Шикуйся! — контроль фізичного виховання в школі

Аналізувати якість уроків фізичної культури під час заходів внутрішньошкільного контролю — справа нелегка для нефахівця. Схопіться за руку допомоги

Фізичне виховання та загартовування учнів здійснюють у загальноосвітньому навчальному закладі під час:

  • уроків фізичного виховання
  • позакласних фізкультурно-оздоровчих і спортивно-масових заходів.

Справи керівника у жовтні: що проконтролювати

Адміністрація провадить внутрішньошкільний контроль за навчальним процесом з фізичного виховання. Передусім здійснюють всебічне вивчення та психолого-педагогічний аналіз навчально-виховного процесу з фізичної культури і спорту. За результатами визначають головні завдання в організації навчально-виховного процесу з фізичної культури.

Контроль за професійною діяльністю вчителя фізичного виховання

Здійснюючи такий контроль, з’ясовують, чи:

  • учитель:

– правильно розуміє завдання фізичного виховання учнів

– враховує фізичну підготовленість учнів, їхні вікові й статеві особливості

– ефективно добирає засоби й методи фізичного виховання

– застосовує міжпредметні зв’язки

  • сприяють уроки фізкультури й позакласні заходи усталенню здорового способу життя серед учнів
  • укомплектовано достатньо навчально-матеріальну базу для фізичного виховання.

Етапи внутрішньошкільного контролю з фізичного виховання:

  • інформаційно-аналітичний
  • вивчення шкільної документації щодо:

– медико-педагогічного контролю (розподілу учнів за медичними групами)

– предмета «Фізична культура» (розділ річного плану школи; накази; планування навчальної, позакласної та спортивно-масової роботи; матеріали внутрішньошкільного контролю за викладанням предмета тощо)

– організаційно-методичного забезпечення та фахової підготовки вчителів фізичного виховання (результати курсової перепідготовки, робота методичного об’єднання тощо)

  • діагностичний
  • вивчення стану:

– фізичного розвитку та здоров’я учнів, рівня їхньої фізичної підготовки

– організації навчально-виховного процесу з фізичної культури та спортивно-масової роботи (якість і результативність проведення уроків, фізкультурно-оздо­ровчих заходів, позакласної та спортивно-масової роботи)

  • управлінсько-коригувальний
  • розроблення оптимальної моделі організації навчально-виховного процесу з фізичної культури та спортивно-масової роботи

Види контролю за організацією уроків фізичної культури:

  • попередній
  • застосовують у роботі з молодими вчителями фізичного виховання та учителями початкових класів, аби надати їм методичну допомогу у проведенні уроків та позакласних фізкультурно-оздоровчих та спортивно-масових заходів
  • оглядовий
  • визначають рівень фізичної підготовки учнів за допомогою експериментів чи неконтрольних нормативів, які визначені навчальною програмою
  • директор школи чи його заступник за результатами може рекомендувати вчителям внести зміни у зміст і методику проведення уроків та позакласних занять
  • індивідуальний
  • співпрацюють тривалий час з окремими вчителями задля підвищення їхньої педагогічної майстерності
  • допомагають молодому вчителю фізичного виховання
  • тематичний
  • перевіряють якусь одну складову в організації уроків фізкультури
  • вибірковий
  • вивчають деякі, найважливіші сторони діяльності вчителя
  • фронтальний
  • досліджують усю систему організації фізичного виховання у навчальному закладі, щоб:

– ознайомитися з роботою вчителя (методоб’єднання)

– всебічно проаналізувати діяльність

– виявити недоліки чи запобігти

Аналіз уроку фізичного виховання

Під час відвідин уроків керівництво закладу аналізує такі його компоненти, як-от:

Організація уроку

Найважливіші моменти в організації уроку, на які звертають увагу:

  • шикування учнів
  • спортивна форма
  • завдання уроку
  • витрати часу на встановлення обладнання і загальна щільність занять
  • організованість переходів від однієї частини уроку до наступної
  • дисциплінованість учнів
  • виконання навчальних завдань
  • дотримання вимог техніки безпеки.

Структура уроку має відповідати плану-конспекту вчителя.

Фізичне навантаження

Ефективність фізичного виховання неможлива без належного рівня навантаження та обліку індивідуальних фізичних можливостей учнів.

Учитель має:

  • знати фізичні можливості кожного учня
  • володіти ефективними способами і прийомами регулювання фізичного навантаження на уроці.

Характеристиками фізичного навантаження є інтенсивність та обсяг.

Інтенсивність навантаження

Це є сила впливу конкретної фізичної вправи на організм учня.

Змінюючи інтенсивність навантаження:

  • сприяють мобілізації тих чи тих джерел енергії
  • стимулюють діяльність функціональних систем.

Інтенсивність навантаження регулюють, змінюючи:

  • швидкість пересування — м/с
  • величину прискорення — м/с2
  • координаційну складність
  • темп виконання вправ — кількість повторень за одиницю часу
  • відносну величину напруження — у відсотках від особистого рекорду учня у вправі
  • амплітуду рухів — зі збільшенням амплітуди зростає інтенсивність навантаження
  • опір навколишнього середовища — біг по твердій доріжці, по піску, з гори і під гору і тощо
  • величину додаткового обтяження
  • психічну напруженість під час виконання вправи.

Обсяг навантаження

Визначають за показниками:

  • тривалості окремої фізичної вправи чи серії вправ
  • загальної кількості вправ на уроці чи в його частині.

На обсяг навантаження вказують:

  • у циклічних вправах — одиниці довжини (наприклад, крос на дистанцію 2 км або плавання тривалістю 10 хв.)
  • у силовому тренуванні — кількість повторень і загальна маса піднятих обтяжень
  • у стрибках, метанні тощо — кількість повторень
  • у спортивних іграх, єдиноборствах — сумарний час рухової активності.

На уроці фізкультури величину навантаження оцінюють з огляду на:

  • показники втоми

  • інтенсивність потовиділення
  • колір шкіри
  • якість виконання рухів
  • здатність до зосередження
  • загальне самопочуття учня
  • готовність продовжувати заняття
  • настрій під час вправ і в інтервалах відпочинку
  • характер і тривалість відновлення

  • частота серцевих скорочень (пульсу) під час вправ і в інтервалах відпочинку

Ступінь зміни частоти серцевих скорочень є ключовим показником корисності дії фізичного навантаження на організм учня. Пульс учнів на уроці фіксують у спеціальному протоколі обліку пульсу.

За перевтоми

Пульс може бути як прискореним, так і уповільненим. При цьому часто настає аритмія, коли серцеві скорочення відбуваються через нерівні проміжки часу.

Для оцінювання стану серцево-судинної системи можна звернутися до одно зі способів:

Формула Кервонена

Щоб отримати числовий вираз індивідуального тренувального пульсу, наприкінці теоретичної частини уроку, коли учні перебувають у стані спокою, запропонуйте їм визначити пульс і провести математичні обчислення:

1) від числа 220 відняти вік у роках

2) від отриманого числа відняти число серцевих скорочень за хвилину у стані спокою

3) отримане число помножити на 0,6 та додати до нього кількість ударів пульсу в стані спокою

4) якщо до цього результату додати або відняти 12, то матимемо верхню й нижню межі фізичного навантаження, які не варто пересікати

Тест Руф’є

Після 5-хвилинного стану спокою у положенні сидячи учні мають:

– підрахувати пульс за 15 сек. 1) і потім за 45 сек.

– виконати 30 присідань

– підрахувати пульс за перші 15 сек. 2) та останні 15 сек. 3) першої хвилини періоду відновлення

– обчислити індекс Руф’є за формулою:

[4(Р1 + Р2 + Р3) – 200] × 10

– визначити пристосованість організму до фізичних навантажень:

менше 0 — відмінна

0,1–3 — висока

3,1–5 — добра

5,1–10 — задовільна

10,1–15 — слабка

понад 15 — незадовільна

Загальна й моторна щільність уроку

Для загальної щільності уроку враховують час, витрачений на корисні дії учнів та вчителя, зокрема:

  • організаційно-підготовчий етап уроку
  • пояснення й показування вправ
  • безпосереднє виконання фізичних вправ.

Моторна щільність уроку — це час, витрачений на виконання фізичних вправ, тобто безпосереднє фізичне навантаження.

Задля ефективності уроку, вчитель має досягати максимально високої моторної щільності.

Щоб підвищувати моторну щільність уроку:

  • використовують багатокомплектне універсальне спортивне обладнання
  • проводять колові тренування.

Навчальні завдання виконують на кожному уроці фізкультури.

Руховим діям навчають у три етапи:

  • формування уявлення про вправу
  • вивчення вправи (цілісним або розчленованим методами)
  • закріплення й удосконалення рухової навички.

За багаторазового повторення вивченої вправи:

  • поступово ускладнюють завдання чи умови її виконання
  • одночасно підвищують фізичне навантаження.

Оцінювання ефективності уроку фізичного виховання

Підсумково можна провести аналіз уроку фізкультури, зауваживши на таких питаннях, як:

  • підготовка до уроку
  • проведення частин уроку:

– підготовчої

– основної

– заключної

  • виконання вимог основних педагогічних принципів
  • виховна цінність уроку
  • затрати часу на уроці
  • загальне враження від уроку.

Важливо виокремлювати позитивне в роботі вчителя фізичного виховання, підтримувати ініціативу, піднімати авторитет педагога.

Одна з форм допомоги вчителям фізичного виховання — спільна робота над розділом річного плану навчально-виховної роботи закладу. На основі розробленого й затвердженого плану мають вирішуватися й питання створення умов для проведення уроків фізичної культури та спортивно-масової роботи.

Корисні додатки:



зміст

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді