Мозковий штурм — інструмент сучасної педагогічної ради

«Сучасна педагогічна рада» — поняття широке і нечітке. Тут можна розуміти інноваційну, інтерактивну, нестандартну форми проведення педради, а чи яку іншу, не менш цікаву. Ми ж зупинимося на методі брейнштормінгу, або мозкового штурму, який дедалі більше входить в освітню практику і є ознакою нетрадиційного підходу керівництва у виборі форм роботи з педагогами

Мозковий штурм — це не просто можливість урізноманітнити педраду. Цей метод може стати найбільш дієвим та:

  • допомогти у прийнятті рішень
  • забезпечити всебічне обговорення важливих питань.

Як застосуватит інтерактиви у роботі з педагогами

Що таке мозковий штурм

На питання: що таке мозковий штурм, можна відповісти коротко. Мозковим штурмом називають метод оперативного вирішення завдання завдяки стимуляції творчого мислення. У традиційному варіанті учасники висловлюють якомога більшу кількість варіантів вирішення, навіть найабсурдніші, з яких потім відбираються найбільш вдалі ідеї для реалізації.

Відкривачем методу є Алекс Осборн, який працював рекламним агентом наприкінці 1940-х років. Використання мозкового штурму у своїй роботі він вважав запорукою успіху.

Наочним втіленням мозкового штурму є популярна телегра «Що? Де? Коли?», цілком побудована на правилах методу.

 

Коли це працює?

В основі методу мозкового штурму — припущення, що страх висміювання змушує людей відмовчуватися. Це є найважливішою відзнакою методу від інших форм групової активності. Тому технологія проведення мозкового штурму передбачає відсутність критики та зворотного зв’язку. Якщо в людей є страх, що їх ідеї не будуть прийняті, весь процес приречений на невдачу.

5 правил мозкового штурму

  • виключення критики — учасники мають не боятися того, що їх будуть оцінювати за ідеї
  • вільна фантазія — вголос висловлюють будь-які ідеї, навіть абсурдні та фантастичні
  • багато ідей — озвучують максимально можливу кількість ідей
  • реєстрація — всі ідеї фіксують
  • аналіз — після групової роботи ідеї таки оцінюють і найвдаліші розроблюють, удосконалюють

Процес пошуку ідей схожий на несвідомий потік.

Осборн писав: «Творчість — це делікатна квітка, яка розквітає від визнання і в’яне від осуду, тому забудьте про якість, намагайтеся запропонувати якомога більше ідей. Коли ви закінчите, у вашому списку виявиться багато сміховинних нісенітниць. Важливо не це, а те, що ви звільняєте свою уяву від кайданів, дозволяючи мозку працювати».

На засіданні педагогічної ради потрібні ідеї?

У наш час метод мозкового штурму став одним із найпопулярніших методів пошуку ідей у середовищі бізнесменів та вчених. А що ж педагоги?

В основі будь-якого нового проекту або пункту плану, який виконує навчальний заклад чи група педагогів, лежить якась ідея. В умовах демократизації та децентралізації в освіті командний метод прийняття рішень найактуальніший. Ефективними є якраз ті починання та проекти, що обговорюють та осмислюють безпосередньо самі виконавці.

Звичайно, поштовхом для ідей на практиці можуть бути завдання, які надійшли ззовні, як-то:

  • рекомендації від органів управління освітою
  • наказ про новий професійний або учнівський конкурс
  • план упровадження інноваційних проектів і програм тощо.

Зазвичай гарні ідеї виникають із внутрішньої мотивації співробітників — від незадоволеності організацією роботи, робочим місцем, відносинами в колективі, необхідності пошуку розв’язання «наболілого». Можливість обговорити та висунути свої ідеї — найкраще, що може зробити педагогічний колектив. А мозковий штурм — можливість знайти найвдаліший шлях.

Інтерактивна — цікава, інноваційна та нестандартна педрада

Педрада — це орган, який має залучати педагогів до обговорення найважливіших питань побудови освітнього процесу. Однак роками сформовано такий образ педагогічної ради, на якій:

  • затверджують плани, зокрема на навчальний рік
  • підбивають підсумки роботи за навчальний рік
  • приймають рішення про випуск і переведення учнів у наступні класи
  • обговорюють поведінку «проблемних» учнів тощо.

