Діти бувають різні за темпераментом, характером, уродженими та набутими схильностями. Зокрема, є тривожні та замкнуті діти, яким складно вільно спілкуватися, звертатися по допомогу, долучатися до колективної роботи — навіть у знайомому й звичному колективі однолітків, не кажучи вже про нове оточення. Вони найуразливіші щодо впливу зовнішніх умов. Це може ускладнити для них вступ до школи і майбутню адаптацію.
Як впоратися з емоційними складнощами: поради
Завдання практичного психолога в роботі з тривожними та замкнутими дітьми — надати їм зразки певних моделей поведінки, аби діти навчилися:
- просити про допомогу і надавати її
- взаємодіяти в групі
- висловлювати свою думку та обстоювати її.
Ефективним інструментом такої роботи є арт-терапія, яка:
- сприяє виникненню в дітей почуття внутрішнього контролю й порядку
- розвиває й підсилює увагу до почуттів
- укріплює почуття власної особистісної цінності.
Наш досвід свідчить, що найліпшим варіантом роботи з тривожними та замкнутими дітьми є поєднання методів казко- та ізотерапії у межах корекційно-терапевтичного заняття.
Читайте також
Переваги казкотерапії
Будь-яка казка несе в собі розвивальний і виховний вплив. На прикладі поведінки та вчинків персонажів казки діти опосередковано набувають життєвого досвіду; вчаться, кого варто наслідувати, а на кого, навпаки, намагатися бути несхожим; дізнаються, які вчинки є добрими, а які — ні.
Натомість психотерапевтична казка несе в собі ще й лікувальний для душі ефект. Завдання такої казки — не просто показати дитині добро і зло, не лише порівняти хороші та погані вчинки. Дитина, яка має неусвідомлений або прихований душевний біль, завдяки терапевтичній казці отримує змогу:
- зануритися у переживання персонажів, що схожі на її власні
- за допомогою так званого зворотного проектування своїх переживань на казкового персонажа зменшити душевний біль або навіть позбавитися його
- отримати підказки, поради, як можна чинити в тій чи тій ситуації, коли сама дитина не знає, що робити.
Особливістю психотерапевтичних казок є те, що вони часто незавершені й навіть не мають звичного для казки початку. Інакше кажучи, лікувальна казка:
- починається ніби з середини, аби слухач мав можливість сам вигадати певні обставини, дрібниці, які передували історії
- не закінчується, а радше припиняється, залишаючи у слухача приємне відчуття, що можна долучитися до неї, стати співавтором, спрямувати дії персонажів за власним бажанням.
Психотерапевтичні казки є потужним стимулом для розвитку уяви дітей. За їх допомогою практичний психолог може досягти важливої мети — сформувати в кожного з дітей певну особистісну рису або поведінкову якість, підвести до думки, які риси характеру варто підкреслити, виділити, які, навпаки, приховати, а яких може й позбутися.
Роботу з дитиною раннього віку педагогам слід не вибудовувати за принципом розвитку окремих психічних процесів, а скеровувати на загальне, максимально різнобічне ознайомлення малюка зі світом предметів, людей і взаємин.
Психотерапевтичні ресурси малювання
У корекційній роботі з тривожними та замкнутими дітьми цінним доповненням до психотерапевтичної казки є творче малювання, або ізотерапія.
Терапевтичний вплив малювання заснований на тому, що найважливіші думки й переживання людини є породженням її підсвідомості й найшвидше знаходять вираження в образах. Зображувальна творчість є містком між світами фантазії й реальності. Усе, що дитина не може, не вміє, боїться сказати чи показати в реальному світі, вона з легкістю виражає через власну творчість. А оскільки це процес, керований підсвідомістю, то це не турбує й не травмує її так сильно, як коли дитина зіштовхується зі своїми страхами свідомо.
У терапевтичній зображувальній творчості дітей не обмежують конкретним визначеним завданням: їм пропонують загальну ідею, яку кожен із них може розвинути на власний розсуд. У дітей активно включається уява, фантазія, яка є сутністю кожного з них.
І тоді під час невимушеної комплексної творчої роботи у практичного психолога з’являється можливість досягти позитивного ефекту — підвищити самооцінку дітей, змінити їхнє ставлення до себе в позитивний бік, укріпити впевненість у собі.
Організовуємо корекційну роботу
За допомогою методів арт-терапії практичний психолог може зарадити дезадаптивним проявам майбутніх першокласників, насамперед тривожності, страху вільно виражати свої емоції, почуття, думки. До того ж діти, які бояться вільно виражати себе, часто мають недостатньо розвинену уяву і творче мислення, — це також можна корегувати у процесі арт-терапевтичної роботи.
Для досягнення корекційного терапевтичного ефекту в роботі з дітьми щодо запобігання проявам дезадаптації на початковому етапі навчання недостатньо одного окремого заняття. Рекомендовано проводити цикл заходів.
Тривалість корекційної роботи визначається за індивідуальними показниками. Здебільшого цикл становить 6-10 занять. Проводять заняття один-два рази на тиждень.
Проведення заняття передбачає використання авторської психотерапевтичної казки «Казка Квіткових Фей», розробленої спеціально для запобігання дезадаптивним проявам у конкретній групі дітей — майбутніх першокласників.
Зауважимо, що практичному психологові, який використовуватиме «Казку Квіткових Фей» у роботі з дітьми, слід адаптувати її сюжет і персонажів до індивідуальних особливостей саме тих дітей, з групою яких він працюватиме. Утім найліпший варіант — створити оригінальну казку, зміст якої відображатиме проблеми конкретної дитини та/або групи дітей.
Паралельно з корекційною роботою з дітьми необхідно проводити консультаційно-просвітницьку роботу з батьками та вихователями таких дітей, аби:
- з’ясувати причини виникнення у дітей станів тривожності та замкнутості
- визначити чинники, які підсилюють тривожність та замкнутість
- надати рекомендації щодо їх корегування вдома та під час освітнього процесу в дитячому садку.
Засоби, що підсилюють терапевтичний ефект роботи
Підсилити та закріпити терапевтичний ефект від арт-терапії варто за допомогою залучення додаткових аналізаторів дітей.
Додатковий терапевтичний вплив
Аналізатор | Способи терапевтичного впливу |
Тактильний | Вибір нестандартного способу малювання і матеріалу поверхні (наприклад, пальчиками на склі). У такий спосіб буде задіяний потужний пласт тактильних відчуттів, що стимулюватиме виділення ендорфіну («гормону щастя»). Окрім того, таке малювання формує естетичні почуття — вибір поєднань кольорів, гармонійне просторове розміщення малюнка, насолода від споглядання результатів власної та спільної роботи тощо |
Зоровий | Декорування «творчої» зони для створення певного зорово-емоційного тла, добір якісних, яскравих фарб та супутніх матеріалів |
Слуховий | Супровід психотерапевтичної казки приємною фоновою музикою (або аудіозаписами звуків природи), дібраною відповідно до тематики |
Нюховий | За відсутності алергії та протипоказань у дітей — використання ароматерапії, спрямованої на стимулювання відповідного стану нервової системи |
Проведення циклу корекційно-терапевтичних занять дасть практичному психологу змогу, знизити у дітей стан внутрішньої тривожності та замкнутості, зменшити емоційні затиски. Досвід свідчить, що після таких занять діти починають упевненіше взаємодіяти спочатку з членами своєї корекційної групи, і поступово — з іншими дітьми; частіше висловлюють власну думку. У них зменшується страх самостійно приймати рішення, підвищується самооцінка, зростає впевненість у власних силах і водночас розвивається уява й творче мислення, формуються естетичні уявлення.
Наталя Четверікова, практичний психолог спеціалізованої школи І-ІІІ ст. № 41 ім. З. К. Слюсаренка
з поглибленим вивченням англійської мови, Київ
