Допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки в разі виходу на пенсію

Перед звільненням з роботи у зв’язку з виходом на пенсію працівник має право на щорічну основну відпустку повної тривалості. Відповідно до статті 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.

Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості в перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві.

У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, за винятком випадків, передбачених частиною сьомою статті 10 Закону про відпустки.

Виплата допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки відповідно до статті 57 Закону України «Про освіту» від 23.03.1996 № 100/96-ВР (з наступними змінами) здійснюється у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати).

Згідно зі статтею 22 Закону про відпустки у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.

Відрахування, передбачене частиною першою статті 22 Закону про відпустки, не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи у зв’язку з виходом на пенсію (пункт 9 частини першої статті 22 Закону про відпустки).