Проводимо квест у дитячому садку

Справи керівника у жовтні: що проконтролювати

На думку вчених, які досліджують квест-технології, під час виконання завдань квесту дошкільники проходять повний цикл мотивації (від уваги до задоволення), ознайомлюються з автентичними матеріалами, що дають їм змогу досліджувати, обговорювати та шукати нові варіанти розв’язання поставленого завдання.

Квест поєднує в собі елементи мозкового штурму, тренінгу, гри тощо.

Під час проходження квесту задіяні розум дітей, їхні фізичні здібності, уява, пам’ять і увага. Окрім цього, дошкільники проявляють кмітливість та організованість. Тому квест дає змогу ефективно поєднувати ігрову та навчальну діяльності дітей.

Види та особливості квестів

У сучасній педагогіці найчастіше використовують такі види квестів:

• лінійний — завдання потрібно розв’язувати одне за одним; гравці рухаються за заздалегідь спланованим маршрутом
• штурмовий — гравці отримують завдання, підказки до його виконання, але спосіб розв’язання та маршрут обирають самостійно
• коловий — маршрут має колову структуру. У цьому виді квесту беруть участь, як правило, кілька команд, що стартують із різних позицій і рухаються до фінішу кожна за власним маршрутом.

З огляду на вікові особливості дітей у дошкільних навчальних закладах найдоцільніше проводити лінійні квести. Вони можуть містити різні завдання:

• інтелектуальні —

— ребуси
— головоломки
— загадки
— шифрування

• рухові —

— біг на швидкість
— стрибки у висоту
— проходження лабіринту

• творчі —

— малювання карти
— складання віршів
— співання пісень тощо.

Основними критеріями вдалого квесту є насамперед його безпечність для учасників, оригінальність, логічність, цілісність, відповідність запланованому сюжету, створення атмосфери повного занурення в гру. Якісний квест має бути побудований на комунікаційній взаємодії між гравцями.

За відсутності злагодженої взаємодії неможливо досягти поставленої мети. Натомість спілкування, обговорення можливих варіантів дій стає хорошим засобом для згуртування гравців.

Ідеї для квесту на тему «Дім»

Підготовка квест-гри передбачає детальне вивчення ігрового простору та обізнаність із рівнем розвитку гравців. Саме тому ми не даємо готового сценарію, а пропонуємо ідеї та завдання, які можна використати для побудови власного лінійного квесту.

Сюжет

Перший етап підготовки квест-гри — це вибір сюжету та постановка відповідно до нього завдання. У межах проекту «Мій дім» можна обрати кілька варіантів розгортання квесту:

• казкові будиночки — у чарівному казковому світі будують місто, для якого потрібно зібрати різні казкові будиночки (хатинку семи гномів, палац Снігової королеви тощо). Діти вирушають у подорож та в процесі виконання завдань знаходять картки із зображеннями цих будиночків, які потім розміщують на карті казкового міста;
• дім для жука — дітям потрібно зібрати матеріали для будівництва справжнього дому для жука. Виконуючи завдання, діти знаходять елементи для будівництва. Це можуть бути готові паперові форми або природні матеріали, як-от: кора, жолуді, сухе листя тощо. Коли всі матеріали зібрано, діти спільно будують будиночок;
• лад у домі — у ляльковому будинку забули зачинити вікна, і пустун Вітер розкидав речі по всій кімнаті. Необхідно знайти всі загублені предмети та навести в домі лад, адже скоро прийдуть гості.

Маршрут

Побудова маршруту — один із найскладніших етапів підготовки квест-гри, оскільки обраний шлях має бути безпечним, цікавим та незвичним для дітей. Водночас важливо, щоб під час проходження запропонованого маршруту діти мали змогу вільно рухатися і діяти самостійно. Тож залежно від особливостей дошкільного навчального закладу можна розробити один із таких маршрутів:

• у кімнаті
• на вулиці
• у кімнаті та на вулиці.

Якщо квест відбувається у кімнаті (у приміщенні дошкільного закладу), його маршрут розробляють у межах групової кімнати або, за можливості, задіюють додатково спортивну та музичну зали, медичний кабінет тощо.

У межах реалізації проекту «Мій дім» ігровий простір доцільно умовно розподілити на кімнати (станції), наприклад:

• приймальна кімната (або хол дитячого садочка) — передпокій
• центральна частина групової кімнати (або музична зала) — вітальня
• кімната для відпочинку — спальня
• ігровий куточок (або спортивна зала) — дитяча кімната
• умивальна — ванна кімната
• харчоблок — кухня.

На початку квесту слід домовитися з дітьми, яке приміщення (частина приміщення) виконуватиме роль тієї чи тієї кімнати, та запропонувати карту з позначенням необхідних «станцій» (для зручності їх можна пронумерувати). У кожній кімнаті діти виконують одне або кілька завдань та отримують підказку щодо подальших дій.

Маршрут квесту на вулиці (на ігровому майданчику) передбачає активну рухову діяльність дітей.

Дуже цікавим на вулиці може стати квест «Дім для жука», описаний вище. Для його організації слід скласти карту майданчика та позначити місця, де діти зможуть знайти завдання. Виконуючи ці завдання, дошкільники отримуватимуть матеріали для будівництва. А наприкінці спільними зусиллями побудують будиночок для жука та розмістять його на дереві.

Такий квест вдало поєднується з конструкційно-будівельною діяльністю з природних мате­ріалів.

Квест у кімнаті та на вулиці передбачає комплесний маршрут, який буде об’єднувати декілька локацій на подвір’ї та в приміщенні дошкільного закладу. Для урізноманітнення завдань можна передбачити різні способи пересування дітей.

Підказки

Ще один етап підготовки квесту — виготовлення й розміщення підказок. Їх треба сховати так, щоб діти могли знайти їх. Проте пошук не має бути занадто простим.

Під час організації квесту в межах проекту «Мій дім» можна використати різні варіанти розміщення підказок та завдань. Найлегше сховати підказку біля предметів, яких у кімнаті (на майданчику) багато, — меблі, посуд, вікна тощо.

Наприклад, діти розгадують ребус та отримують слово «стілець». Відповідно, вони мають оглянути всі стільці в кімнаті та знайти під одним із них (або кількома) підказку або її частину.

Чудово, якщо є можливість залучити до участі в квесті колегу (колег). У такому разі в підказці вказуємо ім’я цієї людини (вона може бути переодягнена в казкового персонажа). У неї діти мають отримати наступну підказку, виконавши запропоноване нею завдання.

Цікавості квесту додадуть «фальшиві» підказки. Для них можна використати повітряні кульки, маленькі коробочки, сувої тканини тощо. Діти мають відкрити всі коробочки (лопнути кульки, розгорнути сувої тощо) та знайти лише в одній із них необхідну підказку або картку із завданням.

Варіанти завдань

Аби квест був не лише розважальним, а й пізнавальним, варто підготувати відповідні завдання. Слід пам’ятати, що вони не мають бути занадто легкими, однак необхідно, щоб діти змогли їх виконати хоча б за допомогою кількох підказок. Поряд із ребусами, головоломками, загадками, дидактичними іграми та вправами дітям старшого дошкільного віку можуть бути цікавими запропоновані завдання.

Загадана літера. Ведучий загадує літеру, а діти відгадують її. Діти можуть називати слова відповідно до тематики квесту, а ведучий — озвучувати, скільки разів загадана літера зустрічається в названому слові. Наприклад, ведучий загадав літеру «і».

Діти: «Стілець».
Ведучий: «Одна».
Діти: «Картина».
Ведучий: «Жодної».

Діти виконують завдання доти, доки не відгадають загадану літеру.

Чарівна карта. Кожна дитина отримує схему приміщення або майданчика та картки із зображенням предметів (якщо діти вміють читати, це можуть бути слова). Діти мають знайти задані предмети та позначити на карті їх місцезнаходження. Якщо предметів кілька (наприклад, на картці зображено вікно, а їх на схемі приміщення — три), то можна запропонувати дітям їх порахувати.

Знайди та принеси. Діти отримують список предметів або їх зображення, які треба знайти у груповому приміщенні та принести. Список може бути окремим для кожної дитини або один на всіх. Якщо дібрати предмети в межах теми складно, то замість них доречно використовувати іграшкові аналоги або картки із зображеннями. Замість списку можна дати всім дітям спільне завдання, наприклад, знайти та принести п’ять предметів, за допомогою яких можна навести лад в домі.

Ідемо в гості. Завдання ліпше виконувати в спортивній залі. На підлозі розкладені 5-7 паперових острівців. Діти мають пройти по них «у гості» до певного персонажа (на вибір вихователя) та отримати в нього наступну підказку. Переходити на кожний наступний острів слід різними способами (стрибками, у напівприсяді, на п’ятках тощо). Способи переходу визначає вихователь або вигадують самі діти.

Олена Стаєнна, старший викладач кафедри дошкільної освіти
Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, канд. пед. наук