Нині складно уявити професійну діяльність педагогічного працівника без електронних засобів комунікації. Практично в кожному навчальному закладі активно використовують комп’ютери, ноутбуки, мобільні телефони, смартфони чи планшети з доступом до інтернету. Цих засобів більш ніж достатньо для того, щоб бути не лише споживачем інформації, а й її активним творцем, зокрема у вигляді медіатекстів.
Навчальний заклад може поширювати свої медіатексти як через засоби масової інформації (ЗМІ), так і через власні інтернет-ресурси. Серед переваг поширення медіатекстів навчального закладу в інтернет-просторі:
- доступність до цільової аудиторії
- інтерактивність
- оперативність
Завдання керівника навчального закладу
Сучасна людина має змогу обрати ті канали (радіо, телебачення, преса, інтернет тощо) та види комунікацій, які їй найбільше імпонують. Нині значна кількість комунікацій відбувається в електронному форматі, що заощаджує чималі матеріальні та нематеріальні ресурси. Серед найпопулярніших видів електронної комунікації — електронна пошта, соціальні мережі, форуми, блоги, електронні ЗМІ тощо. Вони доступні і для поширення медіатекстів навчального закладу.
Під час організації відповідної роботи перед керівником навчального закладу постає низка завдань. Передусім він має створити сприятливі умови для впровадження в діяльність навчального закладу інформаційно-комунікаційних технологій, які будуть використані для створення та поширення медіатекстів.
Не менш важливе завдання також — набуття педагогічними працівниками належної компетентності. Так, керівникові навчального закладу слід подбати про ознайомлення працівників, які братимуть участь у створенні та поширенні медіатекстів, з основами медіаосвіти. Це необхідно для:
- опанування відповідних прийомів та методів
- підвищення інформаційної компетентності
- формування медіакультури
- контролю якості медіапродуктів
Процеси створення та поширення медіатекстів є обов’язковими складовими медіаактивності. В онлайн-просторі її рівень важливо постійно підтримувати. Наприклад, інформацію на інтернет-ресурсах навчального закладу (на блозі, сайті, сторінках соціальних мереж) варто оновлювати як мінімум двічі на тиждень. Тому керівник навчального закладу має визначити, як забезпечувати медіаактивність, зокрема:
- шляхом колективної творчості, створюючи власні актуальні медіатексти, орієнтовані на цільову аудиторію
- за допомогою професіоналів — представників ЗМІ, блогерів тощо
Підтримання рівня медіаактивності
Створення медіатекстів — відповідальний процес, можливий за умови поєднання знань з маркетингу, дизайну (веб-дизайну), журналістики, лінгвістики тощо та вмінь користуватися програмним забезпеченням і медіаінструментарієм. Для організації цього процесу в навчальному закладі можна призначити особу, відповідальну за медіаактивність (далі — відповідальна особа).
Відповідальна особа, постійно підвищуючи свою медіакомпетентність, зможе проводити в навчальному закладі навчання з питань медіаосвіти, практикуми щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій тощо.
Доцільно також розподілити обов’язки щодо інформаційного наповнення тематичних блоків на інтернет-ресурсах навчального закладу, наприклад:
- методичні аспекти навчально-виховного процесу може висвітлювати заступник директора з навчально-виховної роботи
- питання медицини і харчування — медичний персонал
- спортивно-оздоровчі заходи — вчитель фізичної культури
- культурно-масові заходи — вчитель музичного мистецтва, класні керівники
- психологічні поради надаватиме практичний психолог
До створення медіатекстів можна залучати також батьків. У них можна взяти інтерв’ю, отримати цікаві фото-, відеоматеріали тощо.
Створення медіатексту для інтернет-ресурсів навчального закладу
Аби оптимізувати процес створення медіатексту, розглянемо традиційний підхід до написання власне інформаційного повідомлення.
