Справи керівника у жовтні: що проконтролювати
Тенденцію інтелектуалізації розвитку дошкільників та прагнення батьків навчити читати навіть однорічну дитину вправно підхопили продавці книжкових яток. Тому на прохання покупців: «Мені для хлопчика трьох років», «Щось цікаве для найменшеньких», «Нам для онучка, йому один рік» — щедро пропонують абетки.
Читайте також
Ситуація
Бабусі й дідусі трирічного Миколки вирішили, що хлопчику час вчитися читати. Тож під ялинку він отримав аж шість абеток — усі різні, яскраві. Роздивившись ілюстрації і прослухавши віршики, хлопчик втратив інтерес до новеньких книжок. Лише два віршики — про їжака та мишку — Миколка інколи просить маму прочитати ще раз. Та й то як продовження казки «Рукавичка», яку він дуже любить слухати. Чому ж малюк, слухаючи інші книжки, зовсім не цікавиться абетками? Кому й навіщо потрібна абетка?
Скачайте рекомендації для батьків щодо прилучення дітей раннього та молодшого дошкільного віку до читання
Варіант розв’язання
Заохочувати дошкільника до читання найліпше власним прикладом. Дитина має бачити, як батьки читають. Навіть якщо мама з татом читають книжки дитині, але не читають самі — це мало справляє на неї враження. Адже дитина дошкільного віку понад усе прагне діяти й бути, як дорослий.
Навчати дитину читати найліпше за допомогою улюбленої книжки, яку вона ладна роздивлятися годинами. Зокрема, імена персонажів допоможуть вивчити літери, з яких вони починаються. А після цього як ілюстрацію до казки чи оповідання можна використати й віршик з абетки. Власне, Миколка так і зробив. Звісно, дитина це робить несвідомо, проте дорослим слід прислухатися до неї, до її вибору.
Абетка — це збірник віршиків, що ілюструють алфавіт. Власне, так абетку і можна використати — як ілюстрацію до певної літери, тобто допоміжний, другорядний інструмент. Ба більше, без неї взагалі можна обійтися, якщо в родині купують дитячі книжки, що цілком відповідають віку дитини та її інтересам.
Перш ніж купувати дитині абетку, дорослим слід уважно ознайомитися з її вмістом і відповісти собі на запитання: «Чи зацікавлять ці віршики дитину саме такого віку?».
Зауважимо: для дитини трьох-чотирьох років найціннішою є можливість не просто розглядати книгу, а діяти з предметом.
«Роль дитячої книжки у мовленнєвому розвитку дітей»
Тетяна Гурковьска,
головний редактор журналу «Практичний психолог: Дитячий садок»,
психолог-консультант, Київ
