начальник управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки працівників освіти і науки України
Зі статті дізнаєтеся про залучення нових працівників, збереження місця роботи та середнього заробітку, а також про запровадження дистанційної роботи і надання відпусток
Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
Відповідно до статті 94 КЗпП заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Залучення до роботи нових працівників
Відповідно до статті 2 Закону про організацію трудових відносин з метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, зокрема внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавець може укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
Відповідно до частини першої статті 57-1 Закону України «Про освіту» працівникам закладів освіти, установ освіти, наукових установ, зокрема тим, які в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період) були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, незалежно від місця їх проживання (перебування), на час особливого періоду гарантується:
організація освітнього процесу в дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників;
збереження місця роботи, середнього заробітку та інших виплат, передбачених законом.
Тобто збереження місця роботи та середнього заробітку з усіма виплатами, передбаченими законом, гарантується під час здійснення педагогічним працівником освітнього процесу в будь-якій найбільш безпечній формі, зокрема і в дистанційній.
Згідно з частиною другою статті 57-1 Закону про освіту забезпечення державних гарантій, визначених частиною першою цієї статті, створення безпечного освітнього середовища, організацію здобуття освіти, освітнього процесу в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) у межах своєї компетенції здійснюють:
органи виконавчої влади, органи військового командування, військові, військово-цивільні адміністрації та органи місцевого самоврядування, їх представники, посадові особи (керівники, голови, начальники), органи управління (структурні підрозділи) у сфері освіти;
заклади освіти, установи освіти, наукові установи, їх засновники.
Частиною третьою статті 57-1 Закону про освіту встановлено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, їх представники, посадові особи (керівники, голови, начальники), органи управління (структурні підрозділи) у сфері освіти приймають у межах своєї компетенції рішення, обов’язкові до виконання на відповідній території, для реалізації державних гарантій, визначених частиною першою цієї статті, в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду).
Згідно зі статтею 60-2 КЗпП дистанційна робота — це форма організації праці, за якої роботу працівник виконує поза робочими приміщеннями, в будь-якому місці за його вибором та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці.
Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними та іншими засобами, порядок відшкодування пов’язаних з виконанням дистанційної роботи витрат, визначають трудовим договором про дистанційну роботу.
Надання відпусток
Керівникам органів управління освітою та/або керівникам закладів освіти заборонено змушувати педагогічних та інших працівників писати заяви про відпустку без збереження заробітної плати.
Тому виключно за добровільним бажанням працівника йому можна надати відпустку (із збереженням або без збереження заробітної плати) відповідно до вимог трудового законодавства. Також виключно за добровільним бажанням працівника його можна звільнити за власним бажанням відповідно до вимог трудового законодавства.
За коментарем Мінекономіки до статті 12 працівникові можна надавати щорічні додаткові відпустки, соціальні та інші відпустки відповідно до Закону України «Про відпустки». Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, різниця днів відпустки не втрачається, її мають надати після закінчення дії воєнного стану.
Стосовно щорічної основної відпустки педагогічних та науково-педагогічних працівників, то частиною чотирнадцятою статті 10 Закону України «Про відпустки» установлено, що керівним, педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надають у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу. Тому щорічну основну відпустку, зокрема її частину, мають надати педагогічним працівникам влітку в період літніх канікул учнів.
Якщо неможливо організувати роботу працівників дистанційно чи якщо призупинили освітній процес у закладі, керівник закладу ухвалює рішення про простій не з вини працівника.
Порядок оплати часу простою визначається положеннями статті 113 КЗпП, згідно з якою час простою не з вини працівника оплачують з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігають середній заробіток. Час простою з вини працівника не оплачують.
Згідно з пунктом 1.4 Галузевої Угоди положення Угоди діють безпосередньо та поширюються на працівників закладів освіти, які перебувають у сфері дії сторін Угоди, є обов’язковими для включення до колективних договорів, угод нижчого рівня.
