Для формування конкурентоспроможного навчального закладу необхідно, щоб кожен працівник усвідомив, що від його професійного рівня залежить якість надання освітніх послуг, а отже й імідж навчального закладу. Тому всі працівники мають постійно самовдосконалюватися, зокрема підвищувати професійну майстерність.
Тож актуальне завдання сьогочасної освіти — сформувати в кожного працівника потребу в пізнанні нового, навчити прийомів самостійного набуття знань та їх практичного застосування в подальшому. Реалізувати це завдання можна завдяки так званим «школам для дорослих»: школі педагогічної чи професійної майстерності, літній школі для дорослих тощо.
Школа професійної майстерності (ШПМ) може об’єднати творчо активних людей, які мають власне бачення того, як розв’язувати різні питання діяльності навчальних закладів, методичних служб, органів управління освітою тощо, та досягли високих результатів професійної діяльності.
Мета та завдання діяльності
Головна мета діяльності ШПМ — створити умови для самореалізації кожного її слухача задля забезпечення його професійного зростання.
Щоб досягти цієї мети, необхідно використовувати ефективні форми та методи роботи. Звідси й першочергове завдання ШПМ — дібрати такі форми та методи, що сприяють поліпшенню роботи працівників з різних питань: організація управлінської, методичної діяльності, удосконалення навчально-виховного процесу тощо. Також правильний їх добір надасть можливість слухачам ШПМ практично оволодіти необхідними професійними вміннями та навичками, розширити межі професійної компетентності, майстерності та культури.
♥ Підвищення кваліфікації педагогічних працівників
Окрім того, слід визначити ключові завдання діяльності ШПМ:
- розроблення, моделювання, апробація, корекція та реалізація освітніх технологій
- презентація та поширення результатів діяльності органів управління освітою, методичних, наукових установ, навчальних закладів
- пропаганда новаторського досвіду з актуальних питань управлінської, науково-методичної, педагогічної діяльності, освітніх технологій
- організація професійної взаємодії фахівців різного профілю та різних типів навчальних закладів, різних регіонів тощо.
Результатом виконання цих завдань стане інформаційне забезпечення працівників з питань управління, методики, педагогіки, психології у вигляді рекомендацій, навчально-методичних посібників, дидактичних матеріалів тощо.
Принципи
Загальновідомо, що досягти успіху можна лише тоді, коли бажаєш цього сам та докладаєш відповідних зусиль.
Оскільки ШПМ — це об’єднання творчих, креативних управлінців, методистів, науковців, педагогів, то одним з основних принципів діяльності ППМ є добровільність. Окрім цього принципу, для успішної реалізації основних функцій освітнього простору слід дотримуватися також інших важливих принципів, які забезпечать цілісний педагогічний вплив на слухачів ШПМ.
Напрями
Напрями діяльності ШПМ визначають з огляду на поставлені завдання. Їх пріоритетність залежить від того, наскільки слухачі ШПМ обізнані з тим чи тим питанням. Орієнтовними напрямами діяльності ШПМ можуть бути такі:
- інформаційно-розвивальний — передбачає оволодіння необхідною інформацією для успішного подальшого навчання, наприклад опрацювання науково-методичної літератури з певної проблематики, ознайомлення з досягненнями науковців і педагогів у певному питанні
- експериментально-навчальний — передбачає освоєння та практичне застосування теоретичних положень, що стосуються досліджуваного напряму
- практичний — спрямований на узагальнення результатів діяльності ШПМ та впровадження набутих знань у практику роботи, наприклад створення бази нових інноваційних технологій навчання.
Орієнтовна модель організації діяльності
ШПМ може діяти як на рівні навчального закладу (одного чи кількох), так і на рівні міста чи області.
Створення
Пропозиції щодо створення ШПМ можуть ініціювати педагоги навчального закладу, учителі-«предметники», керівники методичних об’єднань, педагогічна рада або рада навчального закладу.
Завдяки створенню ШПМ у навчальному закладі більшість працівників отримує можливість підвищувати професійний рівень у межах навчального закладу.
Ініціатором створення ШПМ також можуть бути органи управління освітою, методичні служби різного рівня.
ШПМ можна організовувати як за одним із напрямів діяльності навчального закладу чи органу управління освітою (наприклад, управлінська діяльність, фінансово-економічна діяльність), так і з урахуванням «кадрового» розподілу (наприклад, ШПМ для вчителів історії, заступників директорів з виховної роботи, практичних психологів).
