Як підтримати підлітка у кризовій ситуації: 10 порад
У світі є кілька моделей профільної середньої освіти, тому перш ніж ухвалювати рішення, потрібно оцінити плюси й мінуси кожної.
Саме стало основною темою семінару «Моделі профільної середньої освіти — перспективи для України». На запрошення Міністерства освіти і науки України до нього наживо долучився директор із питань освіти та навичок Організації економічного співробітництва та розвитку Андреас Шляйхер.
З 2027 року в Україні буде функціонувати нова модель профільної середньої освіти. Тоді перший потік учнів Нової української школи перейде в 10 клас. У 2025 році, із дворічним випередженням, розпочнеться пілотування.
«Реформа "Нова українська школа" посідає центральне місце в нашій освітній стратегії. Ми прагнемо створити систему освіти, зосереджену на особистості дитини й розвитку компетентностей, які допоможуть досягти успіху в XXI столітті. Це передбачає не лише академічні знання, а й розвиток критичного мислення, креативності, комунікації та співпраці. Саме тому одним із ключових завдань є визначення найбільш ефективної та гнучкої моделі профільної середньої освіти. Освіта — це не просто передавання знань, це фундамент для майбутнього кожної людини й усієї нації», — зазначив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.
За словами заступника очільника МОН Андрія Сташківа, нині в Україні старшокласники можуть обирати профілі, але ця система працює неналежно. Заклади освіти з різними профілями нерівномірно розподілені країною та переважно не забезпечують очікуваної гнучкості в навчальних програмах. Реформа має змінити це.
Із впровадженням реформи учнівство зможе обирати профілі навчання і додатково курси та предмети за межами профіля або для його підсилення. Так з’явиться гнучкість навчання, діти зможуть вивчати те, що їм подобається та що буде потрібно в майбутньому.
Експерт підготувала приклади наказів про щорічну відпустку — індивідуального та зведеного.
Під час аналізу різних систем освіти в Європі було визначено, що спільною ознакою профільної середньої освіти в європейських країнах є трансформація під впливом ринку праці, персоналізація освітніх траєкторій, мотивування учнівства через вибір предметів і курсів.
Зокрема, кожна з розглянутих шкільних систем перебуває в процесі переосмислення та перепроєктування аспектів навчання. Відповідні зміни зможуть надати кожному учню можливість обирати освіту відповідно до своїх цілей і досягати успіху на ринку праці та в особистому житті.
Як роз’яснив Андреас Шляйхер, є різні моделі організації профільного навчання:
- вибір у межах однієї галузі: якийсь предмет є обов’язковим, але учні можуть додавати якісь компоненти. Наприклад: література є обов’язковою, але учні можуть додати ораторське мистецтво й мистецтво ведення дебатів;
- є ядро обов’язкових предметів із різних галузей, але учні можуть додати необов’язкові предмети. Наприклад: державна мова й математика — обов’язкові, але можна обрати ще три необов’язкові предмети;
- галузеві профілі: учні мають ядро предметів чи курсів і можуть додавати до нього 2–3 спеціалізації.
Наразі в Україні працює третя модель, яка, на переконання пана Шляйхера, дає учнівству менше гнучкості. Згідно з результатами дослідження PISA-2022, українські учні більш умотивовані виконувати шкільні завдання, ніж у середньому в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку. Водночас 25% учнів пропускали уроки через нудьгу. Окрім того, чимало 15-річних школярів не розуміє, які кваліфікації потрібні для побудови кар’єри.
«Ми маємо дати учням розуміння, що шкільне навчання повʼязане з їхнім майбутнім. Треба їм дати відчуття мети», — наголосив Андреас Шляйхер.
Цю мету можна дати, якщо дозволити учням бути більш залученими у вибір курсів і предметів. Тоді вони будуть із більшим бажанням вивчати те, що їм цікаво та потрібно в житті.
За інформацією МОН
