Як підтримати підлітка у кризовій ситуації: 10 порад
Згідно з результатами соціологічного дослідження, більше половини респондентів вважають, що за рік в Україні погіршилася якість освіти.
Частина шкіл зруйновані, школярі намагаються навчатися при відключеннях світла, усі учасники освітнього процесу — виснажені.
Однією з найактуальніших проблем є безпека в закладах освіти.
Насамперед понад 25% шкіл досі не мають укриттів. Чи насправді 75% облаштованих сховищ зможуть захистити дітей — невідомо.
«Ідеться і про фізичну безпеку, як-от облаштовані укриття, і про організацію роботи в укриттях, і про те, що робити у випадку повітряної тривоги. Наприклад, для останнього потрібні навчання та тренування, як діяти у випадку загрози», — прокоментував проблему освітній омбудсмен Сергій Горбачов.
Влітку 2 тисячі дітей узяли участь у проєкті ГО «Смарт освіти», щоби наздоганяти програму. Вони відчували, що мають прогалини в знаннях із математики, української та англійської мов.
«Освітні втрати — різні у всіх дітей. На це впливає близькість до лінії фронту, частота повітряних тривог, навчання офлайн чи лише онлайн, ситуація з електроенергією тощо. Є різниця, як діти навчаються в Харкові та Ужгороді», — зазначила очільниця громадської організації «Смарт освіта» Галина Титиш.
Зокрема, діти повертаються в Україну з-за кордону. Різниця між програмами України й будь-якої іншої країни — разюча, програми несинхронізовані.
«Для таких дітей треба буде вибудовувати індивідуальні освітні траєкторії, щоби інтегрувати їх. Тут не може бути одного підходу й рішення. Наприклад, дати всім один компенсаторний рік. Адже в одних дітей — великі освітні втрати, а в інших — ні. І така ситуація може бути в межах одного класу», — зауважила керівниця ГО.
Наприклад, у Києві Департамент освіти та науки порадив школам під час канікул організувати компенсаторні заняття, використати цей час, аби попрацювати з дітьми, які потребують додаткової підтримки. Учителі на канікулах однаково отримують зарплатню.
Вимоги пожежної безпеки: чеклістЗначна кількість дітей навчаються одночасно у двох школах або мають багато додаткових занять. Щодо плюсів, то такі діти мають менше освітніх втрат.
Проте, проблема в тому, що ці учні можуть виснажитися або взагалі втратити мотивацію до навчання через перевантаження.
Серед актуальних проблем те, що учні та вчителі виснажені.
За цей період діти стали по різному реагувати на навчання: частина дітей не може запам’ятати три рядки з вірша, а інша — включається в роботу, наполегливо працює і добре вчиться.
Як розповіла психологиня Світлана Ройз, це — спосіб опрацювання стресу й реакції на стрес. Для деяких дітей навчання — це зона, яку вони можуть контролювати, бачити результат і відокремитися від емоцій. Тому вони в це поринають. А інші діти закриваються від навчання і завдань — у них немає на це ресурсу, спрацьовує захисний механізм, вони намагаються забезпечити базові потреби. Така сама ситуація й з вчителями.
Проблема є і з оцінюванням навчальних досягнень учнів, які виїхали за кордон, а потім повернулися. Школи мають перезараховувати навчальні досягнення дітей з інших шкіл і країн. МОН пояснює, що механізми для цього є, школа може самостійно із цим впоратися. Однак, українські школи не мають єдиного підходу в цьому питанні.
Цю проблему освітній омбудсмен пропонує вирішити так: або дати можливість українським дітям під час навчального дня в закордонній школі мати час для онлайн-навчання в Україні. Або ж МОН може укласти міждержавні угоди, якщо дитина навчається онлайн в українській школі — це підстава не відвідувати школу в країні перебування. Тоді учням не довелося б навчатися у двох школах одночасно.
Учителям, які перебувають за кордоном, забороняють викладати дистанційно. Чинне законодавство дає змогу працювати дистанційно. Місце, з якого працювати, має право визначати сам працівник. Водночас якщо заклад освіти працює очно або змішано, то рішення про те, чи дозволяти працівнику працювати дистанційно, ухвалює керівник.
Для цього має бути виданий наказ у закладі освіти про те, що вводиться дистанційний режим роботи. Проблема в тому, що такі накази видавалися не всюди, тому й вимагали від учителів повертатися в Україну.
Нагальною проблемою є навчання на тимчасово окупованих територіях. Адже в таких регіонах складно й небезпечно вчитися за українськими програмами. Робоча група, роботу якої координував освітній омбудсмен, напрацьовувала алгоритм, як продовжувати здобувати українську освіту на цих територіях. Однак він досі неухвалений і неопублікований МОН.
Окрім того, 3126 закладів освіти постраждали від бомбардувань та обстрілів, а 337 з них зруйновано повністю.
Відновлення шкіл — це один із пріоритетів, які озвучували, зокрема, на Міжнародній конференції з питань відновлення України в Лугано. Загалом тут — надія на закордонних партнерів, які допоможуть Україні.
Серед зазначених проблем, і сповна нереалізована реформа НУШ. Одна з ключових — проблеми з фінансуванням реформи в 5 класі. Через це, зокрема, перший семестр учні закінчили без підручників — їх цьогоріч друкують за кошти донорів. До кінця року обіцяють завезти підручники з математики до шкіл. Підручники з української мови, ймовірно, будуть у січні 2023 року.
Не було коштів і на підвищення кваліфікації вчителів (найбільше пощастило тим школам, які мали пілотні класи й могли повчитися у своїх колег), а також на матеріально-технічне обладнання (класи не оновлюються і обладнання не купується).
А також, через війну в країні не вдається проводити ЗНО.
ЗНО — це об’єктивна форма оцінювання, ефективний інструмент добору до закладів вищої освіти. Але це — паперове оцінювання, у якому беруть участь абітурієнти, кожен із яких вибирає 3–5 предметів. Учасник оцінювання має прийти в пункт тестування і дві-три години виконувати завдання обраних тестів.
У 2022 році випускники закладів освіти складали НМТ, яке мало відповідати усім вимогам проведення безпечного тестування. Однак, фахівці називають такі недоліки НМТ:
- немає всієї лінійки предметів. Прогностична валідність української мови та математики — найвища. А історія України має величезний сенс в умовах війни;
- довгі тестові форми неможливо було зреалізувати, адже тестування з трьох предметів мало проводитися в один день. Водночас на майбутнє краще, щоби вони були довгими. Тетяна пояснює, це — щоби найбільш підготовлені учасники могли показати, що вони знають і вміють;
- форми тестових завдань. Підходи до відкритих завдань з української та іноземних мов, математики довго напрацьовувалися. Вступники писали розлогі висловлення під час ЗНО, їм треба було міркувати й добирати доречні приклади, орієнтуватися у творах мистецтва, вміти добирати різноманітні аргументи тощо.
Якщо тестування залишиться в комп’ютерній формі, такі форми тестових мають бути представлені в тесті, для цього потрібно буде доопрацювати програмне забезпечення для проведення тестів.
Джерело: Українська правда
