Як провести тарифікацію педагогів
Однією зі складових освітньої реформи, що триває попри війну, є перехід до 12-річної системи шкільної освіти. Наразі 11-річна освіта залишилася лише у трьох пострадянських країнах: Азербайджані, рф і білорусі. Крім того, реформа передбачає створення ліцеїв для надання якісної профільної освіти та інші реорганізаційні заходи.
Саме тому в Службі освітнього омбудсмена проаналізували процес впровадження реформи освіти та висловили декілька пропозицій щодо дій територіальних громад із реорганізації освітньої мережі.
Насамперед реорганізація системи освіти потрібна для того, щоб покращити якість освіти для всього учнівства, зменшити освітню нерівність і забезпечити рівний доступ до освіти. За результатами дослідження PISA-2018, рівень освіти учнів у сільській місцевості та невеликих містах нижчий, ніж у їхніх однолітків, що навчаються в ліцеях, гімназіях і спеціалізованих школах великих міст.
Зокрема, через пандемію та повномасштабну війну освітні втрати учнів збільшилися. У частині сільських малокомплектних шкіл не вистачає педагогічних кадрів. Не завжди в закладі освіти є профільний фахівець, тому вчителі вимушено викладають предмети, які не є їхньою основною спеціалізацією. Через це деякі предмети можуть або викладати формально, або не викладати взагалі.
Відповідно до результатів дослідження Державної служби якості освіти, що було проведено у грудні 2022 — січні 2023 року, через повномасштабну війну у вивчених школах України (з урахуванням, зокрема, шкіл сільської місцевості:
- у 55% закладів відбулися зміни в педагогічному складі закладу освіти;
- 81% керівників зазначив, що освітній процес забезпечують вчителі-предметники;
- 15% — що викладання навчальних предметів відбувається через заміщення тимчасово відсутніх педагогів,
- 5% вказали на брак вчителів.
Щодо галузей забезпечення педагогами:
- понад 79% керівників зазначили, що всі галузі забезпечені педагогами,
- 8% вказали на брак вчителів у мовно-літературній галузі,
- по 5 % — в інформатичній та математичній,
- 4 % — у фізкультурній галузі.
Окрім того, реорганізація системи освіти має допомогти учням малокомплектних шкіл здобувати освіту в найближчому опорному закладі, де наявні кваліфіковані педагогічні кадри та є необхідне забезпечення для нормального, безпечного й комфортного здійснення освітнього процесу.
Серед пов’язаних з якістю освіти чинників є фінансування та забезпечення закладів усім необхідним. Зокрема, частина українських шкіл потребують капітального ремонту (утеплення, облаштування внутрішніми вбиральнями, водовідведення та насамперед будівництва укриття) або ж просто ремонтних робіт, обладнання навчальних кабінетів та іншого забезпечення. На це потрібні значні кошти.
Водночас реорганізація має на меті створення в межах реформи профільної старшої школи ліцеїв, де учні будуть здобувати профільну освіту. Це зменшить навантаження на учнів і дозволить вивчати предмети, необхідні їм для майбутнього фаху, а також зменшить освітню нерівність між учнями з різних місцевостей.
Зауважимо, що реорганізація мережі закладів освіти здійснюється відповідно до статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту».
В умовах воєнного стану та на перспективу після його завершення під час реорганізації необхідно враховувати також міграційні та еміграційні процеси в громаді. Адже внаслідок війни в деяких закладах освіти кількість учнів суттєво зменшилася. Водночас ці діти можуть повернутися назад як невдовзі, так і після закінчення повномасштабної війни.
Щодо реорганізації на тимчасово окупованих територіях, то ситуація не вирішена. Бо частина закладів освіти були зруйновані російськими військовими, деякі заклади під примусом працюють за російськими стандартами. Частина учнів виїхала з тимчасово окупованих територій на підконтрольні Україні території або за кордон та навчається наразі в інших закладах. Тому для того, щоб проводити реорганізацію освітньої мережі на ТОТ, необхідно чекати деокупації цих територій.
Заклад отримав гуманітарну допомогу— маєте провести її облік. Підказки експерта допоможуть без помилок оприбуткувати та списати отримані ноутбуки, парти та стільці, господарські товари тощо.
Зокрема, у Службі освітнього омбудсмена закликають засновників закладів освіти не боятися надавати людям інформацію щодо необхідності реформи та переконувати їх у потребі змін. Насамперед слід розповісти про підстави для реорганізації освітньої мережі, зокрема, надати аналіз демографічної ситуації, витрати на одного учня, спроможність закладів. Далі розповісти про зміни, позитивні та негативні наслідки реформи, в які терміни ці зміни будуть реалізовані тощо.
«Поясніть громадськості, як саме будуть дотримані права учнів, батьків та педагогічних працівників внаслідок реорганізації», — акцентує освітній омбудсмен.
Багато закладів освіти було пошкоджено або зруйновано російськими військами. Тому громада, в якій є пошкоджені або зруйновані заклади, має ретельно зважити необхідність відновлення цих закладів. Насамперед такого аналізу потребують деокуповані території. Одним із рішень для відновлення освітньої мережі може бути зведення тимчасових або постійних модульних споруд-закладів освіти, зокрема у громадах, де перебуває велика кількість ВПО.
Водночас на територіях у зоні бойових дій та на тимчасово окупованих територіях, а також на територіях, які перебувають близько до територій бойових дій та обстрілів, відновлення освітньої мережі можливе після їх звільнення або завершення воєнного стану відповідно. Громадам необхідною буде розробка плану аналізу освітньої мережі та відбудови закладів освіти.
Також дуже важливим для реформи реорганізації освітньої мережі буде створення єдиного реєстру учнів, педагогічних працівників та шкіл.
