психолог, канд. пед. наук, тренер і консультант освітніх проєктів з питань інклюзивного навчання, співзасновник приватного закладу «Сад можливостей Щастя Кідс»
Застосовуватимете діагностувальне та формувальне оцінювання у роботі з учнями з особливими потребами
Для того щоб ефективно організувати процес навчання дітей з ООП, варто розпочати із оцінювання, що виконує діагностувальну функцію. Завдяки цьому:
отримаємо інформацію про наявну освітню ситуацію;
визначимо початковий рівень сформованості знань, умінь і навичок та компетентностей учня з ООП;
порівняємо завдання типової освітньої програми та індивідуальної освітньої програми учня;
сплануємо подальші педагогічні кроки, щоб подолати розрив між наявними та очікуваними освітніми результатами;
визначимо цілі навчання на початку вивчення програмної теми або розділу.
При цьому звертаємо увагу саме на те, що учень знає та вміє. Визначимо зону актуального розвитку — отже, визначимо цілі та завдання в роботі з учнем, а також рівень та вид педагогічної підтримки.
Наприклад
Визначення «учень не читає» не може бути відправною точкою для подальшого навчання. Важливо дослідити, чи читає учень окремі слова, які це слова, чи розуміє зміст прочитаного слова, тощо. Тоді результат сформулюємо так: «Учень самостійно читає двоскладові слова»
Рухаємося далі: формувальне оцінювання
В умовах організації інклюзивного навчання формувальне оцінювання є пріоритетним. Воно передбачає збір і узагальнення інформації про кожного учня, щоб поліпшити для них процес навчання і пізнання. Це оцінювання:
відповідає конкретним критеріям — про них далі;
передбачає зворотний зв’язок;
не фіксується у класному журналі.
Пригадаймо, що мета формувального оцінювання — скоригувати діяльність педагога й учнів у процесі навчання. Використовуємо його поурочно, щодня. Це дає педагогові можливість відстежити просування учнів до навчальних цілей й скоригувати освітній процес на ранніх етапах, усунути перешкоди для соціальної та навчальної активності учнів з ООП. Своєю чергою, кожному учневі формувальне оцінювання допомагає усвідомити міру відповідальності за свою освіту
Специфіка формувального оцінювання в умовах інклюзивного навчання така: оцінюємо індивідуальні досягнення учнів з ООП, безвідносно до досягнень інших учнів.
Отже, діагностувальне оцінювання застосовуємо насамперед, щоб попередньо проаналізувати, наскільки в учня сформовані ті чи ті вміння, навички, компетентності, тобто щоб визначити стартовий рівень успішності.
Другий варіант використання діагностувального оцінювання — перевірити рівень сформованості знань, умінь, навичок учнів за вивченою темою. Наприклад, аналогічне спостереження чи завдання, запропоновані на етапі передтесту, можна використовувати в кінці вивчення теми, розділу. Так отримаємо інформацію, наскільки успішно учень засвоїв матеріал, перевіримо рівень оволодіння компетентностями.
Чому інклюзивна компетентність стосується кожного педагога? Відповідь — у відео:
Методи
Методи формувального оцінювання поділимо на кілька груп залежно від того, коли й для чого їх використовуємо:
А) зрозуміти труднощі учнів й визначити кроки щодо подальшої діяльності під час пояснення теми або виконання завдання — повторне вивчення, закріплення або продовження вивчення теми тощо.
Наприклад
«Сигнали рукою». Під час пояснення педагог просить учнів показувати йому сигнали рукою, що свідчать про труднощі розуміння матеріалу. Які це сигнали — домовляється з учнями заздалегідь
Б) відстежити рівень опанування конкретного навчального матеріалу під час проведення невеликих перевірочних робіт — тестів, завдань, кількахвилинних есе, індивідуальних завдань тощо. Педагог з’ясовує, чи потрібно надати учням зворотний зв’язок або коригувати викладання.
Наприклад
«Хибні завдання». Педагог навмисно дає учням завдання з типовими помилками, робить передбачувані помилкові судження
В) надати учням можливість поліпшити свою роботу, зокрема й підготуватися до підсумкового оцінювання.
Наприклад
«Письмові коментарі». Після перевірки письмової роботи педагог не ставить оцінку, а робить записи для учня, використовуючи різноколірні позначки на полях, схеми, вказівки тощо. Тобто не виправляє помилки, а зазначає, які місця учень виконав вдало, а що потребує додаткових зусиль — і пропонує конкретні поради, як поліпшити роботу
Критерії
Критерії оцінювання є невід’ємною частиною формувального оцінювання й сфокусовані на певній темі або розділі. Роботи учнів оцінюємо за чітко сформованими критеріями, які завчасно презентуємо учням. Критерії можуть бути загальними або індивідуальними у випадку модифікованої програми. Помилки, що не стосуються критеріїв, не враховуємо під час формувального оцінювання, але їх можна означити.
Критерії оцінювання продумуємо заздалегідь або розробляємо разом з учнями. Зміст критеріїв викладаємо у зрозумілій і доступній для учнів формі. Наприклад, записуємо на дошці чи на роздатковому матеріалі.
Корегування процесу навчання з урахуванням результатів оцінювання — обов’язковий компонент формувального оцінювання. Якщо результати оцінювання свідчить про низький рівень освітніх досягнень чи несформованість компетенцій учнів — значить, необхідно переглянути:
стратегії викладання;
методи і прийоми навчання;
форми організації навчання;
управління часом — розподіл часу на пояснення і закріплення матеріалу;
зміст та очікувані результати навчання;
планування уроків з урахуванням отриманих даних тощо.
Якщо під час оцінювання досягнень учня з ООП педагог виявляє типові чи індивідуальні труднощі — може знадобитися корегування корекційно-розвиткової програми. Наприклад, можна провести додаткові індивідуальні чи групові заняття; змінити напрям корекційно-розвиткової роботи тощо. Це необхідно обговорити на засіданні команди психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП.
Адаптації
Коли готуємо завдання для оцінювання досягнень учнів з ООП та проводимо оцінювання — обов’язково враховуємо адаптації, використання пристосувань, зазначені в індивідуальній програмі розвитку (ІПР).
Адаптаціїзмінюють характер навчання, утім не змінюють при цьому навчальний зміст та понятійну складність начальних матеріалів/завдань. Отже, ми можемо:
зменшити кількість завдань;
надати більше часу на виконання навчального завдання;
використовувати додаткові засоби для навчання;
адаптувати за потреби дидактичний матеріал.
Однак очікуваний результат від навчання дитини з ООП залишається таким самим, як і для усього класу — учень опановує такий самий зміст навчального матеріалу.
ТВОЄ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ Сьогодні інклюзивна освіта є частиною освітнього середовища кожної школи. І це не залежить від того, чи є у вашому закладі діти з особливими освітніми потребами.
Пройдіть навчання за програмою підвищення кваліфікації "Організація інклюзивного середовища та навчання у школі". • Проаналізуєте середовище свого закладу та введете у практику роботи принцип гнучкості • Зможете реалізувати командний підхід в організації інклюзивного навчання • Опануєте технологію індивідуального планування розвитку та навчання дитини з особливими освітніми потребами
Найбільше запитань виникає під час оцінювання досягнень учнів з особливими освітніми потребами у випадку модифікації навчальної програми з того чи іншого предмету. Нагадаємо, щомодифікації змінюють не лише характер навчання, а також зміст та понятійну складність (повноту) навчального матеріалу/завдань. У цьому разі для учня з ООП визначають його індивідуальні цілі й завдання.
Приклад
Дидактична мета уроку з літературного читання — читання та переказування тексту. У класі є учень з ООП, для якого педагог визначив індивідуальну ціль — читати слова (перелік), співвідносити зміст прочитаного слова із зображенням. Для цього асистент учителя готує дидактичний матеріал індивідуального використання. Оцінювання досягнень учня з ООП у цьому випадку відбувається за змістом індивідуальної навчальної програми. Орієнтиром для вчителя є досягнення учнем з ООП індивідуальних цілей і завдань — індивідуальний очікуваний результат.
Модифікації змісту навчальної програми потребують, як правило, учні з порушенням інтелектуального розвитку та складними порушеннями розвитку. Для оцінювання їхніх навчальних досягнень розроблено критерії.
В оцінюванні навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами (ООП) насамперед звертайте увагу на три ключові аспекти:
Оцінювання учнів з ООП не залежить від того, чи працює з учителем асистент, адже за навчання всіх учнів і оцінювання їхніх навчальних досягнень відповідає вчитель
Якщо учні з ООП увесь час працюють з класом на початковому рівні, то це свідчить про недоліки в організації інклюзивного навчання, а саме:
навчальна програма не відповідає нозології і, відповідно, освітнім потребам учня з ООП
на уроці не реалізована корекційна складова, індивідуальний підхід до учня не застосовують
На корекційно-розвиткових заняттях оцінки не ставлять.
Усвідомлення цих аспектів є основоположними для коректної організації інклюзивного навчання.
Зауважте!
Рівні навчальних досягнень — однакові для всіх учнів.
Критерії оцінювання для учнів з типовим та порушеним психофізичним розвитком — різні.
Ключовий аспект оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП в інклюзивному класі: його слід здійснювати за обсягом і характером матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою.
Найбільшими є відмінності в критеріях оцінювання учнів з інтелектуальними порушеннями, складними порушеннями розвитку, оскільки навчальні програми для цих дітей є специфічними. Проте і для них слід використовувати 12-бальне оцінювання.
