Аби не загубилися в школі: Адаптація учнів перших та п’ятих класів

Супровід адаптації школярів у загальноосвітньому навчальному закладі здійснюють працівники психологічної служби, зокрема практичний психолог.

Окреслимо основні причини «адаптаційних труднощів» та визначмо орієнтовний алгоритм супроводу учнів у період адаптації.

Що в державному стандарті базової освіти

Адаптація першокласників: криза 6-7 років

Вступ до школи та адаптація в навчальному закладі спричиняють докорінну перебудову способу життя і діяльності дитини.

Криза 6-7-ми років збігається з початком шкільного життя.

У першокласника зберігається мислення дошкільника та переважає мимовільне запам’ятовування — головним чином того, що зацікавило, а не того, що необхідно.

Психологічний вік, за визначенням Льва Виготського, є новим типом будови особистості та її діяльності. Це ті психічні й соціальні зміни, які вперше виникають на певному віковому етапі. Вони визначають свідомість дитини, її ставлення до середовища, її зовнішнє і внутрішнє життя, весь хід її розвитку.

Вікові особливості першокласників

Успішність школярів у середніх та старших класах залежить від того, як відбувалася адаптація до умов навчально-виховного процесу в початкових класах.

Адаптація п’ятикласників: початок підліткового віку

Підлітковий вік називають критичним, кризовим. Криза підліткового віку полягає в переході від залежного дитинства до незалежної дорослості — «вже не дитина, але ще не дорослий».

Провідні науковці наголошують на тому, що працювати з підлітками слід з огляду на такі чинники:

• основні новоутворення у психіці
• провідний вид діяльності
• соціальна ситуація розвитку.

Вікові особливості п’ятикласників

Соціальна ситуація розвитку підлітка істотно відрізняється від ситуацій розвитку в дитинстві. Розбіжність пов’язана не стільки із зовнішніми обставинами, скільки із внутрішніми чинниками.

Підліток продовжує жити в сім’ї, вчитися у школі, контактувати з однолітками, але сама соціальна ситуація трансформується в його свідомості в нові ціннісні орієнтації.

Перехід від дитинства до дорослості зумовлює іншу розстановку акцентів між сім’єю, однолітками та школою. Зокрема змінюється мотивація до навчання, загальне ставлення до перебування в школі. Якщо молодші школярі психологічно захоплені навчальною діяльністю, то підлітків починають приваблювати взаємини з однолітками.

У п’ятому класі статус школяра ускладнюється:

• зростає кількість навчальних предметів та поглиблюється їх зміст
• збільшується навчальне навантаження — кількість уроків та обсяг домашніх завдань
• збільшується чисельність вчителів
• вимоги до навчання стають диференційованими.

Дезадаптація: що, як і чому

Дезадаптація — нездатність або неможливість індивіда пристосуватися до умов і вимог соціального оточення; явище, протилежне процесу адаптації.

Ознаки адаптованості учнів

За науковим визначенням, шкільна дезадаптація — це утворення неадекватних механізмів пристосування дитини до школи.

Ознаки дезадаптації:

• підвищена стомлюваність
• дратівливість
• спалахи гніву, агресивність або надмірна сором’язливість
• замкнутість
• підвищена тривожність
• низька самооцінка.

За перших ознак дезадаптації необхідно провести роботу з педагогічним колективом, батьками та дітьми.

Прояви дезадаптації:

• відставання від навчальної програми
• зниження працездатності наприкінці дня
• недисциплінованість, порушення правил поведінки
• невміння будувати взаємини з однолітками та дорослими
• підвищена тривожність
• неуспішність у навчанні.

Подолання шкільної дезадаптації має бути спрямоване на усунення причин, що її викликають. Основні причини труднощів під час адаптації:

Адаптація учнів: алгоритм роботи психологічної служби

Умовою успішного психологічного супроводу адаптації є індивідуальний підхід до кожного школяра. Та, як показує досвід, практичні психологи зазвичай працюють у цьому напрямі за схожими алгоритмами.

За матеріалами Наталії СОСНОВЕНКО,
наукового співробітника Українського науково-методичного центру
практичної психології і соціальної роботи НАПН України, Київ