Що пропонує Санітарний регламент для шкіл

24639
Зорієнтуймося в положеннях Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти
Зміст статті:
Територія обслуговування ЗЗСО Санітарно-гігієнічні норми влаштування території Гігієнічні вимоги до будівель та приміщень закладу освіти Система забезпечення життєдіяльності закладу освіти Забезпечення освітнього процесу в закладі освіти Забезпечення харчування в ЗЗСО

Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти визначає гігієнічний стандарт для усіх типів закладів загальної середньої освіти будь-якої форми власності, виконання яких дозволяє створити безпечні умови для організації освітнього процесу.

Зміст

Відповідальні за дотримання вимог Санітарного регламенту:

  • засновник (власник) ЗЗСО
  • керівник закладу освіти.

Засновник (власник) ЗЗСО забезпечує своєчасні:

  • ремонтні роботи у приміщеннях та мережах закладу освіти
  • заходи з дезінфекції, дезінсекції та дератизації.

Облаштування, обладнання приміщень закладів освіти повинно відповідати положенням затверджених Державних будівельних норм.

Вихідні та робочі 2020

Територія обслуговування ЗЗСО

Радіус обслуговування від місця проживання до ЗЗСО — не більш як 0,5 км пішохідної доступності.

Дозволена транспортна доступність для учнів ЗЗСО:

  • I ступ. — 15 хв
  • II і III ступ. — не більше 30 хв.

У сільській місцевості для учнів ЗЗСО I ступ. радіус:

  • пішохідної доступності — не більше 2 км
  • транспортної доступності (за транспортного забезпечення учнів) — не більше 15 хв.

Максимальний радіус обслуговування учнів шкіл ІІ-Ш ступ. — не більше 15 км.

⇒ Що таке територія обслуговування школи

Радіус доступності закладів загальної середньої освіти

Тип місцевості

Радіус обслуговування

пішохідна доступність

транспортна доступність

  • міська

≤ 0,5 км

для учнів ЗЗСО I ступеня —≤ 15 хв

для учнів ЗЗСО II-III ступенів —≤ 30 хв

  • сільська

для учнів ЗЗСО I ступеня —≤ 2 км

≤ 15 хв

Максимальний радіус обслуговування учнів ЗЗСО ІІ-Ш ступ. — ≤ 15 км

Підвезення учнів до закладу освіти у сільській місцевості — лише спеціальним транспортом.

Транспортним обслуговуванням забезпечують учнів, які проживають на відстані від ЗЗСО понад 3 км, з попередньо визначеними зупинками відповідного транспорту.

Відстань від місця проживання до місця збору на зупинці не повинна бути більшою 500 м.

Справи керівника на ЛИСТОПАД

Ніна ОмельяненкоШеф-редактор управлінських видань Експертус Освіта
Завдання керівника закладу освіти з питань охорони праці. На який конкретних аспектах зосередитися?
Конспект першочергових справ для керівника

Санітарно-гігієнічні норми влаштування території

Земельна ділянка закладу освіти може мати такі функціональні зони:

  • навчальна (навчально-дослідна, фізкультурно-спортивна)
  • відпочинку
  • господарська.

Території, будівлі, приміщення, споруди та обладнання закладу освіти допустимо здавати в оренду не на шкоду освітньому процесу лише для діяльності:

  • навчальної
  • фізкультурно-спортивної
  • культурно-мистецької.

На території заборонено висаджувати:

  • колючі дерева
  • кущі та рослини з отруйними властивостями.

Територію освітлюють у вечірній та нічний час відповідно до чинних державних норм щодо природного і штучного освітлення.

Висота огорожі — не менше 1,2 м.

Якщо школа розміщена всередині житлового кварталу, можна застосовувати огорожу із зелених насаджень заввишки не менше 1 м.

⇒ Державні будівельні норми для закладів освіти

Санітарне очищення території здійснюють відповідно до вимог Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затв. наказом МОЗУ від 17.03.2011 № 145.

Зауважте!

Слід своєчасно проводити такі роботи:

  • прибирати сухі листя й траву
  • косити траву
  • обрізати гілки дерев та кущів, що затіняють вікна навчальних приміщень
  • очищати пішохідні доріжки, заїзди, майданчики, дахи будівель від снігу та криги
  • збивати бурульки з даху будівлі та у разі очевидної небезпеки зсуву згрібати сніг — взимку і навесні, коли немає дітей
  • огороджувати небезпечні місця, якщо неможливо їх терміново ліквідувати, та не допускати до них дітей.

Спалювати або закопувати сухе листя на території закладу освіти — заборонено

Навчально-дослідна зона

Тут допустимо розміщувати:

  • спеціально облаштовані майданчики для:
    • спостереження за погодою
    • вивчення правил поведінки пішоходів
    • екологічні стежини
    • парники
    • теплиці
    • оранжереї
  • ділянки для дослідження й вирощування рослин, зокрема овочевих і плодово-ягідних культур тощо.