Такими є традиційні засідання, що проходять у форматі доповідей та виступів педагогів, заздалегідь узгоджених із керівництвом. Та все ж інтерес звертається до іншої форми проведення педради — нетрадиційної, яка спрямована на розвиток творчих здібностей учителя, провокує дискусію.

Для нетрадиційних форм засідання педагогічної ради характерна новизна в трьох аспектах:

  • зміст — цікава тема
  • комунікація — створення атмосфери, що активізує спільну творчість
  • форми — методи, які сприяють прийняттю нових рішень.

На засіданні сучасної педради

Мозковий штурм є тим нетрадиційним методом, у якому поєднано специфічну атмосферу та нову форму, хоча цей метод і не є універсальним: він не може замінити індивідуальну інтелектуальну роботу, але посилить її.

Він ефективний при вирішенні відносно простих завдань, плануванні конкретних подій, наприклад, до організації дитячого ранку або останнього дзвоника.

Вирішення більш складної задачі можливе лише за умови дроблення на підзадачі.

Методи навчання у школі та ЗДО

Візьмімо, приміром, профілізацію навчання

Щоб прийняти рішень щодо спрямованості та кількості класів, дітей, годин і факультативів, керівнику стануть у пригоді методи анкетування, опитувань, аналізу тощо. Та якщо у закладі стоїть питання недобору учнів, то потрібні рішення, до яких потрібні менш формальні підходи, щоб залучити дітей і батьків. Так, для мозкового штурму педагогам можна запропоновані питання:

  • Як організувати додаткові заняття?
  • Яке обладнання може запропонувати заклад (можуть виникнути цікаві ідеї, які заощадять бюджет школи)?
  • Як цікаво організувати профпрактику, профекскурсії?
  • Які ресурси закладу можна використати без залучення додаткових коштів і фахівців?
  • Спеціалістів яких підприємств можна залучити додатково?

Лайфхаки до засідання педагогічної ради за мозкового штурму

Сприяє ефективності

Є помилковим

МОТИВАЦІЯ

  • Підготувати групу до штурму, в загальних рисах заздалегідь повідомити тему
  • Для налаштування дати попередню інформацію на сайті або у буклеті
  • Створити ситуацію, коли учасники не усвідомлюють, навіщо вони зібралися
  • Зібрати вчителів у неробочий час, коли вони не вмотивовані

СКЛАД ГРУПИ

  • Заздалегідь продумати склад групи мозкового штурму, виключивши з неї невмотивованих, деструктивно налаштованих осіб
  • Зібрати групу саме задля мозкового штурму, не поєднуючи її з нарадами, педрадами, тренінгами
  • Змінювати склад групи залежно від запропонованого питання (це можуть бути суто вчителі початкових класів, в інший раз — змішана група)
  • Включити творчих людей незалежно від їхньої спеціалізації (навіть непедагогічних працівників та учнів)

Креативні рішення можуть запропонувати учні (покоління Z). Їх можна залучати до продукування ідей, пов’язаних із виховною роботою. Діти вільні від барєру «це неможливо». Залучені в реальний світ дорослих, вони генерують по-справжньому безцінні ідеї, наприклад про те, як організувати простір школи

  • Збирати постійну, сталу групу, знижуючи продукування ідей та створюючи «ореол обраності»
  • Проводити мозковий штурм після наради або педради

У форматі наради керівнику необхідно отримати думки кожного з учасників на проблему, а завданням мозкового штурму є збір якомога більшої кількості незвичайних, оригінальних ідей. Це різні види діяльності, суміщення яких непродуктивне

ФОРМУЛЮВАННЯ ТЕМИ

  • Для масштабної проблеми необхідна деталізація, яку потрібно розбити на ряд конкретних завдань

Наприклад, на питання «як розробити програму дитячо-батьківського дня» група може видати відповідь «сісти і написати». Тому, деталізуючи її, ми ставимо більш конкретні завдання:

– які дібрати цікаві майстер-класи?

– шо можна провести з дітьми між майстер-класами?

– чим зайняти батьків у вільний час?

– які провести благодійні акції, лотереї та конкурси?