У будь-якому випадку навчання у ШПМ організовують за обраною темою. Для більш детального й успішного вивчення теми рекомендовано обирати конкретну підтему, наприклад, для керівників навчальних закладів однією з таких підтем може стати автономія навчального закладу або ж організація атестації педагогічних працівників. Для заступників директорів з навчально-виховної роботи можна обрати таку підтему, як ефективність організації внутрішньошкільного контролю чи організація експериментальної діяльності.
За будь-якою темою ШПМ може працювати як протягом одного, так і протягом двох років. Це залежить від результативності навчання слухачів та від їх зацікавленості.
Склад слухачів
Для забезпечення результативної діяльності ШПМ зазвичай має постійний склад слухачів. Оптимальна кількість — сім-вісім осіб.
До ШПМ слухачів зараховують за їхнім бажанням, ураховуючи запити і потреби.
Керівника ШПМ навчального закладу обирають шляхом відкритого голосування на педагогічній раді (раді навчального закладу) чи на будь-якому іншому засіданні. Зазвичай склад ШПМ, створеної на рівні міста (району), та її керівника визначають у відповідному наказі на початку нового навчального року.
Керівником ШПМ обирають особу, яка досягла найкращих результатів у своїй діяльності, знає, вміє і хоче розв’язувати різні питання. Також вона має володіти комунікативними вміннями, адже завдяки спілкуванню особистість розвивається духовно, морально. Такі позитивні якості керівника ШПМ мають стати основою його авторитету — визнання учасниками його інтелектуальної, моральної сили і переваги.
Окрім того, керівник ШПМ має володіти інноваційними технологіями навчання, які випливають із основних функцій освітнього простору.
Планування діяльності
Визначивши склад ШМП та обравши її керівника, скликають перше засідання, на якому обговорюють план роботи і розклад занять, відповідно до яких проводитимуть роботу. Ці документи затверджує керівник ШПМ.
План роботи здебільшого складають на поточний навчальний рік. Він містить питання, спрямовані на поліпшення науково-теоретичної, методичної та практичної підготовки слухачів.
Заняття
Форми проведення занять у ШПМ — найрізноманітніші: круглі столи, практичні заняття та тренінги, семінари, захист авторських проектів і розробок тощо. Обрання тієї чи тієї форми залежить від поставленого завдання. У процесі навчання важливо активно використовувати інноваційні технології навчання:
Складові інноваційних технологій навчання | Характеристика складових |
Мета | Сприяння самоорганізації та самоствердження особистості |
Зміст | Цінності, компетенції, інтегровані курси, модулі |
Форми і методи | Різноманітні форми спільної діяльності, самостійна робота, продуктивні творчо пошукові, дослідницькі методи |
Управління | Демократичний стиль |
Контроль | Переважно внутрішній, цілісний |
Результати | Активна, ініціативна, розкута, життєстійка особистість, що довіряє собі й людям |
Під час занять слухачі ШПМ мають також оволодіти інформаційно-комунікаційними технологіями.
Застосування інформаційно-комунікаційних технологій дасть змогу забезпечити:
- доступність знань та інформації для кожного слухача
- успішний розвиток інтелектуальних і творчих здібностей кожного з них
- стійке прагнення особистості до співробітництва щодо обміну знаннями та інформацією, до солідарності в мотивації діяльності
- підвищення кваліфікації чи оперативну зміну сфери діяльності протягом активного періоду життя кожного освітянина
- необхідні умови для випереджальної освіти та підвищення ефективності дистанційних й індивідуальних форм навчання тощо
Також інформаційно-комунікаційні технології сприяють активізації переходу від репродукції знань до їх продуктивного використання, від механічного заучування — до вчення як процесу інтелектуального розвитку, від статичної моделі знань — до динамічно структурованих систем розумових знань, від зовнішньої мотивації навчання — до внутрішньої морально-вольової регуляції тощо.
Отже, серед чинників, що визначають якість освітніх послуг, зокрема тих, які надають в системі освіти, особливе місце посідають кадри. Тому вкрай важливим є формування такого розвивального середовища, яке здатне забезпечити ефективне підвищення їхньої професійної майстерності з урахуванням індивідуальних траєкторій навчання, перехід до системи відкритої освіти на основі інтерактивних дистанційних технологій навчання.
