Про умови та оплату праці працівників в умовах воєнного стану: роз’яснює Профспілка
15 годин підвищення кваліфікації: як виконати
Відповідно до статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX заробітну плату виплачують працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
Відповідно до статті 94 КЗпП заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Залучення до роботи нових працівників
Відповідно до статті 2 Закону про організацію трудових відносин з метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, зокрема внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавець може укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
МОН розʼяснило, як зараховувати дітей до закладів освіти в умовах воєнного стану.
Збереження місця роботи та середнього заробітку
Відповідно до частини першої статті 57-1 Закону України «Про освіту» працівникам закладів освіти, установ освіти, наукових установ, зокрема тим, які в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період) були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, незалежно від місця їх проживання (перебування), на час особливого періоду гарантується:
- організація освітнього процесу в дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників;
- збереження місця роботи, середнього заробітку та інших виплат, передбачених законом.
Тобто збереження місця роботи та середнього заробітку з усіма виплатами, передбаченими законом, гарантується під час здійснення педагогічним працівником освітнього процесу в будь-якій найбільш безпечній формі, зокрема і в дистанційній.
Згідно з частиною другою статті 57-1 Закону про освіту забезпечення державних гарантій, визначених частиною першою цієї статті, створення безпечного освітнього середовища, організацію здобуття освіти, освітнього процесу в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) у межах своєї компетенції здійснюють:
- органи виконавчої влади, органи військового командування, військові, військово-цивільні адміністрації та органи місцевого самоврядування, їх представники, посадові особи (керівники, голови, начальники), органи управління (структурні підрозділи) у сфері освіти;
- заклади освіти, установи освіти, наукові установи, їх засновники.
Частиною третьою статті 57-1 Закону про освіту встановлено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, їх представники, посадові особи (керівники, голови, начальники), органи управління (структурні підрозділи) у сфері освіти приймають у межах своєї компетенції рішення, обов’язкові до виконання на відповідній території, для реалізації державних гарантій, визначених частиною першою цієї статті, в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду).
Оплата праці працівників закладів освіти в умовах воєнного стану здійснюється відповідно до норм чинного законодавства, зокрема пунктів 68, 73, 78, 89 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом МОН від 15.04.1993 № 102.
Запровадження дистанційної роботи
Згідно зі статтею 60-2 КЗпП дистанційна робота — це форма організації праці, за якої роботу працівник виконує поза робочими приміщеннями, в будь-якому місці за його вибором та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці.
Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними та іншими засобами, порядок відшкодування пов’язаних з виконанням дистанційної роботи витрат, визначають трудовим договором про дистанційну роботу.
Надання відпусток
Керівникам органів управління освітою та/або керівникам закладів освіти заборонено змушувати педагогічних та інших працівників писати заяви про відпустку без збереження заробітної плати.
Згідно з частиною третьою статті 12 Закону про організацію трудових відносин протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки».
Частиною першою статті 12 Закону про організацію трудових відносин установлено, що у період дії воєнного стану щорічну основну оплачувану відпустку надають працівникам тривалістю 24 календарні дні.
Тому виключно за добровільним бажанням працівника йому можна надати відпустку (із збереженням або без збереження заробітної плати) відповідно до вимог трудового законодавства. Також виключно за добровільним бажанням працівника його можна звільнити за власним бажанням відповідно до вимог трудового законодавства.
Стосовно щорічної основної відпустки педагогічних та науково-педагогічних працівників, то частиною чотирнадцятою статті 10 Закону України «Про відпустки» установлено, що керівним, педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надають у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу. Тому щорічну основну відпустку, зокрема її частину, мають надати педагогічним працівникам влітку в період літніх канікул учнів.
Виключні випадки надання щорічної основної відпустки педагогічним та науково-педагогічним працівникам у інший період передбачено Порядком надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затвердженим постановою КМУ від 14.04.1997 № 346.
Запровадження простою
Якщо неможливо організувати роботу працівників дистанційно чи якщо призупинили освітній процес у закладі, керівник закладу ухвалює рішення про простій не з вини працівника.
Порядок оплати часу простою визначається положеннями статті 113 КЗпП, згідно з якою час простою не з вини працівника оплачують з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігають середній заробіток. Час простою з вини працівника не оплачують.
Пунктом 1 постанови КМУ від 07.03.2022 № 221 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану» надано право керівникам державних органів, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу).
Разом з тим відповідно до пункту 8.3.3 Галузевої Угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2021–2025 роки, що зареєстрована Мінекономіки 18.06.2021 за № 12, сторони рекомендують керівникам установ та закладів освіти забезпечити оплату простою працівникам, включаючи непедагогічних та тих, які працюють за сумісництвом, не з їх вини в розмірі середньої заробітної плати.
Згідно з пунктом 1.4 Галузевої Угоди положення Угоди діють безпосередньо та поширюються на працівників закладів освіти, які перебувають у сфері дії сторін Угоди, є обов’язковими для включення до колективних договорів, угод нижчого рівня.
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» положення галузевої, територіальної угод діють безпосередньо і є обов’язковими для всіх суб’єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.
Джерело: стаття журналу Практика управління закладом освіти