Підпишіться на канал Про ситуацію з опорними школами Павло Хобзей повідомив в інтерв’ю Громадському радіо.
Опорні школи створюють передусім задля підвищення якості освіти. Адже дослідження Українського центру оцінювання якості освіти свідчать про розрив між якістю освіти в містах і селах. Інструментом для підвищення якості освіти обрано модель опорних шкіл.
Уже є рішення місцевих органів влади про створення 142-х опорних шкіл. Зокрема, в Кіровоградській області директивно зобов’язали створити опорні школи.
Спершу планували, щоб в опорній школі було не менше 320-ти учнів. Але таких шкіл виявили дуже мало. Тому запропоновано критерій не менше ніж 200 учнів, з чим, однак, не погоджується Міністерство фінансів.
На створення опорних шкіл передбачили 200 млн грн. Ці гроші були виділені в минулому році як перехідна субвенція. У багатьох областях кошти розподілили на ті опорні школи, що виникли разом із освітніми округами. Але на той час не було вимоги, щоб навколишні навчальні заклади ставали філіями опорної школи, припинивши свою діяльність як юридичні особи. Наразі ж це ключова вимога.
МОН подало на розгляд уряду проект наказу, згідно з яким директорові опорної школи заробітну плату нараховували б з огляду на кількість учнів як в опорній школі, так і у її філіях. Адже директор та його заступники відповідають за якість освіти не лише в опорній школі. Натомість у штатних розписах філій передбачено посаду завідувача, який позбавлений повноважень приймати рішення та працевлаштовувати. Усі необхідні рішення прийматиме директор опорної школи.
Модель опорних шкіл була розроблена для об’єднаних територіальних громад. Та, на жаль, зі 142-х опорних шкіл лише 20 створені в об’єднаних територіальних громадах. Так, частина об’єднаних територіальних громад є надто малими, неспроможними, і не мають навіть трьох шкіл, тоді як опорна школа повинна мати не менше двох філій. Окрім того, голови об’єднаних територіальних громад часто йшли на вибори, запевняючи, що місцеві школи не будуть закриті. Але ж мова не йде про закриття шкіл, а про пониження їх ступеня.
Працівники МОН нині зайняті тим, що відповідають на звернення депутатів, які обурюються закриттям або ж пониженням ступеня тієї чи тієї школи. За оперативними даними, наразі ліквідовано 183 школи, де зовсім мало учнів, а 118 призупиняють свою діяльність. Тобто у цих 118-ти школах немає учнів, але й немає рішення місцевої влади про їх ліквідацію.
Якщо Верховна Рада України прийме закон, який ще з весни на розгляді, то матимемо різні типи початкових шкіл. Наприклад, школа одного вчителя, тобто учні будуть вчитися в помешканні вчителя, щоб не утримувати приміщення школи. Також очікують узаконити класи-комплекти, коли разом навчатимуться діти різного віку. Якщо правильно організувати освітній процес, то в класах-комплектах можуть бути дивовижні результати, коли старші діти навчатимуть менших. Але все в такому випадку залежить від вчителя.
Важливо, щоб процеси створення опорних шкіл збігалися з поступом децентралізації. Уже зараз кожна об’єднана територіальна громада має вибудовувати горизонтальні зв’язки та брати на себе відповідальність за якість освіти, за утримання шкіл тощо. З іншого боку, функціонування опорних шкіл може спричиняти формування об’єднаних територіальних громад. Так само об’єднані територіальні громади рано чи пізно дійдуть рішення, що створення опорних шкіл є правильним інструментом для підвищення якості та ефективності освіти.
