Коли дитина бреше, а коли фантазує?

У дитячому віці яскраво може проявлятися те, що закладено в нас споконвічно ― змагання. І дитинка, граючи в яку-небудь гру з дорослими чи ровесниками, легко може змінювати правила або «махлювати», для того, щоб домогтися успіху і виграти

Брехня ― це свідоме спотворення правди, це своєрідне роздвоєння людини, яке нею ж робиться для певних цілей.

Якщо говорити про дитячу брехню, то необхідно пам'ятати, що вона з’являється у дитини не раніше 7-8 років, коли в неї з'являється можливість відокремлювати всередині себе уявне, вигадане, нафантазоване від реального. До цього віку ― 7-8 років ― складно говорити про брехливість дитини.

Вона складає купу історій, про те як бачила Дідуся Мороза вчора, або про те, як працювала з татом в лікарні, або як пішла у ліс і зустрічалась з тваринами, які з нею розмовляли. Але всі ці історії нешкідливі і, незважаючи на те, що вони теж є спотворенням дійсності, лише говорять про те, що у дитини активний процес уяви і вона не відрізняє реальність і вигадку, реальне і уявне. Процес активного «вигадування» говорить лише про те, що дитина активно розвивається і активно розвивається її творче начало, а це тільки в радість.

У дитячому віці яскраво може проявлятися те, що закладено в нас споконвічно ― змагання. І дитинка, граючи в яку-небудь гру з дорослими чи ровесниками, легко може змінювати правила або «махлювати», для того, щоб домогтися успіху і виграти. І вона може і сама не розуміти, що це теж свого роду обман, для неї є тільки гра і будь-які можливості, щоб виграти. У цих ситуаціях важливо заохотити змагальність дитини (це його активний початок і спосіб досягнення успіху ― це важливо заохочувати), але при цьому показати, що обман ― це не найкращий спосіб домогтися успіху.

Також існує така річ, як гіперболізація або перебільшення. З точки зору дитини все навколишнє здається їй величезних розмірів ― будиночок, в якому вона грає видається їй хоромами, озеро, в якому вона купалась ― океаном. І коли дитина ділилась своїми переживаннями, то ми потішалися над нею і її розповідями, але це ж теж не брехня, а особливості її сприйняття світу.

Якщо ж говорити про феномен дитячої брехні, то його поява починається з 5-7 років, коли дитина починає замислюватися над тим, як уникнути покарання за ту чи іншу свою дію.

Якщо висвітлити причини дитячої брехні, то вони наступні:

― підвищена система заборон з боку дорослих (коли дитині часто говорять «це не можна» і заборон набагато більше, ніж дозволів, то малюк починає потайки здійснювати це «не можна», приховуючи його від батьків);

― завищена система батьківських вимог (коли батьки занадто багато вимагають від свого малюка; наприклад - навантажують його всілякими секціями, гуртками, домашніми клопотами і висувають високі вимоги до успішності в школі, іноді при цьому, вкладаючи в дитину свої нереалізовані мрії та сподівання. Дитина може просто не справлятися з усіма завданнями, але для того, щоб не засмучувати батьків, боячись їхнього розчарування брешуть);

― страх втратити любов батьків і страх отримати фізичне покарання (чим потужніше знаряддя батьківського покарання, тим сильніший страх і тим сильніша брехня; для дитини немає нічого важливішого батьківської любові, але батькам необхідно пам'ятати про те, що у дитини теж є якісь свої маленькі чи великі бажання, які для нього важливі і які, можливо, лежать у сфері заборон від Вас);

― приклад батьків (іноді, дорослі, самі того не розуміючи, подають приклад своїм дітям власною поведінкою - «брехня заради порятунку» власних стосунків з партнером, з друзями, з начальством і подібного роду речі вбираються дитиною і потім нею ж реалізуються, як приклад правильної поведінки ).

Найчастіше, першою реакцією батьків на першу дитячу брехню є посилене покарання дитини. Але чи не є це зайвим і навіть дещо абсурдним, якщо дитина бреше, в основному, для того, щоб уникнути цього покарання?!

Що робити, якщо дитина бреше?

― заспокоюємося, висловлюємо свою думку і ставлення, що вам неприємно, що вона збрехала (без оцінки самої дитини), уважно й доброзичливо налаштувавшись, намагаємося з'ясувати причини виявленої брехні;

― знижуємо кількість вимог і заборон або шукаємо шляхи можливості задоволення потреби дитини іншими способами, що всіх влаштовують;

― відслідковуємо і міняємо власну поведінку у відношенні «брехня-правда», щоб бути показовим прикладом для дитини;

― знижуємо у дитини страх втрати любові, поваги з боку батьків і значущих осіб, показуємо йому, що любимо його всіма способами;

― вчимо дитину способам впоратися з труднощами і складнощами що виникають на шляху до успіху, ділимося власним досвідом і досвідом великих особистостей;

― всіма способами показуємо дитині, що правда більше цінується всіма, ніж брехня.

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Дидактичні ігри для дошкільників

Якими мають бути дидактичні ігри для дошкільнят, щоб було і цікаво, і корисно. Адже важливо знайти підхід до дітей та зацікавити їх. Ефективні поради шукайте у статті
270750

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді