Українське ринкове суспільство стало розглядати дітей як особливу цільову групу і джерело доходу.
Таку думку висловила експерт Інституту Горшеніна Марина Ткаченко, передає прес-служба організації.
За її словами, у 90-і роки Україна, як молода пострадянська держава, на шляху здобуття незалежності і побудови ринкового суспільства втратила одну важливу: «Світ Дитинства».
«Ринкове суспільство стало розглядати дітей як особливу цільову групу і джерело доходу, батьки — в кращому випадку як об'єкт інвестицій, в гіршому — як безперервний головний біль. Виховувати дітей стало неочікувано складно, затратно. Дитячий одяг та іграшки стали дорогими, дитячі книги — коштовними та нецікавими, дитячий відпочинок з оздоровчого та розвиваючого перетворився на питання престижу і моди. Дорослий світ перестав дружити з дітьми», — наголосила експерт.
Ткаченко переконана: сьогодні дорослі все менше часу приділяють дітям і все більше — боротьбі за життєві блага. Окрім того, в цьому процесі українці почали ізолювати своїх дітей від цинічного і антисанітарного світу. Експерт пояснила, що таким чином батьки хочуть убезпечити своїх нащадків від усіляких небезпек, надати якусь ексклюзивність і відносну „стерильність в період їх дорослішання“.
При цьому Марина Ткаченко зазначила, що багато дітей в Україні сьогодні стають безпритульними та сиротами. «Багато дітей з настанням ночі повертаються в сім'ю з підворіть, парків і сумнівних квартир з запахом пива і сигарет, з раннім сексуальним досвідом і дорослими проблемами. Де взяти грошей? Як прогодуватися? Як одягтися, щоб бути не гірше інших? Способи для вирішення цих проблем запозичуються з дорослого світу, і далеко не всі з них є легальними або хоча б соціально-прийнятними. У нас в країні діти дорослішають стрімко — як на війні. Їм доводиться вчитися виживати, заробляти, захищатися. Вони швидко зрозуміли, що дорослим — не до них», — наголосила експерт.
Зазначимо, що за даними соціологічних досліджень Інституту Горшеніна, більше половини українців (53,6%) вважають, що права дітей в нашій країні не захищені. Найбільш поширені в Україну — насильство над дітьми (78%) і дитяча безпритульність (75,9%), а першочергова проблема, яка потребує державного врегулювання — це проблема безпритульних дітей (52,8%). При цьому кожен другий молодий українець (48,8%) не планує в майбутньому усиновлювати дитину, а 34,7% — не змогли відповісти на дане питання.