головний редактор журналу «Вихователь-методист дошкільного закладу», канд. пед. наук
Скористайтеся підказками, щоб створити унікальну настільну гру для дошкільників. Скачайте чотири ігрових поля для ігор та 4 настільні гри, які можна створити власноруч
Настільні ігри займають окреме місце в ігровому просторі дошкільників. І хоча їх активно замінюють комп’ютерні, правильно дібрані цікаві та сучасні ігри не втрачають своєї актуальності. Вони прості в користуванні й не потребують спеціального інвентаря та обладнаного майданчика. Також безумовною перевагою більшості настільних ігор є можливість використовувати одну гру в різних вікових групах за умови ускладнення завдань.
Пропонуємо вам два види настільних ігор: ігри-бродилки та ігри з картинками.
Настільні ігри-бродилки
Існує багато різновидів настільних ігор. Ми розглянемо найпоширеніші з них, що передбачають класичні покрокові дії. Сутність цих ігор полягає в тому, що гравці по черзі кидають ігровий кубик і відповідно до отриманого цифрового значення пересувають свої фішки по ігровому полю. У процесі гри учасники мають виконувати визначені правилами завдання. Переможцем гри вважають того, хто першим впорається із завданнями та дійде до фінішу. Такі ігри часто називають іграми-бродилками.
Сучасне поліграфічне виробництво пропонує безліч готових ігор. Однак набагато цікавіше грати в гру, яку ви створите разом із дітьми. Як це зробити і які приклади таких ігор — далі.
Створіть ігрове поле
Традиційно в настільну гру-бродилку грають на столі або спеціальному ігровому полі. Участь у грі бере обмежена кількість гравців — від одного до шести. Вони використовують ігрові атрибути — фішки, картинки, картки тощо.
Розпочинати підготовку до гри необхідно з розроблення ігрового поля. Воно має бути зручним у використанні та привабливим на вигляд. Бажано, щоб зображення на полі були чіткими та зрозумілими дітям. Для ігор можна підготувати різні ігрові поля. Наприклад, «Подорож на морське дно»:
Пропонуємо ще два ігрові поля на цікаві й близькі дітям теми: «Похід у ліс», «Пригоди на безлюдному острові».
Просте ігрове поле передбачає однаковий для всіх учасників маршрут пересування. На ньому можна зробити додаткові перешкоди, як-от: позначка з пропуском ходу; стрілка, що веде назад; додаткове завдання тощо. Також на полі можна розмістити картки із завданнями, які потрібно виконати, щоб продовжити гру.
Поле-трансформер насамперед відрізняється від простого поля мобільністю та можливістю прокладання кількох варіантів маршруту для кожного з гравців. Поле-трансформер може містити кілька простих ігрових полів, кожне з яких матиме своє тематичне наповнення. Відповідно до рівня сформованості ігрових умінь і навичок дітей педагог пропонує використовувати для гри один або кілька фрагментів поля.
Підготуйте картки із завданнями
Для того щоб дітям гра не набридала, підготуйте картки з цікавими завданнями. Під час гри діти будуть їх виконувати та забирати картку з ігрового поля. Завдання мають бути різноманітними і не повторюватися.
Добирайте різні за змістом завдання, зокрема:
логічні — розв’язати ребус, розгадати загадку;
рухливі — пострибати, присісти;
художнього змісту — намалювати малюнок, заспівати пісню;
на перевірку знань — назвати їстівні гриби, вгадати комаху за описом, повторити правила поведінки в лісі тощо.
Намагайтеся добирати завдання дотичні до тематики ігрового поля. За кожну картку із завданням дитина може отримувати додаткові бали в грі.
Варіанти розміщення карток на полі можуть бути різними, наприклад:
на ігровому полі вже позначені місця для кожної картки, і діти перед початком гри накладають картки на підготовлені місця;
сегменти ігрового поля порожні, вказана лише назва відділу супермаркету, а діти мають самостійно розкласти картки з товарами по поличках.
Наприкінці гри діти мають проаналізувати, які завдання вони виконали, хто скільки балів отримав, а відтак визначити переможця.
ТВОЄ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ Запрошуємо опанувати технологію, в основі якої — застосування коректурних таблиць як одного з ключових засобів збагачення пізнавального досвіду дошкільників
Опануєте методику роботи з коректурними таблицями. Навчитеся створювати свої варіанти таблиць відповідно до потреб освітнього процесу. Отримаєте готові зразки та опис роботи за ними.
Перед початком гри обговоріть із дітьми правила. Зокрема слід визначити, на які позначки на полі слід звертати увагу. Наприклад, якщо потрапив на «зірочку» — отримуєш додатковий хід чи якийсь інший бонус, а якщо потрапив на «хрестик» — маєш зробити три кроки назад. Нагадайте дітям, що правила, які вони визначили на початку гри, не можна змінювати до її закінчення.
Якщо в грі використовуєте картки із завданнями, то також поясніть дітям, які бонуси вони отримають за виконання завдання, а також які «штрафи» передбачено, якщо дитина не може або не хоче виконувати завдання.
Хід літніх ігор-бродилок вибудовуйте за класичною схемою, а саме:
діти готують ігрове поле та розкладають на ньому картки;
кожен гравець обирає фішку та встановлює її на старті;
гравці обговорюють правила гри та за допомогою лічилки або жеребкування визначають черговість ходів;
підкидаючи по черзі кубик, гравці виконують завдання й пересувають фішки на ігровому полі.
Виграє у грі той, хто першим виконає всі завдання, зазначені на картці, та дійде до фінішу. Після цього учасники повертають картки на ігрове поле і гру можна продовжувати з іншими завданнями.
Отже, настільні ігри-бродилки, за умови відповідного наповнення, можуть бути цікавими для дітей різного віку.
Ігри з картинками — найпопулярніші і мають безліч варіацій. Ось приклад:
Настільна гра «Іграшки»
Мета:
вправляти у вмінні об’єднувати предмети в групи;
збагачувати словниковий запас назвами іграшок.
Вихователь пропонує дітям розглянути картку-поле, на якій зображено різні іграшки.
Варіант 1. Діти мають закрити певні зображення картками-фішками, утворивши групу, і пояснити свій вибір.
Варіант 2. Діти мають визначити форму, колір, матеріал, призначення кожної іграшки та закрити її зображення відповідними картками-фішками.
Варіант 3. Діти мають закрити відповідними картками-фішками зображення тих іграшок, назви яких починаються з голосного, приголосного звуків; назви яких складаються з 2, 3, 4-х і більше звуків.
Мета: закріплювати та узагальнювати знання про овочі та фрукти.
Вихователь пропонує дітям розглянути картки-поля, на яких зображені сад і город.
Варіант 1. Діти визначають, де росте овоч чи фрукт, зображений на картці-фішці. (У саду, на городі.) Після цього вони мають розкласти картки-фішки із зображенням фруктів та овочів на відповідних картках-полях, коментуючи свій вибір.
Варіант 2. Вихователь навмисно розкладає картки-фішки із зображеннями овочів на картці-полі «Сад», а із зображеннями фруктів — на картці-полі «Город». Відтак запитує дітей: «Чи правильно я розмістила овочі та фрукти? Якщо ні, то допоможіть мені їх пересадити».
Пропонуємо ще два ігрові поля на цікаві й близькі дітям теми: «Похід у ліс», «Пригоди на безлюдному острові». 
