6-7 жовтня 2014 року в Міністерстві освіти і науки України (МОН) відбувся Всеукраїнський семінар «Обговорення нової редакції програм з історії України та всесвітньої історії для загальноосвітніх навчальних закладів».
Організатори заходу — департамент загальної середньої та дошкільної освіти МОН, Український інститут вивчення Голокосту «Ткума».
Директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України Юрій Кононенко наголосив на важливості заходу та ролі історії у патріотичному вихованні.
Ігор Щупак, кандидат історичних наук, директор Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» ознайомив учасників семінару з роботою XVII засідання Українсько-Польської Комісії експертів з питань удосконалення змісту шкільних підручників історії та географії, що працювала у м. Познань (Республіка Польща).
Як зазначив Ігор Щупак, необхідно розуміти, що не існує загальноєвропейського досвіду створення підручників: є досвід польський, німецький та англійський.
За словами директора Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума», польська школа підручника з історії — невід’ємна складова всесвітньої та європейської історії, тобто в підручниках викладаються явища та події світу, Польщі та особистості.
На думку Ігоря Щупака, дуже важливо, що над підручниками у Польщі працюють разом художники та письменники, що полегшує сприймання матеріалу.
Натомість, за словами Ігоря Щупака, у польських підручниках існує багато проблем з питань висвітлення історії українців. «Це питання з контексту польської та російської історії про відокремлення українських земель, які зображуються як слов’янські землі», — зазначив директор Українського інституту вивчення Голокосту.
Також у польських підручниках з історії, як зазначають фахівці, немає чітких визначень та понять та багато уваги приділяється кон'юнктурній історії, процесу формування польської політичної нації.
Ігор Щупак повідомив, що МОН має намір створити Українсько-німецьку комісію з експертів з питань удосконалення змісту шкільних підручників, що допоможе вивчати та застосувати досвід німецьких колег у створенні українських підручників.
У свою чергу, Ігор Гирич, кандидат історичних наук, завідувач відділу Інституту української археології і джерелознавства імені Михайло Грушевського наголосив, що інтерпретація давньої історії держави — важлива тема у підручниках будь-якої нації. Він також зазначив, що українська сучасна держава розпочалася з давньої київської держави. «Саме з цього часу розпочинається Україна, тому якщо ми візьмемо перші наші підручники, зокрема, Михайла Максимовича, вже там автор зазначає,що саме Києву належить український етнос».
За словами Ігоря Гирича, з кінця 30-х до 80-х років відбулася деформація історії ,та фахівці зробили великий крок, щоб зробити історію українською. «Ми повернули історію, ми говоримо про Українську державу, як йдеться у праці Михайла Грушевського», — підкреслив завідувач відділу Інституту української археології і джерелознавства.
Ігор Гирич привернув увагу учасників до проблеми термінології в історії. «Зараз в історії існують паралельні поняття Київська Русь, Київська Держава і Україна Русь. Не на етнографічному принципі ми тримаємо нашу державність, а на існуванні державної тяги», — наголосив історик.
Як зазначив завідувач відділу Інституту української археології і джерелознавства імені Михайла Грушевського Ігор Гирич, у підручниках з історії не потрібно відкидати вплив норманів та східний вектор; існування України та Росії на зломі цивілізації; католицького чи європейського заходу, візантійського православ’я; тему впливу заходу на українську культуру, не відмовлятися представляти північно-східну Русь як частину української історії.
