Дійсно, використання освітньої субвенції у 2017 році змінилося.
Відповідальність з оплати праці у загальноосвітніх навчальних закладах розмежована між державою та місцевою владою. Роботу в школах оплачують з бюджетів:
- державного — педагогічним працівникам (завдяки освітній субвенції)
- місцевого — обслуговувального (технічного) персоналу.
Хоча в такому випадку може бути складно розмежувати, де державний, а де місцевий бюджет, адже кошти інколи «перехрещуються».
Чому так?
Вибірково досліджуючи у 2015 році ефективність шкільної мережі, виявили, що в деяких областях кількість непедагогічного персоналу варіюється від чверті до половини штату.
Такі диспропорції зумовлені особливостями штатних нормативів, коли кількість:
- учителів та інших педагогів у школі здебільшого залежить від числа сформованих класів
- а деяких посад технічного персоналу — від розмірів обслуговуваних площ, приміщень тощо.
Цього року розмір освітньої субвенції збільшили задля підвищення оплати праці педагогів, опосередковано реалізуючи модель «гроші ходять за дитиною». Натомість місцева влада має оптимізувати свої витрати, щоб мати змогу здійснювати інші видатки на освіту.
Однак до місцевих бюджетів із державного ще надходить дотація, спрямована на:
- оплату праці непедагогічного персоналу
- на комунальні послуги.
У держбюджет на цей рік закладено дотацію:
- базову = 5,9 млрд грн
- стабілізаційну = 2 млрд грн (для реагування на ймовірні бюджетні диспропорції).
Зауважте!
На 2018 рік дотацій очікувати не варто: це тимчасовий крок, «для адаптації».
Де утворено
Що може робити місцева влада
В умовах децентралізації влада на місцях отримала більше важелів як для розподілу бюджетних коштів, так і для вишукування додаткових джерел наповнення бюджету.
Задля збільшення фінансування закладів освіти місцева влада може, приміром:
- скоротити ненагальні та неефективні видатки
- використовувати:
– вільні залишки коштів
– понадпланові надходження
– кошти на депозитних рахунках в банках.
Однак Мінфін повідомляє, що станом на травень 2017 року органи влади на місцях обрали інші пріоритети розподілу вільних коштів:
- 87% — на капітальні та інші видатки
- 8% — на з/п педагогам
- 2% — на комунальні послуги.
Понад 12 млрд грн місцеві ради тримають на депозитних банківських рахунках.
