Коли погасло світло: що робити

Почався осінньо-зимовий період, а отже, можливе виключення світла. Як урятувати себе та учнів від зневіри, як підготуватися до вимкнення світла та які дієві розваги зможуть підтримати вас у такій ситуації

Як відшукати позитивні моменти, коли ви чуєте вибухи і вам вимкнули світло

Момент 1. Ви разом з родиною. Поряд з вами ваші діти, і це створює для них відчуття відносної безпеки.

Момент 2. У вас з’явилися рідкісна можливість для спілкування з родиною, налагодження довірливих стосунків, можливість глибше пізнати один одного. Скористайтеся нею!

Момент 3. Саме ви можете, користуючись нашими порадами, відволікти увагу родини від гнітючого очікування.

Момент 4. Якшо не можеш чогось змінити, зміни своє ставлення до нього – і в результаті, ти побачиш, як зміниться власний настрій,-  говорить японське прислів’я.

Найголовніший принцип у цій ситуації – пам’ятати: чим упевненіші і врівноваженіші будете ви – тим спокійніше і стабільніше будуть відчувати себе  поряд з вами ваші рідні, особливо діти.

Вимоги пожежної безпеки: чекліст

Чому ми боїмося темряви?

Всі діти бояться темряви. Навіть у багатьох дорослих виникає відчуття неспокою під час темноти, і багато з них, хоча вони соромляться у цьому признатися,  на самоті  спали вночі із увімкненими лампами-нічниками у мирний час, особливо, коли жили в приватних будинках, на околицях міста, у селі, на дачі. І це природно. Це наш прадавній страх. Темрява приховує небезпеку, її несподівану появу і зменшує або навіть унеможливлює контроль над ситуацією.

  • Боячись самі, ми, не усвідомлюючи, передаємо свій страх дітям. Доведено психологами: у мами, яка боїться відвідин стоматолога, дитина ненабагато спокійніше реагує, сидячи  у кабінеті лікаря.
  • Наші діти занадто тривожні, ніж їхні ровесники років 10 тому. Причина: забагато інформації, яка, у свою чергу, породжує нові страхи. Пригадайте улюблені фільми, мультики своїх дітей, зайдіть у крамницю дитячих іграшок – і ви побачите, наскільки реалістично і жахливо можуть виглядають створені образи. 

Як визначити, що страх темряви у дитини надмірний

1. Якщо дитина категорично відмовляється спати сама або навіть залишатися сама в кімнаті увечері, навіть за умови  освітленої кімнати.

2. Якщо малюк прокидається вночі і плаче через те, що в темряві йому ввижаються  або сняться чудовиська.

Що робити, якщо дитина боїться темряви?

По-перше, встановіть з дитиною довірливі відносини, викличте її на відверту розмову. У темряві люди стають більш вікритими. Це стосується і дорослих. Темрява може приховати їх обличчя під час хвилювання, гримаси, що виникають під час «сповіді». Темрява мовби накидає на людину невидиму одіж, в якій вона почувається більш затишно. Ясна річ, спонукання до розмови такого характеру має бути ненав’язливе, тактовне, завуальоване. Твердження «А розкажи – но мені про …» тут не пройдуть. Нижче ми пропонуємо вам ігри, в ході яких можна дізнатися багато цікавого і про членів сім’ї, і про себе самого.

По-друге, розвивайте у дитини впевненість, критичність мислення, підвищуйте її самооцінку – і тоді вона  поступово навчиться давати раду своїм страхам, що пригодиться їй в дорослому житті.

По-третє, попереджений означає озброєний. Це про те, що слід говорити з дитиною про вимкнення світла, його наслідки, як поводити себе під час воєнних тривог. Дво-, трирічний малюк уже може покликати маму, коли відчуває страх. Старшим дітям можна запропонувати власний ліхтарик і навчити ним користуватися, пояснити, в яких випадках його треба використовувати. Якщо дитину щось лякає у кімнаті, запропонуйте посвітити в це місце ліхтариком і пересвідчитися,що там нічого немає. А потім перетворіть цю ситуацію на гумор: смішне  - не страшне.

І останнє. Все це досягається не моралізаторством: зроби так, бо треба, а у невимушеному спілкуванні, граючись, беручи участь у цій грі самому.

