На випускне свято в дитячому садку йдуть цілими родинами. Що скажете, коли батьки ще й опиняться серед дійових осіб за сценарієм? Особливої підготовки не потрібно, а ось діяти доведеться. Батьки гратимуть у твістер під хіп-хоп-обробку музики Баха, самі на кілька хвилин стануть дітьми, відтак організують святкову фотосесію та разом зі своїми маленькими випускниками влаштують сюрпризний момент вихователям. І на завершення завітає Фея Щастя та здійснить бажання майбутніх школяриків.
Ви уже визначилися з концепцією та сценарною канвою цьогорічного випускного свята? Тут ми допоможемо ускочити в ідейний останній вагон: скористайтеся поезією, музикою та сценаріями
Під урочистий цирковий марш до зали заходить Клоун. На плечах у нього портфель, до якого причеплена іграшка, у руках він тримає барабан і м’яч.
Клоун:
Я ішов швиденьким кроком
Відзначать «Дошкільник року»!
Так до вас я поспішав,
Що на сходах ледь не впав.
Все, що треба, взяв з собою,
Щоб до школи йти з тобою.
Ведуча: Любий Клоуне! Шкода тебе розчаровувати, однак не всі речі, які ти приніс, потрібно брати із собою до школи.
Клоун: Я так і думав — портфель був зайвий!
Ведуча: А от і ні. Портфель якраз необхідний.
Клоун: Стоп! Не підказуйте! Сам знаю. Книжки із зошитами не треба брати, і тоді влізе більше іграшок! (Починає виймати книжки з портфеля.)
Ведуча: Та ні, любий Клоуне, і вони необхідні. Ми тебе навчимо. Діти, хто хоче допомогти нашому гостю? (Відповіді дітей.)
Гра «Збери портфель»
Клоун викладає речі з портфеля: книжки, зошити, іграшки тощо. До них ставить м’яч і барабан. Діти мають розділити речі: справа скласти ті, які беруть до школи, а зліва — ті, що залишають удома.
Клоун: Не можу уявити, якою буде моя перша вчителька. Хіба що намалюю її. Хто хоче мені допомогти? (Відповіді дітей.) Усі? Тоді запросимо ще й батьків — побачимо, якою була їхня перша вчителька.
Гра «Портрет вчительки»
Діти та батьки об’єднуються у дві команди. Учасники команд по черзі малюють по одному елементу портретів (одне око, ніс тощо).
Клоун: Ой-ой-ой… Мабуть, шановні батьки, ви дуже давно закінчили школу, що й не пам’ятаєте, який вигляд мала ваша вчителька.
А тепер прошу залишитися дві сім’ї. Уявіть, що ви запізнюєтеся до школи та на роботу щоранку, а ввечері спішите знову додому, бо дитині потрібно швидко вчити уроки. Побачимо, як ви все встигнете.
Гра «Коли запізнюються в школу»
По обидва боки святкової зали стоять стільці. У центрі зали — умовний старт. Там стоять тато, мама й дитина.
Під аудіозапис гуркоту мотора автомобіля тато з іграшковим рулем у руках «відвозить» дитину до школи. Для цього дитина на старті хапається рукою за одяг тата й вони разом добігають до першого стільця. Звідти тато сам повертається «додому» — на старт. Там підхоплює маму і «відвозить» її «на роботу» — до другого стільця. Відтак забирає дитину та разом із нею «їде» по маму. Потім усі втрьох повертаються «додому» на старт, і «забіг» розпочинає друга команда.
Клоун секундоміром вимірює час виконання завдання. Перемагає та сім’я, що зрештою швидше збереться разом «удома».
Клоун (до дітей): Скажіть, ви маєте справжніх друзів у садочку? Хто в тебе справжній друг? А в тебе? (Відповіді дітей.) (до ведучої) А у Вас?
Ведуча: Знаєш, Клоуне, у нашій групі діти дуже здружилися. Вони люблять разом і відпочивати, і бешкетувати, і гратися, і співати. І зараз ми тебе запрошуємо поспівати з нами.
