Лепбук (від англ. lapbook — наколінна книга) є продуктом тематичної проєктної діяльності. Найчастіше він має вигляд папки, з внутрішнього боку якої наклеєні:
невеликі кишеньки
конверти
малюнки тощо.
У них діти разом із педагогами розміщують матеріали, що допомагають отримати, закріпити та систематизувати знання з теми. У такому вигляді інформація добре організована, а процес вивчення теми стає цікавим і нагадує гру.
Створення лепбука — процес тривалий і копіткий. Як створити лепбук — подано на рисунку:
Обираємо тему
Теми лепбуків можуть бути широкі, наприклад «Математика», «Погода», «Спорт», і вузькі — «Собаки», «Букви», «Яблука». Важливо, щоб вони відповідали віку дітей, їхнім потребам і інтересам. А тому до вибору теми слід обов’язково залучати дітей.
Складаємо план
План потрібен, щоб максимально структурувати інформацію, подати її цікаво й творчо. Під час складання плану використовуємо модель трьох запитань:
Що ти знаєш про…?
Що хотів би знати…?
Що зробити, щоб дізнатися…?
Спільно з дітьми відповідаємо на ці запитання.
Шукаємо інформацію і добираємо матеріали
На цьому етапі вирішуємо, яку саме інформацію за обраною темою міститиме наш лепбук. Ретельно продумуємо його наповнення. Діти залюбки беруть участь у пошуку потрібної інформації. Вони вчаться добирати цікаві матеріали самостійно; працювати в парі, в групі; взаємодіяти з іншими, орієнтуючись на кінцевий результат.
Діти, які вміють читати й писати, обводять надруковані слова та фрази. Кожна дитина отримує завдання, яке відповідає її індивідуальним здібностям та вподобанням.
Насамперед визначаємо формат лепбука. Найпростіший лепбук — папка формату А4 в складеному вигляді та А3 у відкритому. Цей розмір найзручніший. Дитина може самостійно працювати з таким лепбуком: малювати, писати, виконувати завдання, а після завершення роботи — поставити його на полицю.
За формою виокремлюють такі види лепбуків, як-от:
стандартна книжка з двома розворотами;
книжка з 3-5 розворотами;
книжка-ширма;
фігурна папка.
Визначивши формат, малюємо кілька орієнтовних макетів на стандартному аркуші паперу. Разом із дітьми вибираємо оптимальний варіант для розміщення необхідної інформації. А відтак продумуємо, який вигляд матимуть кишеньки, вкладки, книжечки, як буде організована в них інформація.
Матеріал у лепбуках можна організувати за допомогою різних елементів, як-от:
стандартні кишеньки;
звичайні і фігурні конверти;
кишеньки-гармошки;
кишеньки-книжки;
віконця та дверцята;
обертові деталі;
висувні деталі;
картки;
теги;
стрілки;
пазли;
чисті аркуші для заміток тощо.
Виготовляємо лепбук
Як зробити лепбук? Вибрані матеріали діти систематизують та розміщують на сторінках лепбука. На етапі відтворення задуму кожен учасник активно й наполегливо працює, прагне досягти найліпшого результату. Діти отримують величезне задоволення від своєї творчої діяльності.
Під час виготовлення лепбука діти в ігровій формі:
запам’ятовують цифри й букви;
виконують нескладні вправи;
готують руку до письма тощо.
Наприклад, виготовляючи лепбук про букви, діти вигадують про них казки, малюють їхні елементи, складають ребуси, створюють власну абетку тощо.
Лепбук з логіки наповнюють такими елементами, як-от:
логічні схеми;
«чарівні» квадрати;
аплікації;
ребуси з геометричних фігур;
цифрові лінійки;
будиночки «склад числа»;
схеми для заучування віршів;
мнемотаблиці;
логічні ланцюжки із серій-цікавинок на кшталт «Енциклопедичні повідомлення із життя тварин», «Цікаві відкриття про тварин», «Підказки природи» тощо.
Такий спосіб організації роботи дає змогу систематизувати пізнавальний матеріал, а сам освітній процес не видається дітям складним і обтяжливим.
Презентуємо результати роботи
Після завершення роботи проводимо презентацію лепбука. Звертаємо увагу на внесок кожної дитини. Разом робимо висновки, наскільки цікавою та плідною була партнерська робота.
