Похід із батьками в супермаркет приносить дітям чимало задоволення. Тож вони залюбки відгукнуться на пропозицію пограти «в супермаркет» у форматі настільної гри. Як підготувати таку гру? Що зробить її пізнавальною й цікавою?
Граємо в інтелектуальні ігри
Настільні ігри прості в користуванні й не потребують спеціального інвентаря та обладнаного майданчика. Перевагою більшості настільних ігор є можливість використовувати одну гру в різних вікових групах дошкільників за умови ускладнення завдань.
Існує багато різновидів настільних ігор. Ми розглянемо найпоширеніші з них, що передбачають класичні покрокові дії. Сутність цих ігор полягає в тому, що гравці по черзі кидають ігровий кубик і відповідно до отриманого цифрового значення пересувають свої фішки по ігровому полю. У процесі гри учасники мають виконувати визначені правилами завдання. Переможцем гри вважають того, хто першим впорається із завданнями та дійде до фінішу.
Настільні ігри розвивають:
- зорову пам’ять
- логіку
- увагу
- кмітливість
- фантазію
- образне мислення тощо.
Пропонуємо організувати для дошкільників настільну гру «Супермаркет».
Розпочинати підготовку до гри необхідно з розроблення ігрового поля. Для настільної гри «Супермаркет» можна використати готове ігрове поле або ж створити його власноруч.
Ігрове поле має бути зручним у використанні та привабливим на вигляд. Бажано, щоб зображення на полі були чіткими, крупними й реалістичними.
Якщо ви використовуєте готове ігрове поле, то зауважте, що грати на ньому можна як відповідно до запропонованих виробником правил, так і додаючи власні завдання та фішки.
Ігрове поле може бути двох видів:
На простому ігровому полі слід розмістити асортимент товарів із різних можливих відділів («Продукти харчування», «Одяг», «Іграшки», «Товари для тварин» тощо) та розробити однаковий для всіх учасників маршрут пересування.
Поле-трансформер насамперед відрізняється від простого поля мобільністю та можливістю прокладання декількох варіантів маршруту для кожного з гравців.
Поле-трансформер може містити кілька простих ігрових полів, кожне з яких матиме своє тематичне наповнення. Відповідно до рівня сформованості ігрових умінь та навичок дітей педагог пропонує використовувати для гри один або більше фрагментів поля.
Ігрові картки
На кожному ігровому полі незалежно від його складності слід розмістити картки, які позначатимуть товари з указаною на них ціною. У процесі гри діти, купуючи товари, забиратимуть ці картки з ігрового поля.
Варіанти розміщення карток на полі можуть бути різними, наприклад:
- на ігровому полі вже позначені місця для кожної картки, і діти перед початком гри накладають картки на підготовлені місця;
- сегменти ігрового поля порожні, вказана лише назва відділу супермаркету, а діти мають самостійно розкласти картки з товарами по поличках.
Під час гри діти можуть отримати картки різної складності. Наприклад, педагог пропонує дошкільникам купити:
- п’ять круглих (трикутних, квадратних тощо) предметів;
- товари лише одного кольору;
- товари відповідно до списку;
- продукти для приготування тістечка (салату, супу тощо) за поданим рецептом.
Для ускладнення вихованці можуть отримати завдання придбати продукти для двох тістечок за рецептом, у якому вказані інгредієнти тільки для одного.
За результатами розміщення ігрових карток наприкінці гри дошкільники мають проаналізувати свою гру і зробити висновки.
Схема гри
Хід гри «Супермаркет» можна побудувати за класичною схемою, а саме:
- діти готують ігрове поле та розкладають на ньому картки
- кожен гравець обирає фішку та встановлює її на старті — на «вході» в супермаркет
- одну дитину (або педагога) призначають банкіром, який у процесі гри розпоряджається грошима
- кожен гравець отримує однакову кількість грошових одиниць (наприклад, 10, 20) відповідно до правил гри
- гравці у довільному порядку обирають собі список необхідних покупок;
- підкидаючи по черзі кубик, гравці виконують завдання й пересувають фішки на ігровому полі.
Слід передбачити різноманітні завдання, зокрема:
- логічні — розв’язати ребус, відгадати загадку
- рухливі — пострибати, присісти
- художнього змісту — намалювати малюнок, заспівати пісню
- на перевірку знань — назвати їстівні гриби, перелічити відомі страви з молочних продуктів тощо.
Завдання мають бути різними і не повторюватися.
Також у процесі гри діти можуть за бажанням купувати інші товари, на яких зупинилася їхня фішка, пропонувати купити ці товари іншим гравцям або обмінюватися з ними рівноцінним товаром.
Якщо ціна товарів для обміну різна, то діти мають сплатити відповідну різницю.
У межах проєкту можна створити ігрову ситуацію, відповідно до якої слід зробити покупки до певної події, як-от:
- ідемо в гості
- їдемо на пікнік
- збираємося до школи тощо.
Варіантів завдань для організації такої гри дуже багато — усе залежить від знань та навичок дітей.
Виграє у грі той, хто першим виконає всі завдання, зазначені на картці, та дійде до фінішу. Після цього учасники повертають картки-товари на ігрове поле, і гру можна продовжувати з іншими завданнями.
Варіант урізноманітнення гри
Щоб підтримати у дітей інтерес до гри та спонукати до її продовження, варто надати їм змогу не лише витрачати гроші в супермаркеті, а й заробляти їх. Для цього за кожне проходження клітинки «Вхід до супермаркету» можна додавати певну кількість грошових одиниць. Також у кожному відділі слід створити поле «Робота», потрапляючи на яке фішкою, діти зможуть заробити гроші, якщо виконають завдання, вказані на картках.
Картки із завданнями відповідно до складності можуть мати різну вартість. Однак кожне завдання має відповідати віковим особливостям та рівню розвитку дітей.
Отже, настільна гра «Супермаркет», за умови відповідного наповнення, може бути цікавою для дошкільників різного віку. Під час гри діти ознайомлюються зі структурою магазинів, особливостями їх облаштування, вчаться планувати покупки. А це, своєю чергою, позитивно впливає на соціалізацію дошкільників. До того ж така гра захоплює дітей і сприяє розвитку їхніх комунікативних здібностей.
Скачайте 
