Оздоровлювального ефекту від занять фізичною культурою на дитячий організм досягають завдяки систематичному домірному навантаженню та достатньому відпочинку.
Для нагляду за рівнем фізичного навантаження на дітей у дошкільному закладі застосовують заходи медико-педагогічного контролю. Його методи передбачають низку антропо- та фізіометричних досліджень, що дають змогу з’ясувати якість організації занять з фізичної культури та за потреби скоригувати їх.
Які чинники визначають рівень загального навантаження
Кожне заняття з фізичної культури має бути організоване з огляду на вікові та фізіологічні особливості дітей. Показником якісної організації є оптимальне загальне навантаження на дітей. Тому його визначення є головним завданням під час контролю за фізичним вихованням.
Загальні навантаження — це сукупність фізичних, психічних та емоційних навантажень на дітей під час занять з фізичної культури.
Фізичне навантаження
Інтенсивність фізичного навантаження залежить від добору фізичних вправ, їх складності та поєднання, частоти повторень. Очікуваного тренувального ефекту досягають завдяки оптимальній руховій активності дітей.
Показники оптимальної рухової активності дітей різного віку
| Вік | У залі | Надворі | ||
| Інтенсивність рухів/хв. | Загальна кількість рухів | Інтенсивність рухів/хв. | Загальна кількість рухів | |
| 3 роки | 62 | 930 | – | – |
| 4 роки | 67 | 1310 | – | – |
| 5 років | 68 | 1700 | 114 | 2850 |
| 6 років | 70 | 2100 | 120 | 3600 |
| 7 років | 71 | 2185 | 120 | 4200 |
Під час добору та застосування вправ для нормування фізичного навантаження слід орієнтуватися на динаміку частоти серцевих скорочень, що має бути оптимальною.
Показники оптимальної частоти серцевих скорочень у дітей під час виконання фізичних вправ
| Вид фізичної вправи | Мінімальний та максимальний показники серцевих скорочень | Час відновлення, |
|---|---|---|
| Загальнорозвивальні вправи | 100–140 | 1–2 |
| Помірна хода | 120–150 | 1–2 |
| Ускладнена хода (степ-тест, хода сходами) | 130–160 | 3 |
| Біг на місці | 130–170 | 3 |
| Біг підтюпцем | 150–170 | 2–3 |
| Біг середньої інтенсивності | 150–180 | 3–4 |
| Стрибки в довжину | 130–165 | 1–2 |
| Стрибки зі скакалкою | 140–170 | 3–4 |
| Підскоки | 130–160 | 2–3 |
| Їзда на велосипеді | 130–160 | 3 |
| Гра з м’ячем | 145–195 | 3 |
Щоб визначити інтенсивність фізичного навантаження, а також з’ясувати, чи правильно сплановане заняття й розподілені фізичні навантаження, вимірюють частоту серцевих скорочень у такі часові проміжки:
- до заняття, визначаючи вихідний показник частоти
- після вступної частини
- після загальнорозвивальних вправ
- після рухливої гри
- після заключної частини
- у відновлювальний період (протягом 3–5 хв.).
Також можна здійснювати вимірювання і після виконання основних рухів, перед рухливою грою, щоб дізнатися ефективність організації їх виконання.
Оптимально частота серцевих скорочень відносно її вихідного показника протягом заняття зростає так:
- у вступній частині — 15–20%
- протягом підготовчої — 20–25%
- під кінець основної — 60–80%
- у заключній частині — 5–10%.
На основі вимірювань частоти серцевих скорочень будують фізіологічну криву заняття:
- по горизонталі відображають хід заняття у часовому розрізі
- по вертикалі — показники частоти.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Пік фізичних навантажень має припадати на рухливу гру в основній частині заняття.
Тренувального ефекту досягають за середнього рівня частоти серцевих скорочень для дітей віком:
- 3-4 роки — 130-140 ударів/хв.;
- 5-7 років — 140-150 ударів/хв.
Щоб обчислити цей показник, слід додати показники частоти серцевих скорочень, визначені після вступної частини, загальнорозвивальних вправ, рухливої гри, заключної частини і поділити на 4 (або на 5, якщо вимірювали показники також після виконання основних рухів).
