Підпишіться на Telegram-канал 
НАКАЗИ: кінець навчального року🖨
Відповідно до результатів дослідження Child Mind Institute, кожна п’ята дитина віком від 9 до 15 років грає в онлайн-ігри понад 6 годин на день. Їхня головна відмінність від офлайн-формату — можливість спілкуватися з іншими гравцями, які можуть знаходитись у будь-якій точці світу та бути різного віку й статі. Проте інтернет-світ містить низку загроз для дітей та підлітків, які батькам краще передбачити заздалегідь.
Саме тому Громадська організація #stop_sexтинг підготувала поради батькам, як безпечно надати дитині доступ до нової онлайн-гри та вберегти від кібербулінгу.
Під час вибору онлайн-гри батькам потрібно керуватися розумінням особливостей та потреб дитини, а також дотримуватися певних правил для створення безпеки й адекватного перебігу гри. Зокрема:
- переконатися, що гра відповідає віковим обмеженням і має відповідний рейтинг від організацій, наприклад ESRB, PEGI тощо (рейтинги надають інформацію про вік і контент гри);
- прочитати огляди та дослідити вміст гри;
- перевірити можливість відключення онлайн-взаємодії: деякі ігри мають можливість вимкнення або обмеження спілкування з іншими гравцями, що може бути важливим для безпеки дитини;
- встановити правила щодо тривалості гри та контролю часу, який ваша дитина проводить за нею;
- обговорити гру з дитиною, зрозуміти її інтереси та відчуття.
Тримайте орієнтовний план роботи над аналітичною довідкою, який допоможе вам чітко структурувати процес. А щоб вам було ще простіше, ми додали живий зразок довідки – можна брати й одразу використовувати його як шаблон у своїй практиці! Як завжди, жодних зайвих слів чи складних термінів – тільки конкретика, чіткість і максимум користі для вашої роботи
Також важливим аспектом онлайн-ігор є можливість, що підлітки та дорослі зіткнуться з низкою загроз. Серед ключових онлайн-ризиків є:
- кібербулінг — анонімність в онлайн-грі дозволяє уникати відповідальності, тому гравці активно цим користуються й перетворюють гру в елемент цькування та образ інших, включаючи погрози життю та здоров’ю;
- шахрайство — викрадення приватних даних інших гравців, даних кредитних карток, зламування профілів, здійснення незаконних операцій з виведення/введення ігрової валюти тощо;
- втирання в довіру — створення фальшивого профілю та уявлення, що це реальний користувач;
- спам — користувач приєднується до ігрової платформи, створює та поширює контент, у якому є посилання на шкідливий вміст, зокрема, на завантаження зловмисного програмного забезпечення;
- зловживання гральними валютами — створення облікових записів із використанням викраденої інформації та особистих даних, потім накопичення великих сум ігрових валют, які іноді незаконно продають в інтернеті та використовують для маніпулювання цілісністю гри;
- сіяння хаосу в грі за допомогою використання «читів» — незаконна діяльність в онлайн-грі, яка змінює поведінку гравця шляхом застосування спеціально створених/модифікованих програм або обладнання, щоб дати одному гравцеві перевагу над іншими.
Окрім того, відеоігри можуть бути джерелом розваг і розвитку для всієї родини. Багато з них містять соціальні й інтерактивні елементи (голосовий/текстовий чат або онлайн-змагання). Проте батькам треба бути особливо обережними та поінформованими про те, яким чином діти грають, з ким спілкуються та який контент споживають у грі.
Зауважимо, що на сайті Громадської організації #stop_sexтинг також розміщено гайд для батьків про те, як налаштувати батьківський контроль на двох найпопулярніших в Україні ігрових консолях: Playstation та ХВОХ.
Джерело НУШ