Діти танцюють під композицію «Кращі друзі», слова і музика Якова Смирнова.
Клоун: Ого, скільки тут друзів! Я такий щасливий бути з вами на святі! (до дітей) А коли ви почуваєтеся щасливими? Що для вас щастя?
Дівчинка:
Щастя для мене — це мама і тато,
Це рідний садочок, бабусина хата.
Щастя для мене — це білі ромашки
І радісний щебет веселої пташки.
Хлопчик:
Щастя для мене — це дощик і сонце,
Це гілочка вишні, що стука в віконце.
А ще Батьківщина — найліпша, єдина.
Усі називають її Україна.
А душа моя прагне співати
Без упину, щодня, щогодини.
Хочу щастя це дарувати
Всім, хто поруч, — знайомим, родині!
Хлопчики виконують пісню «Диво-дівчинка», слова і музика Наталії Май.
Звучить дзвінок мобільного телефону.
Клоун: Вибачте, важливий дзвінок. Ще зустрінемося!
Клоун виходить. До зали заходять діти ясельної групи з вихователем, вітаються з випускниками.
Ведуча: Діти, вас прийшли привітати вихованці ясельної групи та їхній особистий перекладач — професіонал екстра-класу … (Називає ім’я та по батькові вихователя.)
Перший хлопчик:
Я — продюсер молодих,
Класних і крутих таких.
Нові кадри я шукаю
І на сцену випускаю.
Другий хлопчик (до батьків):
Йдуть до школи діти ваші?
Значить, я в садочку старший!
Третій хлопчик:
Ну, і я дорослим стану,
Хоч до столу не дістану!
Дівчинка:
Бачу, хлопці ви круті!
Буду з вами у житті!
Ведуча: На знак подяки хочемо кожному з вас зробити сюрприз. Діти, подаруйте малюкам повітряні кульки.
Діти старшої групи дарують вихованцям ясельної групи повітряні кульки. Відтак малюки виходять із зали, а випускники заходять за куліси.
Ведуча: А я хочу зазирнути за лаштунки нашої сцени. Тут працює прихована камера. (Шепоче в мікрофон до дітей.) Скажи, а ти часом не боїшся йти до школи? А ти? (Відповіді дітей за кулісами.) А ви, дорогі батьки, не боїтеся? (Відповіді батьків.)
Діти (вибігають на центр зали): Мамо, не бійся, я ж із тобою!
Діти сідають на стільчики. У центрі зали залишаються троє дівчаток. Лунає спокійна музика.
Перша дівчинка:
Зірка в долоні з неба упала,
Серця спинила щем.
Знаєш, для щастя треба так мало —
Поряд твоє плече.
Друга дівчинка:
В синьому небі сонечко встало,
Час вирушати в путь,
Знаєш, для щастя треба так мало —
Просто зі мною будь.
Третя дівчинка:
Тихо зозуля дні рахувала —
Радісні і сумні.
Знаєш, для щастя треба так мало —
Просто ти вір мені.
Діти виконують пісню про родину на вибір музичного керівника.
Ведуча: Наближається найурочистіша мить нашого святкового дійства. Лише сьогодні і лише у нас ви побачите наш перший вальс!
Пропоную кожному вибрати кульку та, загадавши бажання, випустити її в небо.
Четверта дитина:
Спасибі, дорогий садочку,
За ніжність, радість веселкову.
В цей рідний затишний куточок
Хотіли йти ми знову й знову.
П’ята дитина (до вихователів):
Спасибі, любі, за турботу,
Любов’ю сповнене життя,
«Спасибі» кажем за роботу
Заради нас і майбуття!
Дозвольте нам іще хоч раз
Провести в групу усіх вас.
Діти разом із вихователями та батьками проходять через арку до виходу із зали. На подвір’ї дитячого садка, загадавши бажання, відпускають у небо повітряні кульки. Свято завершується.
Використано матеріали Наталії Стрільчук, музичного керівника дошкільного навчального закладу (ясла-садок) компенсуючого типу № 35 для дітей з вадами зору, Рівне