Також під час медико-педагогічного контролю варто вести протокол хронометражу занять.
Протокол хронометражу заняття з фізичної культури для реєстрації частоти серцевих скорочень
- вступна — 2 хв.
- підготовча — 4 хв.
- основна — 20 хв.
- заключна — 4 хв.
Тривалість заняття — 30 хв.
Психічне навантаження
Фізичні вправи впливають і на психіку дітей, зокрема на їхню увагу, пам’ять, мислення, сприймання, уяву, волю.
Інструментами регулювання рівня психічних навантажень на дітей під час занять є такі:
- раціональне поєднання нового і знайомого, добре й недостатньо засвоєного програмового матеріалу
- періодична зміна або оновлення обстановки, середовища, місця проведення занять (обладнання, атрибутів та інвентарю; перенесення занять із зали на майданчики, у природні умови)
- насичення занять відповідно поставленим освітнім завданням, кількістю практичних методів та ігрових прийомів
- активізація пізнавальної, розумової діяльності дітей.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Найбільше психічне навантаження має припадати на початок основної частини заняття, коли діти розучують нові чи виконують найбільш складні за технікою або недостатньо засвоєні вправи з основних рухів.
Емоційне навантаження
Рівень емоційного навантаження є величиною впливу фізичних вправ на емоційний стан, настрій дітей.
Оптимальному емоційному навантаженню під час заняття сприятимуть, зокрема:
- бадьорий, діловий і водночас доброзичливий тон, активність педагогічного працівника
- домірні й педагогічно виправдані заохочення дітей до рухів
- естетично привабливі, різноманітні фізкультурне обладнання та спортивний інвентар (проте їх надмір призведе до психологічної втоми)
- музичний супровід певних частин заняття
- улюблені вправи та ігри дітей.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Максимальне емоційне навантаження зазвичай припадає на рухливу гру в основній частині заняття.
Як регулювати загальне навантаження
Щоб запобігти перевтомі, під час заняття слід постійно стежити за реакцією дітей на запропоновані їм загальні навантаження. Так, про втому дітей можуть свідчити такі зовнішні ознаки, як:
- зміна кольору шкіри обличчя
- спітнілість чола, щік, голови, спини
- зміна способу та ритмічності дихання (через ніс або рот, задишка)
- погіршення якості виконання рухів
- зміна постави
- порушення дисципліни
- зниження рівня уваги, інтересу
- зміна ступеня рухливості.
Основні зовнішні ознаки втоми дитини
| Спостережувані ознаки та стан дитини | Ступінь прояву втоми | |
| Невеликий | Середній | |
| Забарвлення шкіри обличчя, шиї | Невелике почервоніння, спокійний вираз обличчя | Значне почервоніння, напружений вираз обличчя |
| Щільність | Незначна | Виразна спітнілість обличчя |
| Дихання | Часте, помірне | Часте, різке |
| Рухи | Жваві, чіткі | Невпевнені, нечіткі; збуджена або, навпаки, загальмована моторика |
| Самопочуття | Добре, скарг немає | Скарги на втому, відмови продовжувати завдання |
Якщо під час контролю за фізичним вихованням у дітей виявлено перші ознаки перевтоми чи передчасної втоми, то завідувач дошкільного закладу або вихователь-методист мають вжити відповідних заходів.
Зокрема, педагогічному працівникові, який проводить заняття, можуть запропонувати:
- внести зміни у зміст, методику проведення, дозування вправ
- ввести додаткові паузи для відпочинку.
Ці заходи можуть стосуватися всієї групи, підгрупи або ж окремих дітей. Так, за прояву у кількох дітей зовнішніх ознак втоми середнього ступеня слід зменшити їхнє навантаження, зокрема кількість повторень вправ, виключити найбільш складні з них, подовжити тривалість відпочинку тощо. Якщо у всіх дітей за зовнішнім виглядом визначено ознаки втоми середнього ступеня прояву, то слід скорегувати заняття.
Під час медико-педагогічного контролю визначають також щільність занять з фізичної культури.
