Як підтримати підлітка у кризовій ситуації: 10 порад
Відповідно до результатів дослідження Child Mind Institute, кожна п’ята дитина віком від 9 до 15 років грає в онлайн-ігри понад 6 годин на день. Їхня головна відмінність від офлайн-формату — можливість спілкуватися з іншими гравцями, які можуть знаходитись у будь-якій точці світу та бути різного віку й статі. Проте інтернет-світ містить низку загроз для дітей та підлітків, які батькам краще передбачити заздалегідь.
Саме тому Громадська організація #stop_sexтинг підготувала поради батькам, як безпечно надати дитині доступ до нової онлайн-гри та вберегти від кібербулінгу.
Під час вибору онлайн-гри батькам потрібно керуватися розумінням особливостей та потреб дитини, а також дотримуватися певних правил для створення безпеки й адекватного перебігу гри. Зокрема:
- переконатися, що гра відповідає віковим обмеженням і має відповідний рейтинг від організацій, наприклад ESRB, PEGI тощо (рейтинги надають інформацію про вік і контент гри);
- прочитати огляди та дослідити вміст гри;
- перевірити можливість відключення онлайн-взаємодії: деякі ігри мають можливість вимкнення або обмеження спілкування з іншими гравцями, що може бути важливим для безпеки дитини;
- встановити правила щодо тривалості гри та контролю часу, який ваша дитина проводить за нею;
- обговорити гру з дитиною, зрозуміти її інтереси та відчуття.
Якість знань учня значною мірою залежить відтого, чи систематично він відвідує навчальні заняття вшколі. Пропонуємо зразок аналітичної довідки тарекомендації, щодопоможуть проконтролювати відвідуваність занять учнями.
Також важливим аспектом онлайн-ігор є можливість, що підлітки та дорослі зіткнуться з низкою загроз. Серед ключових онлайн-ризиків є:
- кібербулінг — анонімність в онлайн-грі дозволяє уникати відповідальності, тому гравці активно цим користуються й перетворюють гру в елемент цькування та образ інших, включаючи погрози життю та здоров’ю;
- шахрайство — викрадення приватних даних інших гравців, даних кредитних карток, зламування профілів, здійснення незаконних операцій з виведення/введення ігрової валюти тощо;
- втирання в довіру — створення фальшивого профілю та уявлення, що це реальний користувач;
- спам — користувач приєднується до ігрової платформи, створює та поширює контент, у якому є посилання на шкідливий вміст, зокрема, на завантаження зловмисного програмного забезпечення;
- зловживання гральними валютами — створення облікових записів із використанням викраденої інформації та особистих даних, потім накопичення великих сум ігрових валют, які іноді незаконно продають в інтернеті та використовують для маніпулювання цілісністю гри;
- сіяння хаосу в грі за допомогою використання «читів» — незаконна діяльність в онлайн-грі, яка змінює поведінку гравця шляхом застосування спеціально створених/модифікованих програм або обладнання, щоб дати одному гравцеві перевагу над іншими.
Окрім того, відеоігри можуть бути джерелом розваг і розвитку для всієї родини. Багато з них містять соціальні й інтерактивні елементи (голосовий/текстовий чат або онлайн-змагання). Проте батькам треба бути особливо обережними та поінформованими про те, яким чином діти грають, з ким спілкуються та який контент споживають у грі.
Зауважимо, що на сайті Громадської організації #stop_sexтинг також розміщено гайд для батьків про те, як налаштувати батьківський контроль на двох найпопулярніших в Україні ігрових консолях: Playstation та ХВОХ.
Джерело НУШ
