Оскільки приміщення дошкільного навчального закладу вже орендовані територіальним органом Пенсійного фонду України, доцільно керуватися загальними положеннями Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (ЦК), Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV та відповідними нормами Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-ХІІ (далі — Закон про оренду).
Так, відповідно до частини третьої статті 26 Закону про оренду договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї зі сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов’язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Частиною першою статті 215 ЦК передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 ЦК. Зокрема, частиною першою цієї статті встановлено, що зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя ст. 215 ЦК).
Відповідно до частини першої статті 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, — відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Отже, якщо територіальний орган ПФУ відмовляється звільняти орендовані приміщення дошкільного навчального закладу, то орган управління освітою має право позиватися до суду про визнання недійсним договору оренди як такого, що суперечить вимогам частини п’ятої статті 63 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-ХІІ.
Водночас доцільність, порядок та умови відчуження об’єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою (частина шоста ст. 60 Закону про місцеве самоврядування).
Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об’єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню (частина сьома ст. 60 Закону про місцеве самоврядування).
Сільська, селищна, міська рада приймає рішення щодо відчуження комунального майна відповідної територіальної громади виключно на пленарних засіданнях (п. 30 частини першої статті 26 Закону про місцеве самоврядування).
