педагог-організатор Українського колежу імені В. О. Сухомлинського, Київ
«Щедрик» на Різдво щороку — традиційна і безсмертна мелодія. «Гімн дзвонів» — так у всьому світі називають найпопулярнішу щедрівку в обробці композитора Миколи Леонтовича. Тож важливо дітям розказати про нього детальніше. Скористайтеся запропонованим конспектом уроку.
Різдво — це час, коли ми повертаємося до традицій і звичаїв нашого народу. На Різдвяні свята ми збираємося родиною і з радістю очікуємо появу Вифлеємської зорі на небі. Традиції святкування Різдва передаються з роду в рік і єднають українців у всьому світі.
Різдвяні свята і Різдвяні традиції — це не лише святкування народження Ісуса Христа, а й можливість зберегти культурну спадщину та зміцнити сімейні зв'язки. А ще це час для чудес, коли ми віримо в краще майбутнє і даруємо один одному тепло та любов, які так потрібні нам зараз у часі війни.
Різдвяні пісні
Традиційні різдвяні пісні українців — колядки, які розповідають про народження Ісуса Христа, про ангелів, пастухів і мудреців, які прийшли поклонитися новонародженому Спасителю. Водночас є одна різдвяна мелодія, яку знають у всьому світі. Про неї й піде далі мова.
Історія «Щедрика» Леонтовича
З наближенням різдвяних і новорічних свят у всьому світі лунає впізнавана мелодія «Щедрика», відома в Європі та Америці як «Carol of the Bells». Більшість виконавців популярної пісні в різних куточках планети навіть не підозрює, що народилася вона в Україні.
«Щедрик» став традиційною і чи не найпопулярнішою мелодією різдвяних свят. Він успішно конкурує на Заході з відомою піснею «Jingle Bells». У Канаді її називають «Нововідкритий сфінкс», у Великій Британії — «Новорічна серенада», у країнах Латинської Америки — «Пісня великого чару».
Ми маємо подбати про те, аби наші діти, а згодом і весь світ, дізналися, звідки геніальна пісня, що возвеличує світлі людські почуття і сподівання, та хто її автор. Пропонуємо провести з дітьми годину спілкування про Миколу Леонтовича та його геніальний «Щедрик».
відео на YouTube з варіантами пісень «Щедрик» та «Сarol of the Bells»: — виконання академічного хору; — виконання співачки ONUKA на сопілці; — флешмоб американських баскетболістів; — клубна версія на бандурі та баяні; — відеокліп Олега Скрипки тощо;
— концерт у Нью-Йорку.
ХІД
І. Організаційний момент
Учитель: За кілька днів розпочнуться довгоочікувані канікули, що принесуть нам веселі зимові свята. Діти, які свята вам найбільше подобаються? (Відповіді учнів.)
Українські зимові свята — одні з найяскравіших і найсамобутніших, адже в нашого народу є багато цікавих традицій, обрядів, звичаїв. Назвіть по черзі лише одне слово, з чим для кожного з вас асоціюється свято. (Відповіді учнів.) Усі свята новорічно-різдвяного циклу — це радість, веселощі, ялинка, подарунки, смаколики, розваги тощо. А які ж свята без музики і пісень?
ІІ. Повідомлення теми й мети заняття
Учитель: Сьогодні ми поговоримо про найвідомішу мелодію, що супроводжує зимові свята. Здогадалися, про яку саме? (Учні висловлюють свої припущення.) Увага на екран! Правильна відповідь! (Діти слухають виступ будь-якого хору, який виконує «Щедрика».)
Учитель: Можна впевнено стверджувати, що «Щедрик» — найвідоміша українська мелодія, яку знає та наспівує весь світ і яка уособлює прихід різдвяних свят. А чи відомо вам, хто автор цього твору? Ви дізнаєтеся історію маленького українського дива на ім’я «Щедрик».
ІІІ. Інформаційне повідомлення
Учитель: Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка... Ці слова змалечку знає кожен українець. Ви також співаєте цю щедрівку на Різдво? (Пропозиція дітям заспівати «Щедрика».) А чи замислювалися ви, чому в різдвяному привітанні йдеться про приліт ластівки? (Відповіді учнів.)
Хоча щедрівка асоціюється в усіх із Різдвом, однак її текст пов’язаний з дохристиянськими часами. Колись українці вели відлік року з ранньої весни, коли з теплих країв у кінці березня — на початку квітня прилітали ластівки та щедрики. А з приходом християнства звичай щедрувати і вітати з новим роком перенесли до циклу різдвяних свят.
Мелодія «Щедрика», на думку істориків, — найдавніший приклад українського фольклору. Однак всесвітньо відому обробку цієї щедрівки зробив український композитор Микола Леонтович. Його називають «українським Бахом» за внесок у розвиток хорової музики. Майбутній композитор народився у сім’ї священника, здобув освіту в духовній семінарії й готувався, як і батько, служити у церкві. Проте любов до народної музики і талант переважили. Леонтович почав збирати й аранжувати народні мелодії, козацькі пісні й перетворювати їх на високохудожні твори.
Мелодія «Щедрика» дуже проста. Зверніть увагу на нотний запис. (Демонстрація слайду презентації.) Навіть ті, хто не знають нотної грамоти, можуть переконатися, що мелодія записана за допомогою лише трьох нот: до, сі, ля. Проста народна мелодія в талановитій обробці Миколи Леонтовича сколихнула увесь світ. Як же це сталося?
Робота над «Щедриком» для Миколи Дмитровича стала справою всього його життя. Над обробкою цієї мелодії він працював з 1901 року. Упродовж двадцяти років композитор зробив три редакції, але жодна з них йому самому не подобалася. І тільки четверту версію композитор вирішив винести на суд публіки. Так, на Різдво 1916 року «Щедрика» уперше виконав хор Київського університету. Його виступ викликав справжній фурор. Ім’я композитора стало відомим не лише в Києві. (Демонстрація слайду презентації).
Відтоді розпочалася «столітня історія» мандрівок української щедрівки в інші країни. А Леонтович продовжував удосконалювати мелодію, аж поки в 1919 році не завершив остаточний варіант щедрівки. Милозвучну щедрівку стали масово співати інші колективи, зокрема хорова капела під керівництвом Олександра Кошиця п’ять років гастролювала по всіх континентах з обробками українських пісень. (Демонстрація слайду презентації.)
У Нью-Йорку на концерті в «Карнегі Хол» (Carnegie Hall) 5 жовтня 1921 року капела виконала «Щедрика». Цей виступ почув Пітер Вільговський (Peter Wilhousky) — популярний американський композитор, аранжувальник і педагог українського походження, який працював для радіо NBC. (Демонстрація слайду презентації.) Пісня настільки вразила американця, що він вирішив створити її англійську версію . Оскільки мелодія нагадала Вільговському святковий передзвін, то він зафіксував цей образ у своїх віршах. Так з’явився «Гімн дзвонів» — «Carol of the Bells» (див. Додаток). (Демонстрація слайду презентації.)
Відтоді саме в такому варіанті пісню виконують професійні та самодіяльні хори в найбільших концертних залах світу. Пропоную насолодитися одним із кращих виконань. До вашої уваги «Pentatonix» — популярний американський гурт, який співає а капела, тобто без музичного супроводу.
Перегляд відео «Carol of the Bells» у виконанні гурту «Pentatonix».
Учитель: Послухайте, як звучить вірш Пітера Вільговського українською мовою. Порівняйте текст вірша з відомою вам щедрівкою. Які відмінності ви помітили? (Відповіді учнів.)
Ніби передбачаючи феноменальний успіх пісні, Пітер Вільговський зареєстрував на неї авторські права. І не прогадав. Дуже скоро «Carol of the Bells» стала музичним символом різдвяних свят. Вона звучить на концертах, радіо й телебаченні. Пісню можна почути в рекламних роликах, у мультфільмах, серіалах. Зокрема, у таких фільмах, як «Сам удома», «Сам удома-2», «Санта Клаус», «Міцний горішок-2», «Гаррі Поттер», «Сімпсони» тощо.
Ось так наш український «Щедрик» став рекордно популярним. Його переспівують і зіркові виконавці, і невідомі музиканти. Існує багато версій цієї мелодії у виконанні різних гуртів, хорів, професійних і непрофесійних виконавців, а капела чи у супроводі оркестру.
Український електронний музичний гурт ONUKA оригінально привітав усіх із прийдешніми святами, виконавши «Щедрика» у терміналі міжнародного аеропорту «Львів» імені Данила Галицького.
Перегляд відео, де ONUKA грає «Щедрика» у львівському аеропорту.
Учитель: «Щедрик» надихає багатьох музикантів. В інтернеті можна знайти чимало прикладів, де мелодію виконують на різних музичних інструментах: скрипці, віолончелі, фортепіано, бандурі, баяні тощо. А зустрічаються й досить незвичні інструменти. Наприклад, ганґ. Це перкусійний інструмент, що складається з двох з’єднаних металевих напівсфер і видає різні звуки після торкання на нього. Послухайте, як оригінально звучить «Щедрик» під звуки ганґа.
Перегляд відео «Carol of The Bells — Handpan (Hang drum) — VasilisV».
Учитель: Американський підліток Кент Дженкінс пішов ще далі. Він самостійно виготовив духовий музичний інструмент із водопровідних труб і зіграв на ньому всесвітньовідому мелодію. Зірки американського баскетболу за допомогою м’ячів по-спортивному «зіграли» улюблену мелодію. Подивіться й послухайте, як їм це вдалося. Перегляд відео, де американські баскетболісти простукали м’ячами український «Щедрик».
Учитель: На жаль, Микола Леонтович прожив коротке життя. Він залишив нащадкам понад 150 музичних творів. Але світову славу композитору приніс його «Щедрик». Увесь музичний світ визнав «Щедрика» піснею XX століття.
У 2016 році з нагоди сторіччя після першого виконання «Щедрика» Національний банк України ввів у обіг дві пам’ятні монети — 5 гривень з нейзильберу та 20 гривень зі срібла. (Демонстрація слайду презентації.) Перегляд відео клубної версії «Щедрика» у виконанні гурту B&B.
Перегляньте, як до 100-річчя «Щедрика» у Нью-Йорку провели концерт, присвячений річниці пісні Миколи Леонтовича.
IV. Підсумок заняття
Учитель: Чи зацікавила вас історія «Щедрика»? Що вразило найбільше? Про що хотіли б дізнатися?
Отже, ми з вами можемо пишатися тим, що належимо до нації самобутніх талановитих людей, нації, яка подарувала світові маленьке українське диво — «Щедрик». Насамкінець пропоную до вашої уваги мультфільм від відомого українського музиканта Олега Скрипки. Цей відеокліп у жанрі пластилінової 3D-анімації зняв режисер Степан Коваль за сценарієм казкаря Сашка Лірника. Пориньмо разом з героями мультфільму в атмосферу Різдва, святкового настрою та новорічного дива. Приємного перегляду. З прийдешніми святами!
