Галузева угода на 2021—2025 роки: ЩО В ПРІОРИТЕТАХ
Міжнародна програма з оцінювання освітніх досягнень учнів PISA провела дослідження серед 15-річних школярів на сформованість цифрової та інформаційної грамотності.
З результатами дослідження можна ознайомитися в прикріпленому файлі або на сайті організації.
Учасниками дослідження стали країни Організації економічного співробітництва та розвитку. Україна не брала участі в моніторингу.
Серед досліджуваних тем науковцями:
- Чи школи вчать дітей безпечного користування інтернету;
- Наскільки підлітки вразливі до фішингу (крадіжка номерів банківських карт та інших важливих даних через фейкові листи та сайти);
- Вміння розрізнити факт та думку;
- Вплив добробуту сім’ї та багатства країни на досліджувані явища.
Що маєте зробити, щоб перевіряльники не виявили порушень вимог санітарного законодавства в їдальні вашого закладу освіти.
Процес збору інформації дослідження відбувався в 2018 році. Учені дійшли таких висновків:
- Середньостатистичний підліток проводить в інтернеті 35 годин на тиждень (у 2012 році це було 21 годину на тиждень);
- Понад 54% дітей в школі навчались цифровій та інформаційній грамотності: таких учнів понад 70% в Австралії, Канаді, Данії та США; менше ніж 45% учнів у Ізраїлі, Латвії, Словаччині, Словенії та Швейцарії.
- В середньому по країнах ОЕСР 47% школярів можуть відрізнити факт від чиєїсь думки: вміння відрізняти факт від припущення прямо залежить від того, чи навчають цього в школах;
- Найліпше школярі засвоїли наслідки оприлюднення інформації в інтернеті;
- Найменше засвоєною була навичка виявлення фішингу чи електронного листа зі спамом;
- Підлітки з багатших сімей та країн мають набагато ліпшу цифрову та інформаційну грамотність, ніж у бідніших: різниця між середнім показником у бідних та багатих країнах становить 8%; різниця між благополучними та неблагополучними сім’ями складає 32%.
У цілому, вміння та навички поведінки в інтернеті дозволяють молоді ліпше розрізняти та перевіряти різні погляди та захищають людей від шахраїв.