  • Дати незрозумілу і розмиту тему, наприклад, «перспективи освіти», «інклюзивна освіта» тощо

АКТИВІЗАЦІЯ КРЕАТИВНОСТІ

  • Провести розминку, ігрове включення в процес

Це може бути вправа, нестандартна задача на 2-3 хв., яка не передбачає реального застосування. Якщо людина не може видати ідею, це не означає, що вона не креативна. Людський мозок потребує підготовки до активної діяльності

  • Створити безпечну психологічну обстановку, що сприяє розкріпаченню

Цьому сприяє правильно вибраний простір, зручність розміщення учасників, гаряча кава тощо

  • Почати з основної теми без підготовки

«Нумо, сміливіше! Видавайте всі свої несподівані ідеї!»:)

ЗАОХОЧЕННЯ

Зробити так, щоб педагоги — учасники  брейнштормінгу бачили результати своєї праці, відчули, що є  співучасниками управлінського процесу

Наприклад, вивісити плакати з результатами на загальний огляд або дати коротку замітку на сайті, скільки ідей зібрано, скільки та які прийнято до розробки, які визнані кращими, хто автор цих ідей

  • Заохочувати словом та іншими засобами тих, хто продукує ідеї, незалежно від їхніх успіхів в інших областях

Наприклад, молодий креативний педагог, який, можливо, має проблеми з дисципліною на уроках або з оформленням звітів, може бути більш творчим у продукуванні ідей, аніж учитель зі стажем

 

ВЕДУЧИЙ

  • Призначити ведучим мозкового штурму авторитетного учасника колективу, який має тренерські навички та психологічні якості, що сприяють продуктивній роботі

Ведучий має володіти навичками фасилітації — забезпечити успішну комунікацію (підтримувати продуктивність групи, слідкувати за правилами) недирективними методами

  • Призначити керівником групи фахівця, який не є учасником колективу, щоб колектив відчував себе вільніше у продукуванні ідей
  • Керівнику проводити мозковий штурм самостійно

На практиці підлеглим важко подолати психологічні бар’єри стосовно адміністрації та розкрити творчий потенціал

ЧАС

  • Вибрати зручний день для роботи

Наприклад, це можуть бути методичні дні, канікули, коли учасники вільні від уроків і можуть присвятити час продукуванню ідей

  • Проводити мозковий штурм в напружений шкільний період (кінець навчального року, державна атестація закладу тощо)
  • Проводити у незручний час (в кінці робочого дня, між уроками)

БУТИ ГОТОВИМ ДО РІЗНИХ ВАРІАНТІВ

  • Мати запасні варіанти на випадок «затухання» ідей (ігри, провокативні питання тощо)
  • Продумати методику на випадок виникнення конфліктів, запальних суперечок

Наприклад, можна використовувати мячик для передачі слова, жовту картку для припинення суперечки

  • Сварити учасників, якщо вони непродуктивні у вирішенні питання або їм лінь працювати
  • Наводити дисципліну авторитарними методами під час «вибуху активності»

Момент, коли учасники починають кричати і перебивати один одного, вважають ознакою вдалого мозкового штурму. Це означає, що мета штурму досягається — бар’єри зняті

ФІКСУВАННЯ

  • Обов’язково фіксувати ідеї

Класичний мозковий штурм передбачає записи на дошці чи плакаті

  • Продовжувати записувати ідеї на плакаті, навіть якщо не встигаєш
  • Просити учасників почекати з ідеями, навіть якщо це гальмує творчу активність учасників

Краще скористатися іншими способами фіксації (картки, відео зйомка тощо) або допомогою асистента

ВИХІД

  • Вимкнути «творчий генератор» учасників

Це можна зробити за допомогою ритуалу (вправи) та подяки

  • Закінчити мозковий штурм у розпалі, не підбивши підсумки

АНАЛІЗ ІДЕЙ

  • Працювати з ідеями по «гарячих слідах», ліпше на наступний день
  • Записати всі ідеї списком або на картки. Далі проранжувати ідеї, наприклад, розділивши їх за можливістю втілення «реально», «складно», «неможливо»

«Неможливо» не означає, що ідея погана, проте для неї поки не вистачає ресурсів

  • Вибрати 5-10 кращих ідей, намітити перші кроки для їх утілення, терміни та відповідальних
  • Залишити записи і згадати про них через тиждень
  • Залишити ідеї без втілення

Якщо мозкові штурми проводять, а їх результати не використовують та учасники не бачать результати роботи, колектив сприйматиме цей метод як розвагу, а не як реальний інструмент роботи

За матеріалами Ганни Колесової,
психолога,
м. Славутич Київської обл.



зміст

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді