Ось ми знову стоїмо на порозі Нового року. У дитячих садках і школах починається підготовка до його святкування: репетиції, оформлення зали, виготовлення костюмів, ялинкових прикрас — словом, нудьгувати ніколи.
Пропонуємо провести Новорічне свято разом із лісовими звірятами. За сценарієм їхні ролі виконують діти, а традиційні ролі Діда Мороза та Снігуроньки — дорослі. Батьків можна залучити і до виконання ролей Лісовика, Снігової Баби та Ворони.
Буде несподіванка!
А щоб діти виконували свої ролі щиро, з задоволенням — допоможіть їм налаштуватися до виступу
♥ Різдво у школі конспект уроку
СЦЕНАРІЙ
ДЕКОРАЦІЇ: | ДІЙОВІ ОСОБИ: | ||
|
| ||
|
|
| |
РЕКВІЗИТ: |
| ||
|
| ||
|
| ||
|
| ||
|
| ||
|
| ||
|
| ||
|
| ||
|
| ||
|
| ||
|
| ||
|
| ||
|
| ||
|
| ||
| |||
| |||
| |||
| |||
| |||
Декорації зимового лісу. На передньому плані стоїть ялинка, на якій висять шишки.
На центр зали виходить Лісовик.
Лісовик: В ніч новорічну творяться дива,
Бо у цей час Дід Мороз прибува.
Треба нам гарно зустріти його.
Треба зробити ще стільки всього!
Отож, виходьте, Лісові звірята,
Вже час ялинку прикрашати!
І хто із вас яку прикрасу має,
Нехай ялинці на гілля чіпляє.
На центр зали одне за одним виходять Лісові звірята, підходять до ялинки і прикрашають її.
Зайчата (несуть гірлянду з моркви):
Гірлянду з моркви на ялинку ми повісим —
Такого ще не бачили у лісі.
Лисиця (несе картинки із півником та курочкою):
А я скоріш повішу на ялинку
Оці свої улюблені картинки.
Вовк (виводить Снігову Бабу):
Усім-усім звірятам на потіху
Зліпив Бабусю гарну я із снігу.
Ведмідь (несе дві іграшкові бджілки):
А я зробив, хоча не дуже вміло,
Таких собі веснянкуватих бджілок.
Їжачки (несуть гірлянду з яблук та груш):
Не уявляємо ялинових гілок
Без яблук лісових і без грушок.
Білка (несе гірлянду з грибів та горіхів):
Які на гілочках чудові шишки!
А я гриби повішу та горішки.
Лісові звірята (хором):
Дивіться, потрудились ми немарно —
Яка ялинка прибрана та гарна!
Лісові звірята співають пісню «В лісі» (сл. Наталі Забіли)
На закінчення пісні до зали «залітає» Ворона з мікрофоном.
Ворона (говорить у мікрофон):
Я знаю, що мене почути раді ви,
Отож, в ефірі — новорічне радіо.
Час лісовий — дванадцята година.
Пора почути вам такі новини:
Сьогодні в північ, точно, як торік,
У нас почнеться свято — Новий рік.
Прошу сприймати сказане всерйоз:
До лісу під’їжджає Дід Мороз.
І, як завжди, несе він у торбинці
Для кожного із нас свої гостинці.
Синички: Який же цей дідусь хороший!
Щороку подарунки нам приносить…
В його мішку для нас — всього-всього…
Давайте й ми порадуєм його!
Їжачки: А й справді! Давайте ми станемо струнко!
Хай кожен тримає свої подарунки!
Білка: Хоч би він не забарився
І у нас скоріш з’явився!
Звучить весела, бадьора музика. На центр зали виходить Дід Мороз.
Дід Мороз: Я з півночі далекої іду,
Ступаю я по снігу, по льоду.
Дарую світу холод і красу,
Малятам подарунки я несу.
Я зорі, як ліхтарики, розвісив.
А хто мене чекає в цьому лісі?
Лісовик: Зібрались разом геть усі звірята,
І дуже раді ми тебе вітати.
За доброту твою ми всі цієї ночі
Подарувать дарунки тобі хочем.
Лісові звірята одне за одним підходять до Діда Мороза зі своїми подарунками. Дід Мороз приймає їх, оглядає із задоволеним виглядом, дякує і складає поруч із собою.