Що менший обсяг інформаційного повідомлення, то вища ймовірність того, що його прочитають повністю. Тому інформаційне повідомлення, призначене для публікації в інтернеті, має містити не більше ніж 2–2,5 тис. знаків, у середньому — 3–5 абзаців.
Структурно в інформаційному повідомленні виокремлюють такі елементи (докладніше — у Додатку):
- заголовок — влучно сформульована головна думка (не більше восьми слів)
- лід — перший абзац, найважливіший інформаційний блок, що має заохотити до читання, викликаючи зацікавлення аудиторії, повідомити тему одним-двома реченнями
- цитата — бажаний елемент, влучний дослівний уривок, що створює відчуття авторитетності медіатексту
- саблід — четвертий та наступні абзаци, в яких наводять обставини події, про яку мовиться, подробиці, додаткові дані — факти й цифри
- бекграунд — необов’язковий елемент медіатексту, який додають за потреби нагадати про передумови події
Щоб інформація мала практичне значення та була цікавою читачеві, її творець має скласти умовний план, у якому дати відповіді на такі запитання: «про що сказати?», «що саме сказати?», «як сказати?», «кому сказати?» і «навіщо це казати?».
Інформаційне повідомлення доцільно писати за принципом «перевернутої піраміди».
Найважливішу інформацію розташовують на початку тексту, далі подають корисну, проте неосновну інформацію, і завершують обставинами, подробицями, висновками тощо. Цей принцип особливо актуальний для інтернет-мережі, де користувачі часто читають побіжно.
Медіаактивність навчального закладу сприятиме професійному зростанню працівників, налагодженню взаємодії з батьками, а створені медіатексти стануть яскравими іміджевими візитівками.
Додаток
Орієнтовна структура інформаційного повідомлення
Структурні елементи | Зміст |
Заголовок | Працівники загальноосвітнього навчального закладу № 1111 продемонстрували професійні успіхи на виїзній конференції |
Лід | У Національному музеї-заповіднику «Битва за Київ в 1943 році» (с. Нові Петрівці Вишгородського р-ну Київської обл.) 22 квітня 2014 року відбулася конференція керівників загальноосвітніх навчальних закладів Києва. Тема заходу — «Стандарт столичної освіти як основа ефективного розвитку загальної середньої освіти» — стала благодатною платформою для підвищення професійної майстерності, практичного втілення методичних і творчих напрацювань у діяльність навчального закладу № 1111 |
Цитата | У вітальному слові Катерина Коваленко, директор Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київради (КМДА), наголосила: «Виїзна конференція дає змогу колегам, керівникам загальноосвітніх навчальних закладів міста, поспілкуватися, обмінятися досвідом, сприяє підвищенню професіоналізму й розвитку творчих ініціатив» |
Саблід | Кожний район-учасник представив свої новації в різних напрямах роботи, зокрема: співпраця з батьками; проектна діяльність; інформаційно-комунікаційні технології в навчально-виховному процесі; художньо-естетичне виховання. Приємно вразили учасників і гостей заходу приклади проектів з роздатковими матеріалами для педагогів та учнів, презентації, конспекти уроків, аудіо- та відеозаписи, що підготували працівники загальноосвітнього навчального закладу № 1111 |
Бекграунд | Формат науково-практичного заходу потребував ретельної підготовки, оскільки кожен район столиці мав презентувати себе на урочистому відкритті конференції, створити на території музею-заповідника власне містечко, організувати майстер-класи, оформити виставки тощо. Учасники заходу впоралися з цими завданнями на славу: творчо, феєрично і по-освітянськи щиро |
Медіаосвіта — частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіакультури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою масмедіа, що містить як традиційні (друковані видання, радіо, кіно, телебачення), так і новітні (комп’ютерно опосередковане спілкування, інтернет, мобільна телефонія) медіа
Медіаактивність — це діяльна участь у пошуку, отриманні, використанні, передаванні, створенні та розповсюдженні інформації у ЗМІ
