редактор-експерт редакції методичних видань напряму Експертус Освіта
Бриколаж — інновація в педагогіці, коли вчителі навчають дітей з освітньою метою використовувати будь-які предмети, крім підручників. Як використати у роботі та що для цього необхідно
Науковці Відкритого університету Великої Британії щороку готують доповідь про світові інновації в педагогіці. У 2014 році вони спрогнозували, що вирішальний вплив на освіту в усьому світі матимуть десять новітніх прийомів і виокремили бриколаж.
Бриколаж (із фр. bricolage) — термін, що означає створення чогось із підручних засобів і результат такої діяльності, тобто предмет або об’єкт із підручних матеріалів. Колись дієслово bricoler вживали під час ігор з м’ячем, у більярді, під час полювання і верхової їзди. Воно означало несподіваний рух, коли м’яч у грі відскакував від перешкоди й мав різні траєкторії, коли куля на більярдному столі від удару кия змінювала напрямок руху, коли кінь сходив із прямої лінії, щоб обійти перешкоду. Нині бриколер — це той, хто творить самостійно, використовує підручні засоби замість тих, які використовує фахівець. Це людина, яка мислить неординарно, комбінує «клаптики-елементи» в єдиний продукт, наприклад, картину, плакат, схему тощо. Вона знаходить нетрадиційні рішення в моменті «тут і зараз».
Основна ідея бриколажу в освітньому процесі — використовувати для навчання все, крім підручників, посібників, методичних розробок. Коли діти застосовуватимуть певні предмети по-різному і не за їхнім основним призначенням, то в них розвиваватиметься дивергентне мислення.
Головне — пояснити дітям принципи прийому, а творче й практичне застосування вони винайдуть. Бриколаж доцільно застосовувати як на уроках, так і в позакласній дяльності, в індивідуальній та проєктній груповій роботі.
Запропонуйте вчителям ознайомитися з принципами нового педагогічного прийому, аби надалі практикувати його в роботі з дітьми.
Педагог пропонує дітям засоби для бриколажу відповідно до навчальної і виховної мети. Він має планувати свою діяльність так, аби під час уроків і позакласних заходів діти навчалися трансформувати слова, предмети, ідеї в щось нове й цілісне.
Для інформаційного бриколажу педагог пропонує дітям розглянути різні медійні продукти, приміром, проаналізувати обкладинку глянцевого журналу або афішу фільму, щоб зробити висновок про зміст творів. Діти мають «зчитати» інформацію та оформити її у зв’язний текст. Зазвичай вони відволікаються на яскраві візуальні образи, які часто не відповідають тексту, мають рекламний зміст тощо.
Поєднуйте принцип бриколажу і навчання медіаграмотності. Це розвиває в дітей креативність і формує когнітивні вміння — шукати, структурувати й передавати інформацію.
Принцип другий: створюйте нове зі старого
Це принцип повторного використання предметів і об’єктів. Найпоширеніша діяльність на уроках трудового навчання та образотворчого мистецтва — виготовлення виробів із одноразових предметів. Діти використовують пластмасові кришки, поліетиленові пакети, пластикові пляшки, одноразові ложки й виделки, старі лампочки тощо. Така робота не лише розвиває творчість, а й виховує екологічне мислення.
Якщо залучати дітей до інфобриколажу, то вони мають створити щось нове зі старих інфопродуктів. Для цього потрібні гаджети, тому заздалегідь подбайте про технічні засоби на уроці.
Улюблені завдання дітей — створювати власні анімовані та інтерактивні історії, фільми, презентації, моделі, ігри за допомогою Scratch-програмування. Вони збирають прості віртуальні конструкції зі своїх колишніх творів і рефератів, немов складають їх із цеглинок Lego.
Важливо, щоб діти навчалися залежно від завдання використовувати, переробляти зображення на GIF-анімації, робити нарізку з готового відео тощо. Педагог пропонує їм осучаснювати тексти, тобто презентувати інформацію у вигляді схем, таблиць, діаграм, QR-кодів, додавати аудіовізуальний ряд тощо.
В історії людства багато прикладів бриколажу. Майже всі відомі винаходи з’явилися завдяки нестандартному поєднанню певних предметів і їхньому застосуванню. Нині багато можливостей, щоб створювати щось нове з того, що вже є. Тож важливо тренувати мозок майбутніх винахідників. Педагог має постійно активізувати мислення дітей, пропонувати їм невеличкі розминки, які не займуть багато часу на уроці.
Наприклад, напишіть на дошці сім слів: парасоля, ложка, маркер, фоторамка, бинт, табуретка, банка тощо. Запропонуйте дітям знайти цим предметам інше застосування, ніж їхнє основне призначення. Або дайте інше завдання: за допомогою лише трьох слів із цього списку прорекламувати літній відпочинок абощо.
Під час уроку історії доречним буде таке завдання для бриколажу. Учитель кладе на столі палицю, камінь, мотузку, залізну річ. Він пропонує дітям розглянути їх і запитує, що їх може об’єднувати, в яку історичну епоху вони потрапили. Діти шукають відповідь.
На уроках української або зарубіжної літератури педагог пропонує дітям ліпше зануритися в епоху головного персонажа твору. Вони за допомогою смартфонів шукають в інтернеті зображення інтер’єру, де могли б мешкати, традиційного одягу того часу, особливостей зачіски тощо. Відтак учитель пропонує створити образ персонажа. Потім обговорити його особистісні якості й створити хмару слів у спеціальному сервісі.
Коли діти вивчають іноземну мову, бриколаж буде доречний під час уроків узагальнення знань. Наприклад, педагог пропонує дітям створити іноземною мовою путівник-буклет містом чи країною із зображенням історичних пам’яток і важливою інформацією для туристів тощо.
Усі запропоновані форми роботи для бриколажу спрямовані на те, щоб діти вміли створити цілісний об’єкт із підручного матеріалу й навчалися шукати інформацію та презентувати її в новій формі. Головне — спрямувати дітей до нестандартних рішень і підтримувати їхні досягнення, не знецінювати роботу, розвивати дивергентне мислення й мотивувати до творчості. Успіхів!
