Справи керівника у жовтні: що проконтролювати
Вікові особливості дітей раннього віку
Педагогічний та психологічний супровід розвитку дітей визначають їхні вікові особливості. Основними віковими особливостями дітей раннього віку є:
- надзвичайна вразливість організму, нервової системи, психіки
- неврівноваженість основних нервових процесів, превалювання збудження над гальмуванням
- слабка рухливість нервових процесів
- взаємозалежність і єдність фізичного та психічного розвитку
- афективність, імпульсивність і ситуативність поведінки.
Враховуючи ці особливості, систематично відстежуйте прояви психічного розвитку малюків. Адже відставання на 3–3,5 місяці від середнього значення загальноприйнятої вікової норми може свідчити про серйозну проблему розвитку дитини. Така ситуація потребує значної уваги як з боку батьків, так і фахівців різного профілю — педагогів, психологів, медиків.
Прочитайте також
Актуальність контролю за розвитком дітей раннього віку
Питання контролю за процесом фізичного і нервово-психічного розвитку малюків не є новим, проте залишається актуальним у зв’язку з тим, що останнім часом усе більше дітей раннього віку відвідують дошкільні заклади. Кілька десятків років тому перелік документації вихователя групи для дітей раннього віку містив карту нервово-психічного розвитку дитини раннього віку, ведення якої було обов’язковим. Аналізуючи записи у цій карті, можна було відстежити розвиток кожної дитини.
Наприкінці 80-х років минулого століття, з наданням матерям відпустки для догляду за дитиною до трьох років, кількість дітей віком від 1–1,5 до 3-х років у дитячих садках різко скоротилась, і групи для малюків почали закривати. На сьогодні ситуація змінилася, кількість груп для дітей раннього віку з кожним роком зростає, проте багато вихователів, а часто і психологів дошкільних навчальних закладів не мають чіткого уявлення про необхідність та специфіку контролю за процесом фізичного і нервово-психічного розвитку кожного малюка.
Контроль за особливостями становлення маленької дитини має на меті:
- діагностику її розвитку
- своєчасне забезпечення необхідних для нього умов.
Результати діагностики дають змогу визначити рівень розвитку малюка, необхідність внесення відповідних змін в освітнє середовище та, за потреби, спланувати корекційну роботу з малюком.
Правильна діагностика — це перший крок в організації корекції відхилень. На підставі отриманої інформації можна скласти план корекції — від допомоги дитині у виправленні простих недоліків до компенсації складних дефектів.
Особливості діагностичних методик для дітей раннього віку
Скачайте бланк карти нервово-психічного розвитку дитини раннього віку
Під час використання діагностичних методик беріть до уваги:
- специфіку віку
- соціальну ситуацію розвитку
- провідний тип діяльності (емоційне спілкування на першому році життя і предметна діяльність у період раннього віку)
- новоутворення віку.
Діагностична методика для дітей раннього віку має бути побудована так, щоб не лише практичний психолог, а й вихователь міг використовувати її, спостерігаючи за щоденною життєдіяльністю дітей у групі. Це до певної міри може розв’язати проблему відсутності кваліфікованих психологів у багатьох дошкільних закладах.
З іншого боку, це дасть змогу запобігти перевтомі малюків, що є обов’язковим правилом проведення всієї розвивальної роботи в групі дво- чи трирічних дітей. Адже у дітей раннього віку досить невелика працездатність нервової системи, і проведення спеціального дослідження, крім режимних процедур і планових ігор та занять, може спричинити їх перевтому.
Усі діагностичні обстеження включено в процес будь-якої спільної діяльності дорослого і малюка, зокрема ігрової. Але обстеження буде продуктивним лише якщо дорослий створить умови, які дадуть дитині змогу зосередитися, «прийняти» завдання і виконати його. Отже, необхідно зацікавити дитину і домогтися її уваги.
Під час проведення діагностики використовуйте завдання, що допоможуть виявити різнобічні особливості розвитку дитини і скласти цілісне уявлення про її психіку.
Характерними ознаками поведінки малюків є афективність, імпульсивність і ситуативність. Особливості поведінки дітей раннього віку можуть істотно впливати на результати будь-якого дослідження. Саме тому дослідження має бути кількаразовим, з огляду на необхідність відкинути усі сьогочасні ситуативні нашарування, які можуть спотворювати інформацію про дійсний стан пізнавального, емоційного, мовленнєвого, соціального і особистісного розвитку дитини.
Щоденне активне спілкування вихователя з дитиною дає змогу помічати певні проблеми у розвитку і своєчасно застосовувати відповідні розвивальні заходи.
Ми пропонуємо свій варіант карти нервово-психічного розвитку дитини раннього віку, який було розроблено спільно з Наталією Кучерявою, вихователем-методистом ДНЗ № 120 м. Києва. Ми ставили собі за мету не розробити принципово новий документ, а лише поновити його відповідно до сучасної нормативної бази та зробити адекватним сьогоденню.
За матеріалом Тетяни Гурковської,
наукового співробітника лабораторії психології дошкільника
Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України,
ж. «Вихователь-методист дошкільного закладу» (2010, № 6)