Фізкультурно-спортивна зона

Може бути розміщена поруч із навчальною зоною.

Спортивні майданчики повинні мати тверде покриття.

Для облаштування комбінованого майданчика можна використовувати:

  • асфальт/бетон
  • штучне покриття.

Футбольне поле — із трав’яним або штучним покриттям.

Майданчики для учнів 1–4-х класів обладнують:

  • тіньовими навісами
  • ігровим та фізкультурно-спортивним обладнанням з ударопоглинальним покриттям.

Штучне покриття повинне бути:

  • морозостійким
  • обладнаним водостоками
  • безпечним для здоров’я учнів.

Господарська зона

Господарську зону облаштовують з боку входу до господарчих приміщень з окремим в’їздом/виїздом.

Тут розміщують:

  • ремонтні майстерні
  • склади
  • гаражі
  • підсобно-виробничі приміщення
  • навіси
  • контейнери для сміття.

Контейнери для сміття щільно закривають кришками і встановлюють на огороджених майданчиках з твердим покриттям під навісом на відстані не менш ніж 25 м від вікон і входу до їдальні.

Проїзна частина, пішохідний прохід до господарських будівель — асфальтовані/бетоновані.

Гігієнічні вимоги до будівель та приміщень закладу освіти

Будівля закладу освіти повинна забезпечувати оптимальні умови для організації освітнього процесу.

Кількість учнів закладу освіти — не більша його розрахункової місткості.

Якщо школа розміщена у пристосованій будівлі, то набір приміщень, їх площу визначають залежно від типу закладу освіти, кількості й віку учнів тощо.

⚓Карантин: санітарно-дезінфекційний режим у школі

Для легкого доступу до будівлі ганок повинен мати:

  • безпечне покриття
  • огородження
  • зручні поручні вздовж сходів.

Перед входом встановлюють скребачки, решітки для очищення взуття від бруду.

Скребачки та решітки необхідно очищати кілька разів протягом дня.

У закладі освіти бажано облаштувати спеціально обладнані приміщення з рециркуляційною системою подачі повітря, щоб у разі надзвичайних ситуацій безпечно розмістити учнів і працівників школи.

Стіни та стеля усіх приміщень повинні бути:

  • без щілин, тріщин, деформацій, ознак ураження грибком
  • такими, щоб їх можна було прибирати вологим способом із застосуванням дезінфекційних засобів.

Колір стін, меблів — матових теплих пастельних тонів.

Стеля, верхні частини стін, віконні рами — білого кольору.

Усі матеріали, якими оздоблюють приміщення, мають бути безпечними для здоров’я.

Підлога приміщень — з безпечних натуральних або синтетичних матеріалів з низьким ступенем зношуваності.

Підлога туалетних та умивальних кімнат — вистелена неслизькою керамічною або мозаїчною шліфованою плиткою.

Підлога усіх приміщень:

  • має низьку теплопровідність
  • стійка до дезінфекційних засобів
  • вологостійка
  • неслизька
  • без щілин, дефектів, механічних пошкоджень.

У закладах освіти необхідно виокремлювати:

  • контрастними рельєфними лініями

⇒ пішохідні зони в приміщенні закладу освіти

  • контрастними обмежувальними смугами по краю першої та останньої сходинки, які за фактурою відрізняються від інших сходинок маршу

⇒ сходи

  • контрастним кольором

⇒ ділянки поручня, які відповідають першій та останній сходинці маршу

  • рельєфним покриттям (ворсистим, гумовим тощо) на підлозі

⇒ зони підвищеної небезпеки в їдальнях, майстернях, лабораторіях

  • рельєфним або іншоструктурним покриттям

⇒ попереджувальне маркування у просторі перед сходами

Заборонено проводити ремонтні роботи у присутності учнів.

Термін проведення ремонтних робіт встановлюють із урахуванням часу на видалення остаточної кількості токсичних речовин, що входять до складу будівельних матеріалів.

Заборонено!

У цокольних та підвальних приміщеннях не можна облаштовувати:

  • навчальні кабінети
  • лабораторії
  • навчальні майстерні
  • приміщення медичного призначення
  • актові зали

У пріоритеті — кабельне підключення до інтернету.

У разі бездротового доступу до інтернету Wi-Fi-роутери розміщують під стелею.

Електромагнітне випромінювання в усіх приміщеннях не повинно перевищувати гранично допустимі рівні відповідно до Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань, затверджених наказом МОЗУ від 01.08.1996 № 239.

