Тренінг (від англ. training — навчання, тренування, виховання, підготовка) — це:
- процес пізнання себе та інших
- неформальне, невимушене, конструктивне спілкування
- ефективна форма набуття знань і досвіду
- інструмент формування умінь і навичок
- технологія, що допомагає ліпше зрозуміти себе та стати успішним
Розв’язуючи під час тренінгу різні змодельовані ситуації і проблеми, аналізуючи їх, педагоги набувають нового цінного досвіду. Це мотивує до саморозвитку та професійного зростання.
Справи керівника у жовтні: що проконтролювати
Є три блоки тренінгу:
вступний —
- привітання та ознайомлення з темою
- знайомство учасників
- визначення очікувань
- формулювання правил роботи на тренінгу
основний —
- вивчення теоретичного матеріалу
- виконання практичних завдань
- організація ігор і вправ
завершальний —
- виконання рефлексивних вправ
- підбиття підсумків
- формулювання посттренінгових завдань.
Охарактеризуємо докладніше кожен етап.
Вступний блок тренінгу: знайомимося
На вступний блок відводьте не більше 10% часу, запланованого на увесь тренінг.
Основні завдання тренера на цьому етапі:
- познайомити учасників
- сприяти розслабленню, зосередженню
- викликати інтерес до теми
- налаштувати на активну згуртовану роботу.
Привітання та ознайомлення з темою. Насамперед представтеся учасникам, назвіть свою посаду, коротко розкажіть про досвід роботи й аргументуйте, чому саме ви проводите тренінг із цієї теми. Ознайомте педагогів із темою і цілями тренінгу за принципом «Чому для мене як учасника тренінгу це важливо?».
Для знайомства учасників можна використовувати різні варіанти вправ. Запропонуйте учасникам найдоцільніші з огляду на те, наскільки добре вони знайомі. Пам’ятайте про позитивний настрій і правило добровільної участі. Аби учасники почувалися нарівні, важливо на цьому етапі не наголошувати на професійному досвіді кожного. Починайте виконувати вправу першим.
Визначення очікувань учасників допомагає тренеру виявити їхні потреби і питання, які слід детальніше висвітлити теоретично й закріпити на практиці. Окрім того, озвучення очікувань від тренінгу викликає в учасників почуття особистої відповідальності за їх реалізацію, за успішність результатів своєї роботи на тренінгу.
Формулювання правил роботи на тренінгу — наступний етап реалізації вступного блоку. Тренер пропонує учасникам сформулювати правила самостійно, за потреби допомагає. Їх записують на ватмані, дошці чи фліпчарті та розміщують на видному місці.
Основний блок: тренуємося
Основний блок тренінгу для педагогів охоплює вивчення теоретичного матеріалу, виконання практичних завдань, а також проведення ігор і вправ, зокрема вправ-«криголамів», для закріплення набутих знань і вмінь.
«Розігрівальні» вправи-«криголами» ще називають айс-брейкерами й енерджайзерами. За допомогою них можна спонукати учасників тренінгу до спілкування та активної роботи, допомогти групі швидко пройти стадію формування, створити атмосферу співпраці, стимулювати до роботи, коли учасники стомлені.
На етапах вивчення теоретичного матеріалу та виконання практичних завдань застосуйте такі популярні методи, як-от:
- ілюстрована лекція
- групова дискусія
- мозкова атака (або мозковий штурм)
- робота в міні-групах
- рольові ігри
- метод конкретних ситуацій (кейсів);
- демонстрація.
Ілюстрована лекція
Ілюстрована лекція — метод, який передбачає ознайомлення учасників із теоретичною інформацією. Пожвавити таку лекцію, а отже — підвищити її ефективність тренер може за допомогою підготовлених заздалегідь навідних запитань до аудиторії, презентацій, відео, анімації тощо. Метод ілюстрованої лекції має такі переваги:
- ознайомлення з великим обсягом інформації за короткий проміжок часу
- можливість для тренера за допомогою запитань, презентацій та іншої візуальної інформації контролювати процес засвоєння учасниками навчального матеріалу.
Групова дискусія
В основу групової дискусії покладено пошук і обговорення ключових моментів проблеми та способів її розв’язання. Цей метод навчання дає учасникам змогу активно обмінюватися інформацією і досвідом, висловлювати ідеї та міркування щодо того чи того питання. Тренер як координатор скеровує хід дискусії, стежить, аби педагоги не відхилялися від теми тренінгу.
Групову дискусію доцільно пропонувати групі за таких умов:
- у разі, якщо педагоги добре обізнані з темою та мають певний досвід в обговорюваних питаннях
- наприкінці тренінгу після проведення рольових ігор чи перегляду навчального відеофільму для закріплення набутих знань і вмінь.
Мозкова атака
Це один із простих і водночас ефективних методів навчання, який стимулює мислення та креативність педагогів. Під час тренінгів її проводять із метою генерування ідей, думок, альтернативних рішень щодо визначеної теми або проблеми всіма учасниками за короткий період часу.
Мозкову атаку іноді поєднують із груповою дискусією. Цей метод добре спрацьовує в групі, оскільки думки однієї людини часто стимулюють думки другої — ідеї виникають одна за одною.
Робота в міні-групах
Робота в міні-групах дає змогу активізувати учасників тренінгу. Під час такої роботи педагогам легше обмінюватися досвідом, висловлювати свої думки та ідеї, від чого, можливо, вони утрималися б, працюючи у великій групі. Це сприяє поглибленню знань і пошуку нових підходів.
Робота в міні-групах не передбачає участі тренера.
Плануючи тренінг, слід брати до уваги, що робота в міні-групах потребує додаткового часу і простору. Крім того, під час виконання завдань у міні-групах тренер може зіткнутися з такими ситуаціями:
- домінування одного або кількох учасників груп
- нечітке дотримання інструкцій тощо.
Рольова гра
Рольова гра — один із методів навчання, за якого учасники розігрують у ролях різні ситуації, пов’язані з темою тренінгу. Така гра сприяє розвитку в педагогів умінь розв’язувати проблеми і навичок налагодження взаємин, відпрацюванню моделі поведінки у проблемних ситуаціях.
Проведення рольових ігор в межах тренінгу доцільне, з огляду на низку переваг, зокрема таких, як:
- можливість залучення усіх учасників до інсценування ситуацій
- аналіз реальних ситуацій, зокрема з досвіду учасників
- відсутність ризику нанесення будь-якої шкоди дитині, батькам чи колегам
- супроводження ситуації коментарями тренера щодо ефективності тих чи тих застосованих прийомів.
Під час рольових ігор надзвичайно важливо дотримуватися регламенту, адже зазвичай вони затягуються і залишається замало часу на їх аналізування. Крім того, слід стежити за тим, щоб учасники не сприймали рольову гру як забаву, адже так вона буде неефективною.
Метод конкретних ситуацій (кейсів)
Цей метод дає змогу діагностувати одну або кілька проблем, визначити способи їх розв’язання, оцінити застосовані дії та їх результати. Тренер подає інформацію про реальну ситуацію (кейс; від англ. case — випадок), а педагоги мають проаналізувати її та дати рекомендації щодо розв’язання. При цьому способів розв’язання однієї проблеми може бути кілька, а може не бути взагалі.
Тренери часто використовують метод конкретних ситуацій з огляду на такі його переваги:
- зв’язок із реальним життям
- мінімізація тиску інших людей та обставин
- можливість обговорення різних поглядів
- упорядкування знань і фактів
- формування вміння аналізувати проблеми, спілкуватися і приймати рішення.
Головним недоліком цього методу є виникнення ілюзій щодо того, що під час зіткнення з подібною ситуацією в реальному житті ми матимемо достатньо часу і знань для її розв’язання.
Метод демонстрації
Метод демонстрації передбачає показ учасникам тренінгу правильних дій педагога в тій чи тій ситуації з метою формування відповідних навичок. При цьому тренер може користуватися комп’ютером чи проекційним екраном — демонструвати на них презентації, відеофільми, алгоритми дій тощо. Під час демонстраційного показу один з учасників грає роль дитини (батьків).
Участь педагогів у демонстраційному показі сприяє набуттю і відпрацюванню ними практичних навичок.
Завершальний блок тренінгу: рефлексуємо
Завершальний блок тренінгу передбачає виконання рефлексивних вправ, підбиття підсумків і формулювання посттренінгових завдань.
Під час виконання рефлексивних вправ педагоги осмислюють відкриті й усвідомлені в ході тренінгу ідеї; визначають, що сталося з їхнім Я.
Для проведення рефлексії тренер пропонує учасникам відповісти самим собі на запитання:
- Як я міркував?
- Що відчував?
- Що отримав?
- Що мене здивувало?
- Що я зрозумів?
- Що спричинило роздуми?
У межах завершального блоку тренінгу доцільно застосовувати такі типи рефлексії:
- рефлексія діяльності — аналізування учасниками своєї діяльності під час тренінгу
- рефлексія змісту навчального матеріалу — аналізування матеріалу, який опрацьовували учасники під час того чи того етапу тренінгу
- рефлексія настрою та емоційного стану — аналізування учасниками свого настрою, емоційного стану під час та після тренінгу.
Закріпити вміння і навички, набуті під час тренінгу, педагоги можуть, виконуючи посттренінгові завдання. Виконання завдань буде ефективнішим, якщо педагог зможе консультуватися з тренером щодо питань та проблем, які в нього виникнуть.
Які завдання може давати тренер після тренінгу?
Це може бути реалізація навчального проекту з дітьми, якщо під час тренінгу педагог розробляв цей проект.
Якщо розглядали створення навчальних матеріалів чи розробляли стратегії поведінки у певних ситуаціях, посттренінговим завданням може бути розроблення подібних матеріалів або ж практичне їх використання з дітьми.
Після завершення тренінгу (за місяць, три чи півроку) педагоги також можуть проходити тестування чи опитування, яке показуватиме ефективність навчання.
Ганна Скрипка, старший викладач кафедри теорії і методики середньої освіти комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»