Як підготуватися до вимкнення світла

Так-так, не дивуйтеся. До вимкнення світла можна підготуватися, навіть якщо воно позапланове. Отже:

  • подбайте, щоб усі зарядні пристрої були зарядженими;
  • завантажте на ноутбук чи інший девайс декілька улюблених фільмів, мультиків і постійно оновлюйте цей «запас» Щоб його вистачило надовго, дійте за правилом: не більше одного перегляду за  добу. Так збережеться інтерес, та і  заряд батареї девайса не дуже виснажиться.
  • приготуйте свічки, акумуляторні освітлювачі, які є в домі, ліхтарики. Все це має бути завжди у визначеному місці після використання, щоб кожен член родини у разі необхідності міг ними безперешкодно скористуватися.
  • запасіться термосом, у якому тримайте улюблені вітамінні напої, легеньким перекусом (чомусь  у темряві завжди хочеться пожувати, особливо це стосується дітей)
  • під рукою завжди бажано мати щось для розваги - стрічки, мотузку, олівці, папір, пластикові стаканчики, клей, тощо. Старші діти можуть подбати про це самі, для малюків це повинен зробити хтось із дорослих чи старших дітей.

Якщо є можливість, над розвагами під час темряви хай почергово думає кожен член родини, що він може запропонувати сім’ї.

 

Ігри та розваги для родини, коли вимкнули світло

Спілкування. Це те, про що ми говорили вище. Як зробити його цікавим, пізнавальним, відвертим.

  1. Звичайну вечерю можна перетворити на романтичну при свічках. Прикрасьте кожну страву якимось декором: на зварену картоплю покладіть листочки петрушки, на салат крутіть із моркви чи буряка маленьку трояндочку – і ось  щоденна страва перетворилася на святкову! Запропонуйте перед приймання їжі кожному члену родини сказати комплімент чи побажання іншому, сказати молитву за здоров’я – варіантів безліч – і ось уже настрій піднявся на градус вище.

Для продовження розмови запропонуйте назвати  якості характеру за першою буквою страви або її складової, наприклад, картопля : я їм корисну їжу; гриби – я стану гуманним, і т. д. таким чином ми збагачуємо лексику, вчимося будувати речення, розвивається кмітливість. Або із заплющеними очима впізнати на смак ті продукти, із яких приготовлена страва. І цікаво, і пізнавально, і корисно.

Поспілкуйтеся з рідними про спільні теми, обговоріть плани на наступний день. Обов’язково вислухайте думку дитини. Це підніме її самооцінку, дасть відчуття дорослішання, розуміння, що її цінуюють в сім’ї.

  1. Після затишної вечері можна влаштувати вечір спогадів «Коли я був(ла) малим …», «Чого я найбільше бояв(ла)ся у дитинстві», «Моя улюблена іграшка», тощо. Або «годину відвертості», «годину таємниць»,… Варіантів безліч. Головне, щоб усі члени родини були задіяні, вислухані. Навіть, якщо ваша дитина не захоче поділитися якоюсь таємницею – не змушуйте. Слухаючи інших, вона робиться причетною до сім’ї, міркує мовчки, робить висновки, навіть, коли їх не озвучує. Малюки часто засинають під такі тихі врівноважені розмови.
  2. «Естафета цікавинок». Передаючи свічку чи ліхтарик із рук в руки, розповідаємо якусь цікаву історію: із дитинства, із спостережень над іншими людьми, переказуймо цікаву книгу, фільм,  відомості про космос, тварин – тем безліч.

⇒ Мовленнєві ігри та вправи для дошкільників

Як швидко з дитиною виготовити іграшку-забавлянку

«Спокійні» ігри

Діти вдома — це, зазвичай, підвищене шумове тло. Зосередитися, працювати і залишатися спокійним у таких умовах дуже важко. І навіть, розуміючи, що наші зауваження малокорисні, ми все одно вимагаємо: «Не кричи!», «Говори тихіше! «Помовч!». Але мало хто знає, що до 6 років малюки не вміють контролювати гучність мови. І період набуття таких навичок досить довгий. А з іншого боку, діти, перебуваючи у певному звуковому середовищі, мимохіть копіюють його силу звуку. Згадайте, як у мирні часи було важко заспокоїти власну дитину після школи чи дитсадка, де велика кількість осіб створювала підвищене звукове тло. Те саме із сім’єю: дитина чи дорослий з «італійської» сім’ї, де панують пристрасті, шум і гам, важко адаптується в іншу модель, де звикли розмовляти упівголосу, врівноважено. Так звані, «спокійні» ігри якраз і сприяють вмінню адаптувати свій голос і своє сприйняття до середовища.

