Підпишіться на канал Ранні успіхи дитини на кібернетичній ниві спричиняють гальмування процесів розвитку та соціалізації. Як наслідок, дитина має низьку зацікавленість у реальних іграх та обмежена у навичках вербальної комунікації.
«Телевізор, як і інші засоби візуальної передачі даних, здебільшого навантажує праву половину мозку, а, наприклад, читання книжок — ліву. Із трьох років починається активний розвиток саме правої півкулі. Підсовуючи своїм дітям комп’ютер або телевізор із мультиками, ми не стимулюємо ліву, тож розвиток відбувається однобоко. У шести-семирічному віці має активізуватися ліва півкуля, яка відповідає за логіку та семантику, але якщо дитина зациклена на комп’ютері, то цього не станеться. І якщо функція не вступає у силу, потім нормалізуватися вона вже не зможе», — пояснює директор Київського міського центру «Психічне здоров’я дітей та підлітків», професор Анатолій Чуприков.
У багатьох розвинених країнах дедалі частіше діагностують так звану педагогічну запущеність, яка характеризується затримкою психічного розвитку дитини і виникає через небажання батьків приділяти їй увагу. Її наслідком є низька здатність до навчання, невпевненість у собі, замкненість та ускладнене контактування з оточуючими.
Значна кількість інтерактивних іграшок погіршують увагу дитини, гальмують розвиток фантазії та абстрактного мислення. Через відсутність альтернативи просторово-візуального мислення дитина не здатна аналізувати.
Психолог із Санкт-Петербургу Катерина Мурашова нещодавно провела експеримент, учасниками якого стали підлітки віком від 12 до 18 років. Їм було запропоновано на вісім годин замінити комп’ютери, мобільні телефони та інші засоби комунікації на традиційне малювання, читання та інші шляхи самовияву.
Результати експерименту є красномовними: із 68 учасників вісім годин «ізоляції» витримали лише троє, а п’ять годин — тільки семеро.
Докладніше про інтернет-залежність у старшокласників читайте на сторінках серпневого випуску журналу «Практичний психолог: Школа».