Зайчата (дарують рукавички):
Ми для тебе невеличкі
Змайстрували рукавички.
Ось тобі дві штуки,
Щоб не мерзли руки.
Лисиця (дарує горщик з написом «КРЕМ»):
Щоб позбавитись від зморшок,
Дам я мазі повний горщик.
Їжачки (дарують банку з написом «НАСТІЙ»):
Ми настій тобі зробили,
Щоб коліна не боліли.
Борсук (дарує хустинку, зав’язану вузликом):
А щоб мав ти ніжну шкіру,
Дам тобі шматочок жиру.
Ведмідь (дарує подушку):
Ляжеш, як не буде сну,
На подушку чарівну.
Це така чудова річ —
Будеш спати цілу ніч!
Ворона (дарує окуляри):
Я дарую окуляри —
Маю їх чотири пари.
Будеш бачити довкола
Так чудово, як ніколи.
Лісовик (дарує бутафорний мобільний телефон):
Ну, а я даю мобільний
І поповнення пакет.
Можеш спілкуватись вільно
Навіть через інтернет.
Дід Мороз: В лісі цім усі, я бачу,
Дуже щирі, дуже вдячні!
Я вам теж страшенно вдячний,
Аж мені незручно наче…
Та й Снігурки щось не чути,
А вона вже мала б бути.
Йде вона, а чи не йде?
Гей, Снігуронько, ти де?
Звучить чарівна музика. До зали заходить Снігуронька.
Снігуронька: Як я, звірята, йшла до вас,
То, хоч і поспішала,
Але дерева раз по раз
Святково прикрашала.
І так цим захопилася,
Що ледь не запізнилася.
Бачу я, тут справжнє свято.
З Новим роком вас, звірята!
Рада бачити я знову
Всіх у настрої святковім.
Дід Мороз: Хочу радувати всіх,
Хочу чути пісню й сміх.
Лісовий ставай народ
У веселий хоровод.
Усі стають навколо ялинки, водять хоровод і співають пісню на вибір музичного керівника.
Дід Мороз: Чудеса у ніч таку відбуваються.
Подивіться, вже вони починаються. (На ялинці спалахують вогники)
На ялинці осяйні
Загорілися вогні.
Борсук: Ще й, дивіться, ожила
Наша Баба Снігова!
Снігова Баба (танцює і мелодекламує):
Коли на мене гляне всяк,
Йому примара сниться.
І хоч Вовк мене зліпив —
Сам мене боїться.
А я нічого не боюсь,
А я така хоробра!
І ви не бійтеся мене,
Бо я насправді добра!
Борсук: А сніжинки, а сніжинки
Підхопились із стежинки
І під музику швидку
Закружляли у танку.
На центр зали вибігають Сніжинки і починають кружляти.
Сніжинки: Ми м’які і легкі, наче пух, наче пух,
І танцюєм над полем, над лісом.
Ми застелим стежки, все побілим навкруг,
Покривала повсюди розвісим.
Хай спочине усе у зимовому сні,
Посідаємо ми на ялинці.
І розкішно земля розцвіте навесні,
І подякує кожній сніжинці.
Сніжинки виконують танок.
Білка: Нині ніч творить дива:
Хор цукерковий співа!
На центр зали вибігають Цукерки і співають пісню «Ялинкові цукерки» (сл. Галини Джемули, муз. Тетяни Вовк)
Після закінчення пісні Цукерки вибігають із зали, за ними услід — Лісові звірята. За мить Лісові звірята забігають до зали з великими бутафорними цукерками у руках. Кількість бутафорних цукерок має відповідати кількості дітей-Цукерок, які вибігли із зали.
Лісовик: Диво, як вони змінились —
Враз маленькими зробились!
Ви ж не будете їх їсти?
На ялинку їх повісьте!
Лісові звірята вішають цукерки на ялинку.
Ведмідь: Ось які дива бувають:
Іграшки — й ті оживають!
На центр зали вибігають Іграшки.
Іграшки: Ми — ялинкові іграшки,
Найкращі із прикрас.
Ви хороводи водите,
Ми дивимось на вас.
Поскачемо, пограємось
Хоч на коротку мить.
І з вами позмагаємось —
Ану ж бо, доженіть!
Іграшки вибігають із зали, за ними услід — Лісові звірята. За мить Лісові звірята вбігають зі справжніми ялинковими іграшками. Кількість ялинкових іграшок має відповідати кількості дітей-Іграшок, які вибігли із зали.
Ведмідь: Тут дива такі, що й ненько!
Стали іграшки маленькі.
Щоб було красиво в лісі,
На ялинку їх повісим.
Лісові звірята вішають іграшки на ялинку.
Дід Мороз: Хочете порозважатись?
Отож, нумо, будем гратись!
Гра «Веселі оплески»
Дід Мороз голосно промовляє різні слова, наприклад, «лід», «печиво», «морозиво», «яблуко», «холод», «сніг», «босоніжки», «пісок», «цукор», «мороз», «сніжинка», «велосипед», «ковзани», «бурулька», «дощ», «санчата», «лижі», «м’ячик». На слова, які мають відношення до зими, діти реагують веселими оплесками.
Снігуронька: А я теж хочу запропонувати вам гру.
Гра «Зима — Літо»
Снігуронька роздає кожному з дітей комплект з зеленим та білим кружальцями. Потім Снігуронька називає різноманітні дії, наприклад, «кататися на лижах», «їхати на велосипеді», «ліпити снігову Бабу», «годувати пташок», «грати у сніжки», «ганяти м’яч», «купатися», «мерзнути», «з’їжджати з гірки», «збирати ягоди», «засмагати», «колядувати». На дії, які виконують влітку, діти показують зелене кружальце, а на ті, що взимку — біле кружальце.
Гра-естафета «Посади ялинку»
Дід Мороз розподіляє дітей на дві команди. Перед командами на певній відстані Снігуронька ставить дві підставки для посадки ялинок і роздає всім дітям-гравцям по маленькій ялинці. За командою Діда Мороза діти по черзі мають добігти до підставки і «посадити» свою ялинку. Яка команда заповнить підставку ялинками першою, та й виграє.
Дід Мороз: А тепер — остання гра,
Бо й спочити вже пора.
Дід Мороз йде по колу, мелодекламує вірш і супроводжує його відповідними рухами. Діти йдуть за ним і повторюють рухи.
Дід Мороз: Довгий час, довгий час
Добирався я до вас.
Відпочити захотів —
На оленях полетів махати руками, наче крилами
А коли спочив я трішки,
Йшов по лісу пішки, пішки. іти на одному місці
Коли в мене змерзли руки,
Я в долоні хукав, хукав. хукати у долоні
Де лежав глибокий сніг,
Я на лижах біг і біг. імітувати на одному місці біг на лижах
Відпочити захотів —
Знов на оленях летів. махати руками, наче крилами
А коли спочив я трішки,
Йшов по лісу пішки, пішки. іти на одному місці
Насмішили дві сороки,
Що ходили — крила в боки. ставити руки на пояс
Так тоді розреготався,
Що від сміху аж хитався. нахиляти корпус то в один, то в інший бік
Відпочити захотів —
Знов на оленях летів. махати руками, наче крилами
Тож летів я, біг і йшов, бігти, іти кроком
Ніс повнісінький мішок.
А у ньому подарунки —
Все пакети та пакунки.
Тож сідайте у кружок… сісти кружка
Я розв’язую мішок!
Ну а ви допоможіть —
Хором закличку скажіть:
«Гей, шнурочки, розв’яжіться!
Подарунки, покажіться!».
Діти хором повторюють закличку. Дід Мороз роздає всім дітям подарунками.
Дід Мороз: Вже настав святковий час.
Рік Новий прийшов до нас.
Хай на всіх чекає щастя,
Хай усе здійснити вдасться.
Хай всі будуть здоровенькі —
І великі, і маленькі.
Хай творяться гарні справи,
і живеться всім цікаво!
І, щоб як там не було,
Переможе хай добро!
На закінчення новорічного свята лунає музика, діти фотографуються з Дідом Морозом та Снігуронькою.
За матеріалами Галини ДЖЕМУЛИ,
учителя-методиста вищої категорії спеціалізованого НВК «Лілея», Київ,
журнал «Музичний керівник»
- Записати до свята і пісню, і «мінусівку» можна самостійно