 «Пульт управління»

Для виконання цієї гри потрібно намалювати фломастером «кнопку гучності» на подушечках пальців дитини. Наприклад, на вказівному пальчику червоним кольором поставте крапку — «Голосніше», на мізинчику — синім кольором — «Тихіше». При розповіді дитини ви невербально виправляєте силу звучання голосу. Для малюків можна спочатку ввести лише одну «кнопку» - «тихіше», при нажиманні якої дитина має  змінити  силу звучання власного голосу. Таку ж маніпуляцію дозволяйте чинити дитині зі своїми пальцями. Цю гру можна перетворити на чергову 10-хвилинну вправу, яка згодиться і при формуванні навичок декламування віршів напам’ять.

«Слухаємо тишу»

Теж корисна і цікава гра-вправа, під час якої учасникам пропонується заплющити очі і відгадати або назвати

а) звуки, які чуємо в будинку, на вулиці. в певному місці;

б) звуки, які таємно подає інший учасник – шерхіт зіжмаканого паперу, стукіт ложками, ручками, булькання води, тощо.

«Шепотуньки» — розмови в родині тільки пошепки.

«Мовчанка» Гра, у яку грали в 60-і роки наші батьки і бабусі. Після гумористичних  слів:

«Слово-розмова. Котик – слово,

хвіст обліз.

Хто промовить слово,

той хвоста і з’їсть»,  - хто перший скаже слово після примовки, той програв. Можна придумати інші примовки.

Така гра, правил якої чесно дотримувалисяусі члени родини, часто припиняла сварки та «обзивачки» між дітьми.

«Що за звук і звідки долинає»

Дитина стоїть посеред кімнати із заплющеними очима. Будь-хто з родини тихенько переміщається в будь-який куток кімнати та імітує звук (плесніть в долоні, булькає, тощо). Дитина, не розплюючи очей, повинна вказати напрямок, звідки вона почула звук і відгадати його..

«Вгадай, хто покликав»

В цій грі беруть участь не менше 3 дітей або членів сім’ї. Дитина стоїть посеред кімнати із заплющеними очима. Хто-небудь з інших гравців повинен покликати її. Дитина відгадує, хто саме її покликав.

«Доручення»

Дитина сидить на відстані 5-6 м від дорослого . У вас на столі покладені різні іграшки. Ви чітко, середньої сили голосом звертається до дитини: “Візьми м’ячик і поклади його на килим” або: “Візьми зайчика і посади його на стілець” і т. д. Потім даєте завдання вже тихим голосом.

«Слухаємо музику»

Дуже велике значення для розвитку слухового сприймання має слухання музики. Тому рекомендується проводити , так звані, музичні хвилинки. Під час них ви пропонуєте дитині сісти або лягти на килим, бажано із заплющеними очима, що допомагає розслабитися і не реагувати на зорові подразники, а зосередити свою увагу на джерело звуку. Потім розповісти, що кому уявлялося при звучанні даної мелодії

«Звуконаслідування»

Малюка ця гра навчає наслідувати і чітко вимовляти звуки, а зі старшими дітьми це можна перетворити на гумористичне шоу, вигадуючи звуки на кшталт — «Тато сердито сопе в слухавку телефона», «Телефон вібрує», тощо.

«Аня співає пісеньку». А-а-а, а-а-а.

«Гуде потяг». У-у-у, у-у-у.

«Болить зуб». О-о-о, о-о-о.

«Пароплав гуде». И-и-и, и-и-и.

«Жабенята посміхаються” І-і-і, і-і-і.

«Заблукали в лісі». Ау-ау-ау-ау.

«Малюк плаче». Уа-уа-уа-уа.

«Пісенька водички». С-с-с-с.

«Пісенька комарика». З-з-з-з.

«Пісенька вітру». В-в-в.

«Гріємо ручки». Х-х-х-х.

«Стукають підбори ». К-к-к-к.

«Граємо на барабані». Д-д-д-д.

«Гусак сичить», «Кулька сдувається». Ш-ш-ш-ш.

«Жук дзижчить». Ж-ж-ж-ж.

«Зозуля кує». Ку-ку, ку-ку.

«Гусак». Га-га-га.

«Корова». Му-му-му.

 З користю можна проводити з дітьми  словесні ігри, такі як :

  • вчити кожен день одне нове слово іноземною мовою.
  • з букв одного слова — складати інші слова

Наприклад, з букв слова «Крокодил» можна скласти «коли», «кролик», «дирокол», та ін.).

  •  гра «Телеграма» — на кожну букву загаданого слова придумати слово, так щоб вийшло речення (наприклад, ЗІРКА —зразкова Іринина робота корисна аборигенам).
  •  говорити скоромовки;
  • «икапнав»: говорити слова навпаки, не записуючи їх;
  •  «Вгадай предмет» (частину тіла, транспорт тощо)

Учасники намагаються відгадати слово, ставлячи запитання, на які можна відповісти лише «так» або «ні».

  • Знайти асоціації: один гравець називає слово, наступний – свою асоціацію до цього слова. Дітям можна пояснити так: “перше, що спадає на думку, коли чуєш це слово”;
  • Пишу на спині: Дорослий «пише» на спині дитини пальцем букви, слова, а дитина, за рухами його пальців, має відгадати.
  • Масаж  по  спині теж приносить дитині чимало задоволення, заспокоює її. Спробуйте проілюструвати нижченаписані слова масажуючими рухами:

Рейки, рейки,

Шпали, шпали…-

Їде поїзд із Полтави,

Раптом двері відчинились,

Контейнери відкрились –

І зерно посипалось.

Ішли кури - поклювали,

Ішли гуси- пощипали,

Ішли слони – потоптали.

Вийшла лисичка,

Граблями позгрібала,

Хвостиком позамітала,

у відеречко зібрала

В контейнер засипала.

Потяг загудів і рушив,

Проте, не забуваймо, що дітям обов’язково треба давати можливість «викричатися», тобто задовільнити органічну  потребу у відчутті сили свого голосу, пізнати свій голос. Хай вони це зроблять на ігровому майданчику,  в парку, інших місцях, де це приймається. Тому що часто заборона «кричати» вдома не діє  у громадських місцях, дитсадках або у школі.

Рухливі ігри

Ясно, що якщо світло вимикається на 3-4 год., увесь час тримати дитину у спокійному темпі вам не вдасться. Тут у пригоді стануть рухливі ігри.

«Пошуки скарбів». Заховайте у кімнаті річ  і запропонуйте дитині, допомагаючи собі ліхтариком, відшукати її. Коригуйте рух дитини словами «холодно», «тепло», «гаряче». Це привчає її до гарної орієнтації по дому, виробляє уважність, пошукові навички.

«Подолання перешкод». З допомогою підручних засобів – стрічок, мотузки, перевернутого стільця, подушки на підлозі – створіть «смугу перешкод», яку треба подолати, щоб перейти, наприклад, на кухню – проповзти, перестрибнути, нагнутися тощо.

Озеро крокодилів. Просто розкидайте кілька «островів» або «човнів» по підлозі, використовуючи подушки, іграшки, книги тощо, а потім дозвольте дітям стрибати з одного островка на інший, не потрапляючи у «воду», де водяться голодні алігатори.

Прогулянка з раками. Навчіть дитину ходити, як рак, задкуючи, а потім подивіться, наскільки швидко вона зможе просуватися по кімнаті. Проведіть перегони з братами та іншими дітьми. Підвищуйте рівень складності, наприклад, дитина має тримати іграшку на голові тощо, а якщо та впаде – починай спочатку.

Дівчаткам можна запропонувати «Модний показ». Діти люблять одягатися, а ця ідея виводить їхню любов до нарядів на новий рівень. Дайте  допуск до своїх речей – туфлі на підборах, шарф, капелюшок - ізапросіть моделей до дефіле. Залучайте і інших членів родини – і ви побачити, наскільки кумедно, яскраво і непомітно проведете час.

Виготовіть якийсь виріб разом з дитиною самотужки. Це може бути прикраса на Новоріччя, саморобна заколка для волосся, елемент декору для кімнати. Адже найбільше зближує родину спільна діяльність на благо сім’ї.

Нас хочуть залякати обстрілами, вимкненням світла, а ми «шукаємо радість» навіть у найважчі моменти життя. І це допоможе нам вижити.



зміст

Центральна частина статичний блок 2

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді