Протокол засідань команди психолого‑педагогічного супроводу
51,3% опитаних школярів і школярок колись зазнавали булінгу. Серед дівчат цей показник вищий — 55,9%, тоді як серед хлопців він становить 46,2%.
Такі дані зазначено в результатах дослідження «Булінг та толерантність у закладах освіти після 24 лютого 2022 року», яке в листопаді 2023 року — січні 2024 року провели аспірантка Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України Анастасія Мельниченко та доцентка кафедри соціальної роботи та реабілітації Наталя Тілікіна.
До опитування долучилися 14 728 учнів і учениць віком від 9 до 16 років з усієї України.
Найчастіше респонденти / респондентки вказували, що з ними траплялися неодноразово такі ситуації булінгу (діти могли обрати декілька варіантів відповідей):
- заклики не товаришувати з ними або іншими друзями — 25,9%;
- розпуск неправдивих чуток про них — 24,0%;
- отримання образливих онлайн-повідомлень від інших дітей — 21,4%;
- зверхній і принизливий відгук про їхню зовнішність — 21,8%;
- жарти або розповіді анекдотів так, щоб було зрозуміло, що це про мішень булінгу — 18,3%.
Зокрема, 24,7% учнів і учениць вказали, що з 1 вересня 2022 року потерпали від «неодноразового залякування, образ, ізоляції, розпускання чуток тощо, тобто будь-чого, що могло нанести душевний або фізичний біль».
Відповідно до даних аналітиків, найвищий показник булінгу в обласних центрах (34,4%). В інших населених пунктах він становить:
- 25,8% — у містах районного значення;
- 24,1% — в інших містах;
- 25,3% — у сільській місцевості.
У результатах дослідження також зазначається, що з 1 вересня 2022 року від булінгу найчастіше потерпали учні в Києві — 33,7%. А найрідше про випадки цькування за цей період повідомляли учні східних (18%) і південних (22%) областей.
Деякі органи місцевого самоврядування через проблеми венергетичній системі, спричинені варварськими діями РФ, ухвалюють рішення про початок 2024/2025 навчального року ізсередини серпня.
Респонденти й респондентки також розповіли, що їх ображали переважно через:
- зовнішність — 28,7% (35,2% дівчат та 26,9% хлопчиків);
- їхню «дивакувату» поведінку (надто активну, надто сором’язливу чи нерішучу, надто несхожу на інших тощо) — 22,6%;
- їхній світогляд, відмінний від думки інших, — 21,5%;
- їхні вподобання чи хобі — 18,7 %.
За даними експертів, з початку повномасштабного вторгнення серед учнів спостерігається цькування за мовною ознакою:
- 8,3% — для російської мови;
- 6,9% — для української мови.
59,4% опитаних школярів, які зазнавали булінгу, розповіли що зверталися по допомогу, із них 62,4% дівчат і 55,8% хлопчиків.
Дівчата частіше за хлопців зверталися як до батьків (45,8% і 40,6% відповідно), так і друзів та однолітків (23,1% і 11,8% відповідно). До вчителів звертався кожен третій з опитаних учнів, яких цькували (30,1%).
12,4% опитаних учнів і учениць розповіли, що після прохання про допомогу до школи викликали і батьків кривдника, і батьків постраждалого, а 14,7% вказали, що викликали батьків лише однієї сторони.
Окрім того, найефективнішими методами боротьби з булінгом респонденти назвали залучення психолога та запрошення батьків булера й потерпілого.
Відповідно до результатів дослідження, 20% школярів і школярок були свідками цькування, до якого були залучені вчителі або працівники школи (учитель подає приклад, першим обзиваючи дитину або оголошуючи, що дитина «сама винна» в тому, що її цькують тощо). Так:
- 6,1% вказали, що булінг з боку педагога трапився з ними особисто;
- 9,9% вказали що це трапилося з однокласником або друзями;
- 9,1% — чули про такий випадок (він трапився з кимось у школі);
- 68,7% вказали, що ніколи такого не було;
- 12,3% — вагалися з відповіддю.
Свідками цькування, до якого були залучені батьки однокласників (наприклад, хтось з батьків публічно висловлюється образливо про дитину або закликав її бойкотувати), були 14,7% респондентів.
За інформацією Освіта.юа
