Більшу частину денного часу дитина проводить у дошкільному закладі. Тож природньо, що значний вплив на її розвиток та формування світогляду мають педагоги. Та це зовсім не применшує ролі батьків у цьому процесі. Сім’я — основний партнер педагогів у формуванні ціннісних орієнтацій дитини.
Лише за умови свідомого та відповідального ставлення батьків до своїх обов’язків і сімейного виховання загалом дитина виросте фізично, психічно та духовно здоровою, а становлення її світогляду буде позитивним та повноцінним.
Справи керівника у жовтні: що проконтролювати
Дошкільний вік є базовим періодом становлення особистості дитини, формування її світосприймання. Трактувати дійсність дошкільник починає на основі вражень, які отримує від спілкування
з дорослими, своїм безпосереднім оточенням.
Дитина переймає певні якості того середовища, до якого звикає, у якому зростає. Зокрема, у дошкільника виникає інтерес до тієї самої діяльності, яка домінує в цьому середовищі. Поступово в дитини вибудовується власна призма світосприймання, що дає змогу їй:
- бачити все навколо під певним кутом зору
- будувати образи, візуальні конструкції
- обирати серед них пріоритетні, що й визначає її світобачення, світогляд і, зрештою, життєвий шлях.
Важливу роль у цьому процесі відіграє сімейне виховання.
Особливості світосприймання дошкільника
Світосприймання — це стрижень особистості, основа її характеру та поведінки. Воно визначає психічний стан особи, спрямовує її діяльність.
Позитивне змістовне світосприймання формує світогляд здорової успішної людини.
Негативно налаштований фокус сприймання світу призводить до появи песимістичних деструктивних утворень особистості. Зазвичай така людина живе у світі недовіри, постійно очікує невдач та негараздів. Як наслідок, психологічний негативізм знижує тонус усього організму, що призводить і до фізіологічних порушень.
У період раннього, дошкільного, періоду становлення світосприймання дитина інтенсивно конструює, вибудовує образ світу з тих елементів та образів, які вона в супроводі дорослих сприймає, засвоює та акумулює у свій так званий світоглядний депозит.
Тож дошкільна освіта, що нині є обов’язковою, має на меті, зокрема:
- формувати творчу особистість дитини
- розвивати позитивне світосприймання
- формувати соціальний досвід
- зберігати та зміцнювати фізичне, психічне та духовне здоров’я дошкільника.
Для цього урізноманітнюйте освітній процес — проводьте з дітьми:
- ігри
- вправи
- бесіди
- читання
- обговорення художньої літератури
організовуйте:
- екскурсії
- прогулянки тощо.
Роль батьків у становленні світосприймання дитини
Батьки відповідальні перед суспільством та державою за розвиток і виховання дитини, за збереження її життя, здоров’я, людської гідності тощо.
Подекуди батьки цілком перекладають свої обов’язки на педагогів. Таке ігнорування виховних функцій сім’ї, неузгодженість виховних стратегій, освітніх орієнтирів родини й закладу дошкільної освіти зрештою можуть звести нанівець зусилля педагогів, а відтак деформувати те, що закладено в дитину в дитячому садку.
Поза увагою батьків може залишатися потреба дитини в спілкуванні. Тож удома дошкільник доволі часто покинутий на самого себе, а свою потребу в пізнанні самостійно задовольняє за допомогою телебачення та комп’ютера.
Як наслідок, пізнавальна й емоційна депривація часто виражаються в надмірному захопленні дитини низькопробними мультфільмами та комп’ютерними іграми, що подекуди мають деструктивний характер.
Постають запитання:
- Чи стане дитина, яка зростає на агресивних телевізійних бойовиках, комп’ютерних іграх або в атмосфері постійних конфліктів між батьками, тобто увагу якої не сфокусовано на сприйманні добра, доброчинною та позитивно налаштованою?
- Чи цікавитиметься вона в майбутньому астрономією, історією тощо, якщо не зустріне дорослого, який покаже їй зорі або ж цікаво розповість про історичну подію?
Дослідження свідчать: людина, яка є поціновувачем мистецтва, здебільшого зростала в оточенні таких самих прихильників прекрасного; а дитинство того, хто проявляє агресивність у спілкуванні, відбувалося в небезпечному, стресовому середовищі, де він привчився завжди «тримати оборону».
Форми роботи педагогів з дітьми та їхніми батьками
Компенсувати дитині брак корисних інформаційних ресурсів до снаги лише турботливим та небайдужим батькам, а зорієнтувати їх у цьому можуть педагоги. Застосовуйте для цього такі форми роботи:
- безпосередні — лекції, семінари, консультації
- опосередковані — віртуальні конференції, ознайомлення зі статтями для читання, анкетування, оформлення інформаційних стендів, папок-пересувок для батьків тощо.
Запропонуйте батькам завдання та заповнення анкети для визначення джерел і змісту інформації, яку отримує дитина. Вони допоможуть з’ясувати, як їхня дитина сприймає світ.
Вивчення особливостей формування світосприймання дитини
Завдання для батьків
По аналогії до оформлення кругової діаграми позначте у відсотковому співвідношенні наявність різних джерел інформації у житті Вашої дитини:
- спостереження за навколишнім світом
- бесіди з близькими дорослими
- заняття в дошкільному закладі
- читання художньої літератури
- прогулянки у природі
- відвідування виставок, концертів
- розвивальні ігри
- телебачення
- комп’ютер
- інше.
Зафарбуйте в кожному секторі червоним кольором той відсоток інформації, яка, на Вашу думку, є для дитини корисною.
Ці завдання є водночас:
- діагностично-корекційним засобом
- способом виявлення та оптимізації змісту розвивального інформаційного простору, у якому зростає дитина.
Скачайте анкету для батьків «Інформаційний простір дитини»
Відповіді на запитання анкети зорієнтують батьків на аналізування власної виховної стратегії та допоможуть замислитися над проблемою вибору правильних інструментів впливу на пізнавальну сферу дитини, формування її особистісних якостей; активізують батьківську позицію відповідальності за майбутнє своїх дітей.
Отримати уявлення про світосприймання дошкільника можна за допомогою спостережень за його грою, аналізуючи такі аспекти:
- обраний дитиною сюжет, зокрема тематику, зміст, розвиненість та перспективу
- роль уяви в розгортанні гри, виборі ігрових ролей та дій
- емоційна й естетична наповненість гри.
За малюнками, конструкціями, зліпленими фігурками можна визначити сферу інтересів дитини, емоційний акцент її суб’єктивного вибору.
Запитайте в самої дитини:
- Що тобі найбільше подобається (не подобається) у житті?
- Чим тобі подобається займатися? Які твої улюблені заняття?
- Чого ти боїшся?
- Які твої улюблені іграшки (книжки, телепередачі)?
- Що цікавого тобі розповідають дорослі?
- Що ти бачив у парку (у лісі, на виставці, у музеї)?
- Ким ти хочеш стати, коли виростеш?
- На кого хочеш бути схожим?
Запропонуйте дошкільнику вправи для прояву фантазії. Це також допоможе зрозуміти й усвідомити його змістові пріоритети.
Попросіть дитину розтлумачити зміст таких етичних понять: (вправа «Поясни значення слова»):
- добра людина
- погана людина
- радість
- зло
- дружба
- страх
- гарне
- потворне
- гумор
- сум тощо.
Пояснюючи, дитина демонструє своє розуміння закладеного в них змісту, наповненість власного досвіду, його емоційний акцент та потребу в розширенні життєвої практики.
Трапляється, що дитина не може пояснити значення основних моральних категорій, не розуміє, що є добре, а що — погано. Така несформованість критеріїв об’єктивного оцінювання дезорієнтує її в соціумі, формує псевдоеталони.
Аналізування результатів спостережень за дитиною під час різних видів діяльності, її поведінки, відповідей, образів, що переважають в її задумах, дає дорослим, насамперед батькам, поштовх до вироблення стратегії взаємодії з дитиною, саморозвитку та вдосконалення навичок спілкування, створення в сім’ї розвивального простору, позитивного психологічного клімату.
Ірина Біла, професор кафедри галузевої психології та психології управління Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, Київ
