МОЗУ від 03.09.2017 № 1073.

Керівник закладу освіти, медичний працівник (у разі його відсутності — особи, затверджені наказом керівника закладу освіти як відповідальні за організацію харчування) здійснюють щоденний контроль за:

• якістю продуктів, що надходять до їдальні
• умовами їх зберігання
• дотриманням термінів реалізації і технології виготовлення страв
• дотриманням санітарно-протиепідемічного режиму на харчоблоці
• фактичним виконанням меню.

У закладах освіти слід організовувати дієтичне харчування для учнів з різними порушеннями стану здоров’я.

Для запобігання харчовим отруєнням та профілактики захворювань харчову продукцію готують і реалізовують відповідно до Рекомендацій щодо здорового харчування дітей у навчальних закладах, поданих у додатку 4 до Санітарного регламенту.

Перелік забороненої до використання у харчуванні продукції визначено спільним наказом МОЗУ та МОНУ «Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах» від 15.08.2006 № 620/563.

У закладі освіти можна встановлювати кулери з питною водою промислового виробництва. Вимоги:

• обов’язкове сервісне обслуговування
• своєчасна заміна води та витратних матеріалів.

Заклад освіти, місткістю менше 100 учнів, у якому немає харчоблоку, має право користуватися послугами операторів ринку харчових продуктів.

Оператори ринку харчових продуктів можуть постачати готову продукцію у заклад освіти за умови:

• впровадження постійно чинних процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних чинників та контролю у критичних точках (НАССР)
• дотримання вимог Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

Вимоги до санітарного і спеціального одягу та особистої гігієни працівників

Персонал їдалень (роздаткових, буфетів) забезпечують санітарним і спеціальним одягом та створюють умови для додержання правил особистої гігієни.

Вимоги до санітарного і спеціального одягу

Усі працівники закладів освіти, зокрема й працівники харчоблоку:

• проходять обов’язкові медичні огляди відповідно до чинного законодавства
• мають особисті медичні книжки єдиного зразка.

Працівники харчоблоку проходять попередній та періодичні медичні огляди відповідно до наказу МОЗУ «Щодо організації проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб» від 23.07.2002 № 280.

До роботи у харчоблоці, буфеті не допускають осіб із:

• ознаками вірусних, інфекційних захворювань
• гнійничковими враженнями шкіри тощо.

Особисті медичні книжки зберігає медичний працівник або відповідальна особа, призначена наказом директора.