Справді — тиснеш «Подобається» у соціальній мережі і стаєш атомом в ланцюговій реакції інформаційного вибуху. І тут парадокс: пов’язані невидимою павутиною з усім світом, маючи доступ до будь-якого його куточка, ми відчуваємо такий самий «голод», як і в радянському інформаційному вакуумі. А все тому, що не знаємо, як дати раду цій інформації.
Навчати самостійно мислити, розрізняти факт і суб’єктивне бачення, не піддаватися на маніпуляції, критично підходити до будь-якої інформації учнів потрібно ще зі школи.
Розуміючи це, наприкінці квітня Президія Національної академії педагогічних наук України схвалила нову редакцію Концепції впровадження медіаосвіти в Україні. У ній визначено, що медіаосвіта є фундаментальною складовою інформаційної безпеки і відіграє стратегічну роль у вихованні патріотизму молоді, формуванні української ідентичності.
Хоча дослідно-експериментальна робота із упровадження елементів медіаосвіти у навчально-виховний процес розпочалася лише декілька років тому, та сьогодні вже маємо і здобутки, і напрацювання у цьому напрямі. Так, на сторінках липневого номера журналу «Заступник директора школи» ваші колеги діляться досвідом щодо упровадження курсу «Основи медіаграмотності» у загальноосвітньому закладі, виховання патріотизму засобами медіаосвіти, застосування її елементів на уроках історії.
Сподіваємося, що стануть у пригоді досвід просування шкільної газети у соціальній мережі та рекомендації щодо запобігання кібербулінгу та маніпулюванню.
І, насамкінець, редакція журналу «Заступник директора школи» висловлює подяку у створенні липневого номера Академії української преси, яка є засновником порталу «Медіаосвіта і медіаграмотність» — інтерактивної професійної платформи для спілкування медіаосвітян та всіх, хто бажає отримати знання і навички з медіаграмотності.