Як облаштувати заклад освіти за новими будівельними нормами

Санітарно-гігієнічні вимоги до приміщень

Функціональні групи приміщень будівлі закладу освіти:

  • навчальні (навчальні кабінети, лабораторії з лаборантськими, майстерні)
  • фізкультурно-спортивні
  • актова зала
  • приміщення харчування
  • приміщення медичного призначення
  • бібліотека
  • адміністративно-службового призначення
  • допоміжного та підсобного призначення (вестибюль, рекреації, гардероби, санітарні вузли, душові, комори, технічні приміщення тощо).

Навчальні приміщення

Обладнання, устаткування, технічні засоби навчання (ТЗН), навчально-методичні матеріали повинні бути безпечними для здоров’я дітей.

Залежно від призначення навчальних приміщень використовують різні види навчальних меблів:

  • столи (двомісні та одномісні) та стільці різних ростових груп
  • столи регульовані (одномісні та двомісні)
  • стільці регульовані
  • столи лабораторні
  • дошки
  • відкриті та закриті шафи
  • стелажі
  • вітрини тощо.

Перевагу надають столам та стільцям, що:

  • запобігають порушенню постави в учнів
  • забезпечують мобільні робочі місця
  • легко трансформуються для роботи у групах.

У кожному навчальному приміщенні необхідно передбачати 2-3 розміри відповідно промаркованих меблів з перевагою одного із них, відповідно до додатка 2 до Санітарного регламенту.

Навчальні меблі:

  • без гострих кутів, сколів
  • пошкоджені та зношені — своєчасно замінюють
  • поверхня — стійка до дії мийних та дезінфекційних засобів.

Столи розміщують так, щоб природне освітлення падало з лівого боку. Для тимчасової роботи учнів у групах допустиме кругове або інше розміщення столів.

Для профілактики порушень постави не менше 2-х разів на рік учнів пересаджують за столи, розташовані в інших рядах. При цьому потрібно:

  • стежити за відповідністю групи меблів зросту учнів
  • враховувати гостроту зору і слуху учнів.

Місця для учнів із особливими освітніми потребами обладнують необхідними індивідуальними пристосуваннями.

⇒ Вимоги до меблів початкових класів НУШ

Класні/аудиторні крейдяні дошки:

  • виготовлені з матеріалів, що мають високу адгезію з матеріалами, які використовують для письма
  • легко очищаються вологою губкою
  • зносостійкі
  • з лотками для затримання крейдяного пилу, зберігання крейди, тримача для креслярського приладдя.

Колір маркера для маркерної дошки — контрастний: чорний, червоний, коричневий, темні тони синього і зеленого.

У навчальних приміщеннях і кабінетах можна встановлювати інтерактивне обладнання. Під час використання інтерактивної дошки і проекційного екрану необхідно забезпечити рівномірне освітлення та відсутність світлових плям підвищеної яскравості.

Вимоги до окремих приміщень закладу освіти

приміщення

вимоги

Навчальні приміщення 1-4-х класів

  • облаштовувати місце відпочинку учнів (ігровий осередок):
    • килимами для сидіння та гри
    • стільцями
    • кріслами/подушками з м’яким покриттям, що легко очищувати

Кабінети (лабораторії) хімії, фізики, біології та інтегрованих курсів

  • встановлювати спеціальні лабораторні столи, прикріплені до підлоги
  • покривати лабораторні столи матеріалами, стійкими до дії агресивних хімічних речовин та дозволеними чинним санітарним законодавством
  • обладнувати кабінет хімії і лаборантську витяжними шафами

Навчальні майстерні з обробки дерева і металу

  • ізолювати від інших навчальних приміщень — в окремих блоках, секціях/окремих будівлях з гардеробом і туалетом
  • розміщувати на першому поверсі
  • розраховувати на 13-15 робочих місць
  • оснащувати відповідним обладнанням з урахуванням зросту учнів
  • стежити, щоб робочі місця забезпечували правильну робочу позу учнів та відповідали вимогам безпеки життєдіяльності

Майстерні з обробки тканин, волокнистих матеріалів та харчових продуктів

  • розміщувати у двох кімнатах (навчальна швейна майстерня та кухня-лабораторія) або в одній (комбінована майстерня)
  • виділяти у комбінованій майстерні окрему зону (20% площі) для робіт з харчовими продуктами
  • обладнувати навчальну швейну майстерню та кухню-лабораторію робочими місцями індивідуального і колективного користування

Кабінети інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій

  • використовувати як комп’ютерний клас приміщення, площа якого на одного учня
    • не менша 4,5 м2 — за умови використання рідкокристалічних моніторів
    • не менша 6,0 м2 — за наявності на робочому місці пристрою для друку (принтера)
  • забезпечувати штучне освітлення за системою загального освітлення
  • контролювати, щоб норми освітленості на робочих місцях відповідали таким вимогам:
    • на екрані — не менше 200 лк
    • на клавіатурі, робочому столі учня — не менше 400 лк
    • рівень освітленості на робочому місці та на екрані ПК —не більше 600 лк
  • обладнувати кожне робоче місце учня персональним комп’ютером у такому складі:
    • монітор
    • відокремлена клавіатура
    • відокремлена миша
    • стіл
    • стілець/крісло
  • використовувати співвідношення сторін монітора 3:4
  • використовувати сучасні моделі екранів — рідкокристалічний, плазмовий тощо
  • використовувати клавіатуру та мишу, що конструктивно відокремлені від монітора для забезпечення раціональної робочої пози учня
  • використовувати монітори (екрани) з діагоналлю не менше 15 дюймів та не більше 19 дюймів
  • розміщувати монітор на відстані 1,5 діагоналі екрана від очей учня так, щоб верхня половина екрана монітора знаходилась на рівні його очей
  • обладнувати робоче місце так, щоб учень виконував операції в межах зони досяжності — ширина і глибина робочої поверхні столу має становити не менше 0,50 м
  • не використовувати як монітори (екрани) пристрої, сконструйовані на телевізійних електронно-променевих трубках
  • надійно ізолювати і механічно захищати проводи чи інші провідники, щоб запобігти ураженню електричним струмом
  • контролювати, щоб вміст шкідливих речовин в повітрі не перевищував середньодобові концентрації відповідно до чинного законодавства
  • не допускати одночасної роботи за одним комп’ютером двох і більше учнів незалежно від їхнього віку
  • не допускати до занять з персональною комп’ютерною технікою учнів, які мають такі діагнози, як: аномалія рефракції, некорегована міопія/гіперметропія, некорегована косоокість, епілепсія

Фізкультурно-спортивні приміщення

  • розміщувати спортивну залу на другому поверсі, якщо під нею немає навчальних приміщень
  • забезпечувати вхід учнів до спортивної зали через роздягальню
  • проводити у спортивній залі площею до 288 м2 заняття лише з одним класом
  • займатися на спортивних майданчиках, у спортивній залі лише у спортивному одязі та взутті
  • розміщувати на інформаційному куточку інформацію щодо:
    • правил безпеки життєдіяльності в спортивній залі
    • режиму прибирання і провітрювання спортивної зали
  • використовувати для навчальних цілей спортивні споруди, розташовані поблизу закладу освіти (на відстані до 500 м)

Басейн

  • будувати басейн в окремому блоці закладу освіти
  • робити внутрішню поверхню дна та стін ванни басейну гладкою, неслизькою
  • будувати по периметру ванни басейну обхідну доріжку
  • заповнювати ванну басейну питною водою, що відповідає чинним вимогам до питної води
  • підтримувати температуру води у ванні на рівні +27-+29°С, а температуру повітря в залі з ванною — на 1°С вищою від температури води
  • передбачати у місцях виходу з душової на обхідну доріжку прохідний душ для ніг з безперервним потоком свіжої теплої води
  • входити до зали басейну після прийняття гарячого душу (окремо для хлопців і дівчат) з використанням мила та мочалок
  • забезпечити кожну роздягальню стаціонарними чи побутовими фенами для сушіння волосся
  • знезаражувати воду у ванні басейну з частковою рециркуляцією додаванням хлору
  • готувати у спеціальному приміщенні для знезаражування води концентровані розчини, що додають до води при її надходженні на фільтри
  • контролювати, щоб у воді басейну:
    • залишкова кількість хлору не перевищувала вдень — 5-0,7 мг/дм3, вночі — 1,5 мг/дм3
    • залишкова кількість брому не перевищувала 1,2 мг/дм3
  • проводити щодня поточне прибирання басейну за допомогою мийних і дезінфекційних засобів
  • дезінфікувати:
    • підлогу приміщень
    • стіни залу басейну (на відстані 2 м від підлоги)
    • обхідні доріжки
    • обладнання
    • ручки дверей
    • санітарно-технічне обладнання тощо
  • випускати воду з ванни та дезінфікувати її незалежно від системи заповнення ванни басейну водою (протічна або з рециркуляцією) не рідше одного разу на 10 днів навіть у разі задовільних санітарно-хімічних та бактеріологічних показників води
  • закривати басейн на дезінфекцію поза графіком у випадку отримання незадовільних показників лабораторного дослідження води
  • чистити ванну басейну щітками, мити її мильно-содовим розчином та ополіскувати гарячою водою зі шланга перед дезінфекцією
  • використовувати для дезінфекції ванни басейну дезінфекційний засіб, зареєстрований МОЗ, та після дезінфекції ретельно змивати цей засіб зі шланга значною кількістю води
  • вживати заходи щодо покращення показників якості води у разі отримання незадовільних результатів лабораторних досліджень якості води
  • проводити додаткові мікробіологічні і паразитологічні дослідження, генеральні прибирання або припинити експлуатацію басейну у разі повторного виявлення незадовільних результатів досліджень

Приміщення допоміжного та підсобного призначення

  • розміщувати гардероб на першому або цокольному поверсі
  • виділяти в гардеробі місця для кожного класу
  • не обладнувати гардероб у навчальних приміщеннях
  • розміщувати за потреби індивідуальні шафи для переодягання у рекреаціях або навчальних кабінетах при збереженні нормованої площі для учнів
  • передбачати окремі приміщення, недоступні для учнів і сторонніх відвідувачів, для збереження прибирального інвентарю та виготовлення дезінфекційних розчинів
  • маркувати інвентар
  • виділяти окремий інвентар та засоби прибирання, які зберігають окремо, для прибирання туалетів
  • передбачити внутрішні туалети, де:
    • підведено холодну і гарячу протічну воду до умивальників
    • облаштовано диспенсери для туалетного паперу та рідкого мила
  • встановлювати туалетні кабіни розміром 0,8×1,0 м.
  • відгороджувати туалетні кабіни одна від одної непрозорими стінками висотою 1,75 м на відстані від підлоги 0,1 м
  • встановлювати унітази в туалетних кабінах, двері яких мають:
    • висоту 1,5 м
    • відстань від підлоги — 0,1 м
    • замки
  • обладнувати туалети для 1-4-х класів дитячими унітазами
  • обладнувати окремі туалети для хлопчиків і дівчаток
  • розміщувати туалети на кожному поверсі закладу освіти
  • передбачати у загальних туалетах для учнів універсальну кабіну загального користування для осіб з інвалідністю, зокрема тих, що пересуваються на кріслах колісних, за допомогою милиць чи інших засобів
  • передбачити на кожному поверсі закладу освіти туалет для педагогічних працівників
  • прибирати туалети після кожної перерви щоденно і в кінці робочого дня з використанням дезінфекційних засобів, які зареєстровані відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою КМУ від 03.06.2006 № 908 (далі — Порядок № 908)

Система забезпечення життєдіяльності закладу освіти

Систему забезпечення життєдіяльності в ЗЗСО складають:

  1. опалення
  2. водопостачання
  3. водовідведення
  4. повітряно-тепловий режим
  5. освітлення.
Запитання з теми
Облік навчальних досягнень тимчасово переміщених учнів: чи вписувати у Класні журнали
Як бути з працівниками, які не мають можливості виконувати роботу дистанційно
Працівник евакуювався закордон: чи можна прийняти від нього заяву про відпустку, надіслану електронкою
Чи долучати до особових справ подяки та грамоти
Чи обов’язковий план виховної роботи для класного керівника

Опалення

Заклади освіти повинні мати централізовану або автономну систему теплопостачання, яка забезпечить оптимальні показники мікроклімату.

Пічне опалення, обладнане в коридорі, допускають тільки в одноповерхових приміщеннях закладів освіти у сільській місцевості.

Заборонено встановлювати залізні печі.

Щоб запобігти забрудненню повітря приміщень окисом вуглецю, пічні труби закривають:

  • не раніше повного згорання палива
  • не пізніше, як за дві години до приходу учнів.

Лабораторний контроль за вмістом окису вуглецю в повітрі приміщень з пічним опаленням організовує засновник закладу освіти двічі впродовж опалювального сезону.

Температура поверхні опалювальних приладів — не вище 40°С.

Якщо температуру опалювальних приладів регулювати неможливо, їх слід огородити дерев’яними або металевими захисними решітками. Ці решітки періодично знімають під час прибирання.

Опалювальні прилади заборонено огороджувати:

  • дерев’яно-стружковими плитами
  • дерев’яно-волокнистими плитами
  • огорожами з полімерних матеріалів.

Водопостачання та водовідведення

Заклади освіти забезпечують питною водою відповідно до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затв. наказом МОЗ від 12.05.2010 № 400.

Водопостачання та каналізація:

  • централізовані
  • з введенням в будівлю
  • із розвідною мережею.

Немає централізованого водопостачання — використовують громадські свердловини, колодязі, каптажі, якщо підтверджено безпечність питної води в них.

Немає централізованого каналізування — водовідведення здійснюють на локальні очисні споруди.

Холодну та гарячу воду підводять до:

  • навчальних кабінетів
  • лабораторій
  • майстерень
  • душових при спортивній залі
  • приміщень харчування
  • кімнати для техперсоналу
  • медичного блоку
  • туалетів.

Немає централізованого гарячого водопостачання — у приміщеннях харчоблоку, душових при спортивній залі, медичному кабінеті та виробничих майстернях з обробки продуктів (кухнях-лабораторіях) встановлюють водонагрівачі.

Заборонено використовувати гарячу воду із системи водяного опалення для будь-яких цілей.

Повітряно-тепловий режим

Чистоту повітря в приміщеннях забезпечують завдяки:

  • оптимальній кількості учнів згідно з нормативною наповнюваністю класів
  • регулярному вологому прибиранню приміщень з використанням мийних та дезінфекційних засобів, які зареєстровані відповідно до Порядку № 908
  • наскрізному, кутовому, однобічному провітрюванні
  • чистим та справним системам вентиляції.

Засновник (власник) закладу освіти організовує лабораторний контроль показників мікроклімату (температура, вологість) у закладах освіти.

Лабораторний контроль проводять не рідше двох разів на рік (не менше 6 вимірів).

Навчальні приміщення наскрізно провітрюють на перервах до початку занять і після їх закінчення.

Тривалість провітрювання визначають залежно від погодних умов за таблицею:

Температура повітря вулиці,
°С

Тривалість провітрювання приміщень,
хв

на малих перервах

на великих перервах
та між змінами

  • від +10 до +6

4-10

25-35

  • від +5 до 0

3-7

20-30

  • від 0 до –5

2-5

15-25

  • від –5 до –10

1-3

10-15

  • нижче –10

1-1,5

5-10

Рекреації провітрюють під час уроків.

У теплу пору року, якщо немає протягів, доцільно проводити заняття з прочиненими вікнами в режимі провітрювання.

Відносна вологість повітря у приміщеннях — 40-60%.

Температурний режим під час опалювального періоду в:

  • навчальних приміщеннях — від +17 до +21° С
  • спортивній залі — від +15 до +17°С.

У навчальних приміщеннях організовують широку аерацію та повітряний обмін через системи вентиляційних каналів. Ці системи повинні бути завжди відкриті та очищуватись раз на рік в час, коли в закладі освіти немає учнів.

Повітрообмін у приміщеннях харчування повинен розраховуватись на поглинання теплонадлишків, які виділяє технологічне обладнання кухні.

Додаткові системи, встановлені в закладі освіти, що впливають на мікроклімат приміщення, слід забезпечити своєчасним сервісним обслуговуванням та заміною витратних матеріалів.

Усі приміщення та обладнання підлягають щоденному вологому прибиранню, зокрема підвіконня, підлога, опалювальні прилади (або захисні решітки), шафи, столи, стільці, класні дошки.

Вологе прибирання:

  • класів, майстерень, навчальних кабінетів проводять після закінчення останнього уроку
  • спортивних залів — після кожного уроку та після закінчення уроків та занять секцій.

Природне та штучне освітлення

Усі навчальні приміщення повинні мати природне освітлення.

Оптимальний рівень природного освітлення забезпечують верхнім і боковим освітленням приміщень.

Для захисту від прямих променів сонця, запобігання перегріву навчальних приміщень вікна облаштовують сонцезахисними засобами, які легко очищати від пилу та мити:

  • підйомно-поворотними жалюзями
  • козирками
  • ролетами.

Рослини, які перешкоджають доступу прямого сонячного світла до навчальних приміщень, не розміщують на підвіконні.

Вікна миють не менше двох разів протягом навчального року, щоб забезпечити оптимальне природне освітлення навчальних приміщень.

У навчальних приміщеннях передбачають систему загального штучного освітлення, що забезпечують:

  • люмінесцентні лампи зі спектром кольоровипромінювання: білий, тепло-білий, природно-білий
  • світлодіодні лампи з кольоровою температурою 3500-4200К.

Питома потужність освітлення для різних приміщень

Приміщення

Вид освітлення

Потужність, Вт/м2

Навчальні приміщення, кабінети інформатики, навчальні майстерні

  • люмінесцентне

24-28

  • світлодіодне

6

  • лампи розжарювання

48

Рекреації, спортивні та актові зали

  • люмінісцентне

12-14

  • світлодіодне

3

  • лампи розжарювання

24

В одному приміщенні використовують лампи одного виду.

Для освітлення найбільш віддалених від вікон рядів парт у навчальних приміщеннях передбачають окреме включення усіх рядів електроламп.

Лампи, що перегоріли, люмінесцентні лампи, які під час роботи створюють шум, миготіння та стробоскопічний ефект, замінюють.

Несправні, перегорілі люмінесцентні лампи збирають у спеціальну тару — герметично закриті металеві посудини, контейнери.

Цю тару зберігають у спеціально відведених ізольованих технічних приміщеннях, стіни, стеля та підлога яких не межують із навчальними приміщеннями. Доступ до такого приміщення має лише спеціально призначений працівник закладу освіти.

Чотири і більше перегорілих люмінесцентних ламп вивозять із закладу освіти відповідно до Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою КМУ від 10.12.2008 № 1070.

Заборонено зберігати перегорілі люмінесцентні лампи у будівлі закладу освіти довше двох місяців.

Засновник закладу освіти організовує лабораторний контроль рівня освітленості у закладі освіти не рідше одного разу на рік (не менше вимірів у 3-5 приміщеннях).

Забезпечення освітнього процесу в закладі освіти

Санітарним регламентом визначено вимоги до:

  • безпосередньо організації освітнього процесу
  • роботи з технічними засобами навчання.

Вимоги до організації освітнього процесу
та роботи з технічними засобами навчання

Освітній процес

  • структура навчального року, тривалість навчального тижня, дня, занять, відпочинку між ними, інші форми організації освітнього процесу встановлює заклад освіти
  • навчальний день починається не раніше 8:00 год
  • заняття у другу зміну починаються не пізніше 14:00 год
  • навчання учнів 1-х, 2-х, 5-х, 9-х, 11/12-х класів, а також класів з інклюзивним навчанням усіх вікових груп у закладах освіти, які працюють у дві зміни, організовують у першу зміну
  • тривалість уроків становить:
    • 1-й клас — 35 хв
    • 2-4-ті класи —40 хв
    • 5-11-ті класи — 45 хв
  • формування занять за модульним принципом, організація здвоєних уроків (крім початкової школи), навчання за новими педагогічними технологіями допускається за рішення педагогічної ради закладу освіти та повинні відповідати морфофункціональним та віковим особливостям дітей
  • тривалість перерв між уроками для учнів:
    • 1-4-х класів — не менше 15 хв
    • 5-12-х класів — не менше 10 хв
  • тривалість великої перерви після третього уроку — 30 хв
  • замість однієї великої перерви можна влаштовувати дві перерви по 20 хв:
    • після другого та третього уроків — для учнів 1-4-х класів
    • після третього та четвертого уроків — для учнів 5-12-х класів
  • у середині здвоєного уроку необхідно організувати перерву тривалістю 10 хв для активного відпочинку
  • під час великих перерв необхідно організувати умови для харчування та активного відпочинку учнів на відкритому повітрі
  • тривалість виконання домашніх завдань не більше:
    • 1 год у 3-9-х класах
    • 1,5 години у 10-12 класах
  • обов’язкові домашні завдання учням 1-2-х класів давати не рекомендують

Робота з технічними засобами навчання

  • у разі використання ТЗН під час уроку потрібно чергувати види навчальної діяльності
  • тривалість навчальної діяльності з ТЗН упродовж уроку для учнів:
    • 1-х класів — не більше 10 хв
    • 2-4-х класів — не більше 15 хв
    • 5–7-х класів — не більше 20 хв
    • 8–9-х класів — 20-25 хв
    • 10-11(12)-х класів — на 1-й годині занять до 30 хв, на 2-й годині занять — 20 хв
    • при здвоєних уроках для учнів 10 - 11 класів не більше:
    • 25-30 хв на першому уроці
    • 15-20 хвилин на другому уроці
  • апаратні засоби віртуальної реальності — інтерактивні дошки, мультимедійні технології та пристрої — можна використовувати не більше:
    • 15 хв упродовж уроку
    • 10% часу упродовж тижня
  • після занять із застосуванням ТЗН проводять фізкультхвилинку та гімнастику для очей, в кінці уроку — фізичні вправи для профілактики загальної втоми, наведені у додатку 3 до Санітарного регламенту

Забезпечення харчування в ЗЗСО

Для забезпечення харчування учнів закладів загальної середньої освіти у Санітарному регламенті визначено вимоги:

  • влаштування приміщень
  • організації харчування.

Вимоги до влаштування приміщень

Виробничі приміщення харчування оснащують:

  • відповідним технологічним електрообладнанням
  • устаткуванням для приготування їжі.

Із виробничих приміщень харчування передбачають окремий вихід на територію подвір’я.

Для персоналу в приміщеннях харчоблоку облаштовують:

  • окремий туалет
  • умивальник
  • приміщення для перевдягання та зберігання особистих речей
  • диспенсери для рідкого мила та дезінфекційного розчину, щоб обробляти руки.

Для учнів в їдальні/буфеті встановлюють:

  • умивальники — один на 40 місць
  • диспенсери для рідкого мила — поряд з умивальниками
  • електрорушники — один на 40 місць.

Відстань між:

  • столами і роздачею чи вікном/дверима для прийому брудного посуду — не менша 200 см
  • рядами столів — 100 см
  • столами і стіною — 40 см.

Для учнів початкових класів висота столів та стільців повинна відповідати їхньому зросту. Меблі для них встановлюють окремо від обідніх меблів для середніх та старших класів.

Столи:

  • обирають такі, що мають гігієнічне покриття, яке легко миється, стійке до дії гарячої води і дезінфекційних засобів
  • щодня миють гарячою водою з кальцинованою содою та милом
  • протирають вологими і чистими серветками після кожного прийому їжі.

