Ліплення з нетрадиційних матеріалів для дошкільників

Важливо, аби готові вироби мали практичне призначення — були подарунком мамі чи другу, персонажами театру чи елементами декору тощо. Зі старшими дошкільниками навіть можна створити пластиліновий мультфільм.

Справи керівника у жовтні: що проконтролювати

Ліплення із солоного тіста

Ліпити можна з будь-якого тіста, адже воно завжди пластичне. Але не з будь-якого тіста можна виготовити вироби, які будуть довго зберігатися і не втрачати зовнішнього вигляду. Секретний матеріал — сіль — цементує тісто, тому вироби добре тримають форму після висихання.

Ліплення із солоного тіста є одним із найбезпечніших видів образотворчої діяльності. Воно сягає корінням у давні часи, коли майстри використовували солоне тісто для виготовлення різних виробів. У країнах північної Європи досі збереглася традиція на різдвяні й новорічні свята дарувати родичам і друзям вироби із солоного тіста.

Для дітей виготовлення виробів із солоного тіста не лише цікаве, а й корисне заняття, оскільки дрібна моторика безпосередньо пов’язана з розвитком мовлення, мислення, уваги, уяви, зорової і рухової пам’яті.

Варіанти рецептів солоного тіста також дійшли до нас із давнини. Щоб замісити солоне тісто за класичним рецептом, варто використовувати лише ретельно просіяне пшеничне борошно, сіль (кам’яну або екстра) і теплу воду. Так ви замісите туге тісто правильної консистенції без грудочок.

Виготовлені із солоного тіста вироби важливо правильно висушити. Це можна зробити одним зі способів: на повітрі, у духовці, на батареї, на сонці.

• Якщо шар тіста тонкий — часу на це знадобиться менше. Об’ємні картинки з тіста або фігурки потребують тривалого просушування.
• Найпростіший спосіб — сушити на повітрі, найліпше — в теплі, але не під прямими сонячними променями. Для просушування виробу товщиною до 1 см знадобиться 4-7 днів. Перевірити готовність можна, постукавши по поверхні пальцем. Якщо звук дзвінкий — виріб висох, якщо глухий — потрібно ще досушити.
• Сушити на батареї доведеться приблизно день, улітку можна покласти виріб на підвіконня.
• Під час сушіння в духовці потрібно виставляти низьку температуру (50-150 °С) і випікати із відчиненими дверцятами. Знадобиться приблизно 3 год. для висушування тонкого виробу.
• Після сушіння виріб можна розфарбувати або покрити лаком, щоб захистити поверхню від пошкодження й ламкості.

Для дітей молодшого й середнього дошкільного віку тісто замішують дорослі.

Діти старшого дошкільного віку можуть стати активними учасниками цього захопливого процесу. Вони полюбляють експериментувати, тому можна запропонувати їм виготовити солоне тісто різних кольорів за допомогою харчових барвників. Таке завдання не лише задовольнить прагнення дитини спробувати щось нове, а й може стати завданням творчого проекту.

Для дітей важливо, щоб вихователь стимулював їхнє задоволення від результатів діяльності: заохочував, схвалював, підкреслював значущість їхніх зусиль для отримання позитивного результату.

Технологія виготовлення виробів із солоного тіста

• Добре охолоджене тісто розкачайте на дошці, яку попередньо збризніть водою
• Із тіста руками або за допомогою допоміжних матеріалів виліпіть виріб
• Запечіть виріб у духовці або підсушіть іншими способами до повного затвердіння
• Охолоджений виріб декоруйте, розфарбуйте, глазуруйте тощо

Справи керівника у жовтні: що проконтролювати

Який рецепт солоного тіста для ліплення обрати

Пропонуємо вам кілька варіантів рецепту солоного тіста. Експериментуйте й обирайте той, що найбільше сподобається вашим вихованцям.

• Варіант 1. 1 склянку солі змішати з 2 склянками пшеничного борошна. Додати 125 мл води та вимісити туге тісто.
• Варіант 2. Змішати 200 г солі та 400 г пшеничного борошна й залити 200 мл води кімнатної температури. Додати 2 столові ложки рослинної олії. Вимісити еластичне тісто.
• Варіант 3 (для дітей старшого дошкільного віку). 100 г житнього та 100 г пшеничного борошна змішати з 400 г кухонної солі. У суміш додати 250 мл теплої води та 2 столові ложки клею для шпалер. Тісто виходить дуже еластичним і добре тримає форму.

Аби з тістом було легше працювати, слід загорнути його в целофан і покласти в холодильник на 2-3 год.

Ліплення з глини в дитячому садку

Глина здавна відома своїми цілющими властивостями та є цінним матеріалом в образотворчій діяльності. Проте підготовка глини як матеріалу для ліплення потребує певних зусиль: природну глину необхідно очистити від сторонніх домішок. Глину слід розчинити у воді так, щоб утворилася однорідна маса. Суміш має відстоятися приблизно годину, після чого її, не збовтуючи, потрібно перелити в іншу ємкість. Сторонні домішки залишаться на дні, а в ємкості буде чиста, придатна для ліплення глина, яку потрібно випарувати на сонці.

Глина — це хороший матеріал для виготовлення іграшкового посуду або персонажів для театру. Бажано, щоб завдання для ліплення були тематичними й мали практичне застосування: в ігровій, театралізованій, пізнавальній діяльності.

Альтернативним замінником природної глини є полімерна глина — пластичний матеріал, який нагадує пластилін, застигає природним способом або під час термічної обробки. Виготовлені з такого матеріалу підсвічники, декоративні пластини, дзвіночки, янголята, ґудзики, обереги, прикраси для матусі міцні й довго зберігаються. Полімерну глину можна придбати в магазині або виготовити власноруч.

Полімерну глину ліпше застосовувати на образотворчих заняттях із дітьми середньої групи, починаючи з другого півріччя. Ліплення з неї може стати складовою цікавої форми роботи із сенсорно-пізнавального розвитку. Адже виготовлені дітьми, наприклад, ґудзики — це хороший дидактичний матеріал.

Як зробити полімерну глину

Інгредієнти:

• клей ПВА — 250 г
• кукурудзяний крохмаль — 250 г
• лимонний сік — 2 столові ложки
• вазелін — 1 столова ложка
• нежирний крем для рук без силікону — 1 столова ложка
• харчові або анілінові барвники
• скляна ємкість, пластикова лопатка, дощечка.

Із цих матеріалів отримаєте приблизно 350 г полімерної глини.

Ретельно змішайте кукурудзяний крохмаль, клей ПВА та вазелін. В отриману суміш додайте лимонний сік, барвник та змішайте інгредієнти до однорідної консистенції.

Поставте напівфабрикат у мікрохвильову піч на 30 с на максимальну потужність. Після цього вийміть, ретельно вимісіть і знову на 30 с поставте в мікрохвильову піч.

Відтак одержану суміш викладіть на дощечку, попередньо змащену кремом. Іноді на поверхні суміші з’являється нагар, який потрібно видалити перед вимішуванням. Ретельно вимішану глину поділіть на «ковбаски» та викладіть на тканину. Після повного охолодження загорніть у харчову плівку та покладіть у ємкість зі щільною кришкою. Зберігайте полімерну глину в холодильнику, щоб вона не затверділа.

Ліплення з холодної порцеляни

Для дітей старшого дошкільного віку цікавим матеріалом для ліплення є холодна порцеляна (фарфор). Це безпечний матеріал, що має гладеньку однорідну текстуру і хорошу пластичність.

Рецепт приготування холодної порцеляни

Інгредієнти:

• 1 склянка клею ПВА
• 1 склянка крохмалю
• 2 столові ложки гліцерину
• 1 столова ложка дитячого крему.

У посудину вилийте клей, поставте на середній вогонь. Додайте крем і швидко помішуйте суміш. Відтак додайте гліцерин, не припиняючи помішувати. Поступово всипайте крохмаль. Усю суміш ретельно розмішайте до однорідної маси. Вона швидко почне загусати і спочатку стане схожою на зернистий сир. Потім утвориться згусток, який викладіть на дощечку, змащену кремом, і дайте трішки охолонути. Відтак суміш ретельно вимісіть до однорідної консистенції.

Працювати з холодною порцеляною легко. Найбільше цей матеріал підходить для ліплення квітів, які відтак можна розфарбувати харчовим барвником. Щоб квіти мали природний вигляд, пензликом слід нанести на них суху харчову фарбу, а потім потримати над парою чайника, що кипить, — так порцеляна «вбере» фарбу.

Також розфарбовувати можна рідкими харчовими барвниками. Недолік такого способу в тому, що виріб у результаті має яскравий неприродний вигляд. Акрилові фарби використовують для більш насиченого кольору.

Поради для роботи з холодною порцеляною

• Врахуйте перед початком роботи, що готовий виріб зменшується в розмірі на 20-30%
• Варіть суміш лише у скляному або тефлоновому посуді
• Дайте готовій суміші відстоятися 1 день
• Не зберігайте суміш у холодильнику
• Ретельно вимішуйте суміш, аби запобігти появі тріщин на виробі
• Змастіть суміш дитячою олійкою перед тим, як загорнути у плівку, аби запобігти появі плісняви
• Змастіть руки кремом перед початком роботи, щоб суміш не прилипала до рук. Це можна обіграти
• з дітьми, як масаж рук

Ще одним матеріалом для творчості може бути гіпс. Щоб приготувати розчин, слід змішати воду й гіпс до кремоподібної консистенції. У спеціальні формочки необхідно влити розчин з гіпсу, вирівняти поверхню та залишити застигати. Використання готових форм дає змогу максимально точно реалізувати задум. Їх часто застосовують для виготовлення рамочок для фото, прикрас (кулонів, оберегів). Такий вид діяльності можна пропонувати дітям від 4 років.

Прийоми ліплення для дошкільників різного віку

Прийоми ліплення варто поступово ускладнювати і вдосконалювати залежно від віку дошкільників:

• для дітей третього року життя — розкочування, розплющування, вдавлювання, прищипування
• для дітей четвертого року життя — скочування, сплющування, примазування, защипування, з’єднання
• для дітей п’ятого року життя — загострення та заокруглення країв; вдавлювання матеріалу для ліплення у предмети різної форми для отримання відтиску; згинання країв сплющеної форми; згладжування поверхні виробу, декорування — виготовлення дрібних деталей та прикрашання ними художнього образу; нанесення рельєфів стекою
• для дітей шостого/сьомого року життя — кільцеве наліплювання, виймання глини, оборка, гравірування, нанесення рельєфів стекою та штампами.

Після того, як дошкільники опанують базові прийоми ліплення, навчіть їх пластилінографії — створіть:

• казкових пластилінових персонажів
• пластилінову картину для власного музею.

Під час ліплення дорослий поетапно показує дітям усі дії та коментує їх: «Відщипнімо шматочок тіста. Погляньте, яке воно м’якеньке. Спробуймо його сплющити (вдавити, розкотити, розтерти тощо)». Діти повторюють усі дії синхронно. Якщо у дитини не виходить певна дія, застосуйте прийом «долоньки дитини в руках дорослого». Але дорослий має лише продемонструвати спосіб виконання, а не виконувати дію замість дитини. Адже тим самим легко сформувати в дитини невпевненість у своїх діях і небажання доводити розпочату справу до кінця.

Олена Половіна, доцент кафедри дошкільної освіти Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, канд. пед. наук