До практичного психолога дитячого садка звернулася мати чотирирічної Марійки. Жінка скаржилася на проблеми зі здоров’ям дитини та безсилля лікарів. Майже від народження у доньки хронічний закреп. Після лікування у неї настає поліпшення, але потім усе повертається знову. Лікарі кажуть, що аналізи та результати медичних оглядів в межах норми. Тому вважають, що дитина здорова і порадили шукати психологічні причини. Мама звернулася по допомогу до психолога.
Як замінити вихователів, які йдуть у відпустку: 4 способи
Варіант розв’язання
На психосоматичному рівні дитина своїм тілом подає знак, який батькам важко зрозуміти. Кожний випадок індивідуальний. Хронічний стан закрепу може свідчити про певний уповільнений довготривалий патологічний процес в сім’ї або в емоційному стані батьків.
Часто внутрішньосімейні стосунки, скандали батьків, гнів, агресію, усе, з чим дитині емоційно важко впоратися, вона переживає тілом. Трапляється, що в сім’ї порушені чоловічо-жіночі стосунки та зміщені ролі. Іноді з дитини роблять «кумира» або «загального рятівника», і тоді закреп може стати засобом маніпуляції дорослими. Позаяк лише таким сурогатним способом дитина отримує турботу та увагу дорослих.
- Смертельні ігри: як уберегти дитину від загрози
Як розвивати самоаналіз та емоційний інтелект, встановлювати контакт з іншими учасниками?
Якщо дитина страждає на закреп батькам слід:
- не акцентувати увагу дитини на туалеті. Не запитувати щогодини, чи хоче вона до туалету? Достатньо про це дізнаватися вранці та перед сном;
- організувати пісочні ігри, які допоможуть дитині впоратися з тривожністю та напруженням;
- проаналізувати власну поведінку — можливо батьки висувають завищені вимоги до дитини? Від чотирирічної дитини не можна вимагати, як від п’ятирічної;
- не робити ніколи за дитину те, що вона сама вже вміє робити на свій вік;
- звернути увагу на сімейні стосунки, дати собі відповіді на запитання — «Що відбувається? Чи відчуваєте ви радість і задоволення від сімейного життя, від чоловіка/дружини? Чи, може, ваші стосунки зведені лише до їх з’ясування та взаємних претензій?». Також мамі важливо з’ясувати для себе — наскільки вона відкрита своєму чоловікові. Чи приймає вона його статус, долю, рід. Чи думає про нього та його рід, як про щось погане й брудне;
- не лаяти дитину, не нарікати — «Ну, ти, як завжди!», «Та в кого ж ти такий?». Це лише закріплюює негативні переживання в дитини, посилює її тривогу;
- звернути увагу, чи може дитина адекватно переносити розлуку з батьками або з кимось із близьких дорослих?
- 10 стресогенних чинників, що впливають на психіку дитини
За психосоматичних проявів у дитини батькам не слід затягувати з візитом до психолога та відкладати до «ліпших часів», сподіватися, що все минеться», або «дитина переросте». Усі хронічні процеси в дитині мають шанс розвинутись у невроз та емоційні проблеми. А це вже лікувати набагато складніше і затратніше, ніж просто хронічний закреп. Робота психолога з дитиною потребує й окремої спільної роботи з батьками. І що швидше фахівець та батьки об’єднають зусилля, то швидше настане одужання дитини.
Наталія Філімошкіна, практичний психолог, Дніпро
Журнал «Практичний психолог: Дитячий садок»
- Як допомогти дитині пережити стрес: поради для батьків