Зауважте!

Заборонено використовувати посуд:

  • емальований
  • алюмінієвий
  • пластмасовий багаторазового використання
  • пощерблений.

Приміщення прибирають при відчинених фрамугах, вікнах.

Приміщення харчоблоку, їдалень, роздаткових, буфетів не можна використовувати не за призначенням

Організація харчування

Засновник (власник) та керівник закладу освіти, суб’єкти підприємницької діяльності, які надають послуги з харчування, зобов’язані:

  • забезпечити учнів безпечною, корисною їжею згідно з вимогами чинного законодавства
  • створити умови для харчування учнів в закладах освіти відповідно до Норм фізіологічних потреб учнів в основних харчових речовинах і енергії для відповідних вікових груп, затверджених наказом МОЗУ від 03.09.2017 № 1073.

Керівник закладу освіти, медичний працівник (у разі його відсутності — особи, затверджені наказом керівника закладу освіти як відповідальні за організацію харчування) здійснюють щоденний контроль за:

  • якістю продуктів, що надходять до їдальні
  • умовами їх зберігання
  • дотриманням термінів реалізації і технології виготовлення страв
  • дотриманням санітарно-протиепідемічного режиму на харчоблоці
  • фактичним виконанням меню.

У закладах освіти слід організовувати дієтичне харчування для учнів з різними порушеннями стану здоров’я.

Для запобігання харчовим отруєнням та профілактики захворювань харчову продукцію готують і реалізовують відповідно до Рекомендацій щодо здорового харчування дітей у навчальних закладах, поданих у додатку 4 до Санітарного регламенту.

Перелік забороненої до використання у харчуванні продукції визначено спільним наказом МОЗУ та МОНУ «Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах» від 15.08.2006 № 620/563.

У закладі освіти можна встановлювати кулери з питною водою промислового виробництва. Вимоги:

  • обов’язкове сервісне обслуговування
  • своєчасна заміна води та витратних матеріалів.

Заклад освіти, місткістю менше 100 учнів, у якому немає харчоблоку, має право користуватися послугами операторів ринку харчових продуктів.

Оператори ринку харчових продуктів можуть постачати готову продукцію у заклад освіти за умови:

  • впровадження постійно чинних процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних чинників та контролю у критичних точках (НАССР)
  • дотримання вимог Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

Вимоги до санітарного і спеціального одягу та особистої гігієни працівників

Персонал їдалень (роздаткових, буфетів) забезпечують санітарним і спеціальним одягом та створюють умови для додержання правил особистої гігієни.

Вимоги до санітарного і спеціального одягу

Призначення

Вид

Використання та зберігання

Примітка

Санітарний

  • халати
  • фартухи
  • хустки
  • ковпаки
  • у санітарному одязі — білий або світлий халат, фартух з тканини для отримання та видачі їжі, хустка, ковпак, фартух з полімерних матеріалів для миття посуду — проводять роботи, пов’язані з організацією харчування учнів, зокрема:
    • сервірування столів
    • отримання та порціювання готових страв
    • прибирання обідніх столів
    • миття посуду
  • санітарний одяг маркують та зберігають на вішаку у приміщенні для персоналу їдальні
  • санітарний одяг заборонено застібати шпильками, голками, не можна зберігати у кишенях одягу різні сторонні предмети
  • у санітарному одязі заборонено:
    • виконувати роботи з прибирання приміщень
    • заходити в туалет та перебувати там
    • виходити на вулицю з приміщення закладу освіти
    • знаходитись в приміщеннях поза місцем харчування учнів
  • санітарний одяг перед відвідуванням туалету залишають на вішалці поруч із дверима туалету

санітарний та спеціальний одяг замінюють залежно від забрудненості

Спеціальний

  • халати темного кольору
  • гумові рукавички
  • взуття
  • спеціальний одяг для прибирання приміщень і туалетів:
    • маркують
    • використовують лише за призначенням
    • зберігають окремо, так само, як інвентар та засоби для прибирання

Усі працівники закладів освіти, зокрема й працівники харчоблоку:

  • проходять обов’язкові медичні огляди відповідно до чинного законодавства
  • мають особисті медичні книжки єдиного зразка.

Працівники харчоблоку проходять попередній та періодичні медичні огляди відповідно до наказу МОЗУ «Щодо організації проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб» від 23.07.2002 № 280.

До роботи у харчоблоці, буфеті не допускають осіб із:

  • ознаками вірусних, інфекційних захворювань
  • гнійничковими враженнями шкіри тощо.

Особисті медичні книжки зберігає медичний працівник або відповідальна особа, призначена наказом директора.

Читайте також

Теми:
Управління школою Охорона праці та безпека життєдіяльності в ЗНЗ Внутрішньошкільний контроль Харчування учнів ... всі

Вебінар ВМДЗ

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді