День чи місячник екологічної освіти в школі: обирайте
Екологічні заходи в школі: актуальність
Одним із пріоритетів та напрямом діяльності суспільства є екологічне виховання школярів, яке здійснюється насамперед через освітнє середовище школи. Тож екологічні заходи в школі — це те, що наповнює освітнє середовище екологічним змістом та цінностями.
У чому актуальність екологічного виховання? Сучасна екологічна ситуація в світі та Україні зокрема загострюється з кожним днем. Забруднення атмосфери шкідливими викидами, тисячі тон сміття, знищення цілих екосистем через вирубування лісів, розорювання, будівництво, шкідлива радіація та випромінювання — далеко не повний перелік тих техногенних факторів, які негативно впливають на екологію.
Недарма екологічне виховання визнане одним із найважливіших пріоритетів ЮНЕСКО, Національної доктрини розвитку освіти України ХХІ століття та інших основоположних документів світового та національного рівня.
ВЕБІНАР: Ключові аспекти оцінювання в НУШ
Екологічне виховання в школі: суть та принципи
Екологічне виховання — це не лише формування відповідних знань і вмінь щодо взаємодії людини та природи, а й розвиток компетентностей особистості, ціннісних норм та орієнтацій щодо усвідомлення нерозривної єдності природного середовища з людиною. Тож ключовою метою екологічного виховання на уроках і в позаурочний час є формування відповідального та дбайливого ставлення до природи, що базується на:
- екологічній свідомості та самосвідомості
- формуванні стійкої потреби власного свідомого дотримання екологічних принципів природокористування
- розвитку навичок екологічної культури
- активній участі в суспільно корисній праці з захисту, догляду та оптимізації стану довкілля
- пропаганді в найширших межах екологічних знань
- активній діяльності з вивчення та охорони природи своєї місцевості.
Принципи екологічного виховання
Ключовими принципами екологічного виховання слід назвати:
- міждисциплінарний інтеграційний підхід у процесі формування екологічної культури учнів
- систематичність та безперервність екологічної освіти школярів у процесі всіх основних видів діяльності у школі — пізнавальної, ігрової, трудової, спортивної тощо
- єдність інтелектуальної та емоційно-вольової сфер у діяльності учнів із вивчення та поліпшення стану навколишнього середовища
- взаємозв’язок локальних, регіональних, національних та світових екологічних проблем
- прогностичність, що передбачає відповідальність за збереження середовища життя для майбутніх поколінь.
Результатом екологічного виховання є презентація учнем:
- чітко сформованої екологічної культури
- розвинутої екологічної свідомості.

Інтеграція різних дисциплін сприяє розвитку креативності в учнів, навчає бачити нові можливості та підходи до розв’язання проблем, стимулює до творчості. Скористайтеся досвідом закладу освіти, який реалізує інтердисциплінарний підхід під час Тижнів фокусованого навчання
Екологічна компетентність: НУШ
Екологічна компетентність як ключова компетентність НУШ передбачає здатність розуміти та аналізувати екологічні проблеми, приймати відповідальні рішення та діяти з метою збереження довкілля. Формування екологічної компетентності є важливим для сталого розвитку суспільства. На формування екологічної компетентності школярів спрямовуємо екологічні заходи в школі. Які форми обрати для екологічних заходів — говоримо далі.
Одна з ключових засад НУШ — інтеграція — має реалізовуватися зокрема і у формуванні екологічної компетентності учнів. Екологічні теми мають бути інтегровані в різні навчальні предмети, а не вивчатися ізольовано.
Мета екологічного виховання
Екологічне виховання в школі має на меті:
- Формувати екологічну свідомість — розвинути в учнів розуміння важливості збереження природи та усвідомлення наслідків своїх дій для довкілля.
- Розвивати практичні навички сортування сміття, економії ресурсів, догляду за рослинами тощо.
- Інтегрувати екологічні теми у різні навчальні предмети, а не вивчати ізольовано.
- Виховувати відповідальність за стан довкілля та бажання брати участь у його захисті.
- Розвивати критичне мислення — навчати дітей аналізувати екологічні проблеми, робити висновки та приймати обґрунтовані рішення.
- Налагоджувати співпрацю з громадою — батьками, громадськими організаціями та місцевою владою для реалізації екологічних проєктів та ініціатив.
Очікуваний результат екологічного виховання
Головні результати екологічного виховання — вміння осмислювати екологічні явища в світі, висловлювати власні незалежні судження про стан природи, розумно й адекватно взаємодіяти з нею. Кінцевим конкретним результатом екологічного виховання випускників школи мають стати:
- системні знання про екологічні закономірності та проблеми людства і ймовірні шляхи їх розв’язання
- розуміння необхідності докорінних змін у процесі взаємодії людини з природою з метою її відновлення, виявлення адекватної громадянської позиції щодо випадків порушень в сфері охорони природи
- недопущення власних порушень правил поведінки в природному середовищі
- ведення здорового способу життя через обмеження деяких окремих шкідливих видів продуктів, намагання раціонально харчуватися, зменшення витрат матеріальних та енергетичних ресурсів, прагнення до зменшення кількості побутових відходів, відсутність шкідливих звичок
- посильна з власної ініціативи участь в екологічній діяльності на всіх рівнях.
Екологічне виховання в закладі освіти: етапи
Плекати і виховувати екологічні знання, компетентності, навички необхідно ще з раннього дитинства, і школа тут має вести перед. Тому доцільно вирізнити етапи екологічного виховання залежно від віку учнів:
| ► екологічне виховання учнів початкової школи | 1–4-ті класи |
| ► екологічне виховання учнів базової школи | 5–9-ті класи |
| ► екологічне виховання учнів старшої школи | 10–11-ті класи |
Формування екологічної компетентності молодших школярів
Екологічні заходи в школі для молодших школярів спрямовані на:
- безпосереднє спілкування з природою
- спостереження за процесами в живій та неживій природі
- милування красою природи
- навчання доходити на основі спостережень висновків про недопустимість нанесення шкоди природі.
При цьому через екологічні заходи в школі педагоги формують відчуття співпричетності учня у справі захисту довкілля, розуміння необхідності жити з природою в злагоді, не шкодячи їй.
Важливим моментом екологічного виховання в початкових класах є вичленення екологічного потенціалу кожного навчального предмета, в першу чергу інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Він має стати базою для формування відповідних екологічних компетентностей дитини.
Та це зовсім не означає, що інші навчальні дисципліни слід ігнорувати в контексті екологічного виховання — і математика, і рідна мова, і читання, і навіть фізкультура та англійська мова можуть слугувати для цього хорошим базисом.
Отож ключовими формами екологічного виховання учнів в початковій школі є:
- виховні бесіди, лекції, години спілкування з природою, формування календарів природи та інші форми відповідної роботи в ході самих уроків
- навчальні тематичні екскурсії, прогулянки
- екологічно-просвітницький потенціал навчальних дисциплін
- посильна участь молодших школярів у загальношкільних екологічних заходах на кшталт «Посади дерево», «Збудуй годівничку для птахів» тощо
- різноманітні ігри та ігрові ситуації на екологічну тематику під час рухливих перерв чи після уроків
- участь в екологічних конкурсах фото та відео робіт, малюнків, плакатів, композицій тощо на відповідну тематику.
🌵Екологічний проєкт: бери й роби
Формування екологічної компетентності учнів 5–9 класів
У 5–9-х класах передбачають такі напрями екологічного виховання:
- накопичення знань про об’єкти живої та неживої природи, закономірності розвитку та функціонування екосистем
- аналіз та прогнозування екологічних ситуацій в регіоні
- закріплення певних нормативних правил поведінки у довкіллі.
Разом з тим серед учнів базової школи варто:
- поглиблювати і розширювати знання про явища й закони природи
- розкривати причини й наслідки екологічної кризи сучасності
- обґрунтувати шляхи збереження природних комплексів для майбутніх поколінь.
Ключовими предметами, на яких в першу чергу провадять екологічне виховання в 5–9-х класах, є:
- біологія
- географія
- хімія
- фізика.
Та здебільшого вчителю біології належить провідна роль у:
- формуванні екологічних компетенцій
- прищеплюванні любові до природи
- проведенні практичних занять з учнями на пришкільній ділянці, біологічній лабораторії, розсаднику чи просто в класі з квітами чи паростками.
На цьому етапі доцільно застосовувати такі форми екологічного виховання та екологічні заходи:
- проведення тематичних виховних годин на екологічну тематику (бесід, диспутів, лекцій, заочних екскурсій, відео екскурсій та ін.)
- весь екологічно-просвітницький потенціал природничих дисциплін
- участь у різноманітних конкурсах, вікторинах, заходах на екологічну тематику, природоохоронних акціях (малюнки, вірші, ілюстрації, композиції, фотоматеріали та ін.)
- створення та робота різноманітних екологічних гуртків, учнівських груп, розробка проєктів на теми захисту довкілля
- проведення екологічних рейдів з очищення лісосмуг, берегів річок та озер, прилеглої до школи території, шкільної дослідної ділянки тощо.
Надзвичайно важливу роль у формуванні екологічної культури школярів відіграє також класний керівник. Якщо він сам звертає велику увагу на екологічне виховання, опікується ним та намагається прищепити своїм вихованцям любов і повагу до природи, — успіх забезпечений.
Засідання атестаційної комісії: шпаргалка
Формування екологічної компетентності учнів старшої ланки
В 10–11-х класах учні вже мають набути достатньо сформованих знань, умінь та компетентностей у сфері природоохоронної діяльності. Тому форми екологічного виховання та природоохоронної діяльності, зокрема екологічні заходи в школі, мають бути складними, науковоємними, цікавими та практичними.
Наприклад, лекцію екологічної тематики учні найкраще сприймуть, якщо її проведе запрошений учений, працівник лабораторії, лікар, юрист, агротехнік, еколог. Темами можуть бути:
- Еволюція взаємовідносин людини й природного середовища
- Популяційні аспекти розвитку людства
- Демографічні проблеми України
- Правові аспекти охорони навколишнього природного середовища
- Ґрунт — один із важливих компонентів біосфери Землі
- Збереження запасів води: на скільки вистачить?
Диспут і дискусія будуть результативними, якщо вчитель намагатиметься не просто досягти певних результатів, а й навчити:
- аналізувати екологічні поняття
- обстоювати власну позицію та переконувати в своїй правоті інших
- формувати стійкі оціночні судження на основі інформації, одержаної у ході дискусії.
Також важливе значення має тематика диспутів і дискусій, тому щоб зацікавити старшокласників, можуть бути заходи такої тематики:
- Чи впливає на здоров’я людей забруднення ґрунтів?
- Як можна юридично завадити забрудненню водойм?
- Не втручайся — не будеш мати проблем?
- Матеріальна вигода чи збереження ландшафту?
Метод екологічних колективних творчих справ
У старшій школі цей метод є одним із найдієвіших у сфері екологічного виховання.
КТС — це спільний пошук учнями кращого роз’язання важливих завдань щодо поліпшення становища довкілля. Фактично це метод групових екологічних проектів, де учні різноманітними способами й методами — трудовими, спортивними, інформаційними, пізнавальними тощо — творчо вирішують поставлене завдання.
Найголовнішим плюсом методу КТС є формування в колективному середовищі (бо, крім інших учнів, до проекту можна залучати батьків, фахівців, інших учителів) відчуття співпричетності до справи захисту довкілля, спів відповідальності та згуртованості.
Отже, головними результатами дієвого екологічного виховання старшокласників є сукупність таких понять, як:
- «екологічна спрямованість» — екологічні інтереси, ціннісні орієнтації та мотиви та установки на самореалізацію та самовдосконалення в сфері екології, потреби, що відображають формування відповідних екологічних установок
- «система знань, умінь та навичок» — наявність відповідних екологічних знань, використання свого розуму та ерудиції для досягнення найвищих результатів у сфері охорони довкілля, вдосконалення відповідних навичок
- «розвинені екологічні здібності» — подальший розвиток і вдосконалення екологічних здібностей, особистісних якостей та спрямованості особистості старшого школяра в його екологічній діяльності, вироблення ним власного стилю в сфері охорони довкілля
- «творчий потенціал» — творче переосмислення, проєктування, усвідомлення необхідності екологічної самореалізації, впевненість у власних можливостях щодо здійснення екологічних заходів, вміння прогнозувати результати власних екологічних дій.
Екологічні заходи в школі: планування
З досвіду, більшість шкіл не складають окремо план екологічного виховання. Відповідні заходи, переважно проєкти з охорони довкілля, вписують у загальний план виховної роботи.
Традиційно в школах активно проводять екологічні заходи до Дня Землі. Є дві дати проведення Днів Землі — у березні (ближче до весняного рівнодення) і Міжнародний день Матері-Землі — 22 квітня.
Місячник екологічного виховання у школі
Можливий також варіант проведення місячника екологічного виховання, який планують зазвичай у квітні. Такий час також обирають невипадково, адже 22 квітня відзначають Всесвітній день Землі, 26 квітня — День пам’яті жертв Чорнобильської трагедії. Протягом усього місяця постійно відбуваються різноманітні всеукраїнські та регіональні екологічні акції.
План екологічного місячника:
- розробляє заступник директора з виховної роботи спільно з педагогом-організатором, класними керівниками та вчителями біології, екології, географії
- затверджує наказом директор школи (окремо від загальнорічного виховного плану).
При складанні плану екологічного місячника:
- орієнтуються на обов’язкове охоплення екологічними заходами всіх учнів школи
- узгоджують загальношкільні акції та суботники з відповідними заходами на рівні району (підприємствами, владними структурами, іншими школами).
Орієнтовний план проведення місячника екологічного виховання в закладі освіти
День екологічної освіти в школі
Одна із форм екологічного виховання — День екологічної освіти. Пропонуємо заходи, що допоможуть зробити День екологічної освіти цікавим та корисним для учнів.
Тематичні уроки та лекції
Замініть звичайні уроки на тематичні, присвячені екології. Наприклад, на уроці біології можна вивчати екосистеми, на уроці географії – кліматичні зміни, на уроці хімії – забруднення довкілля. Запросіть екологів, активістів або представників екологічних організацій для проведення лекцій та бесід.
Практичні заходи
- Організуйте прибирання території школи або найближчого парку.
- Проведіть майстер-класи з переробки відходів, виготовлення еко-іграшок або створення годівниць для птахів.
- Влаштуйте екологічний квест або вікторину з призами.
Творчі конкурси та виставки
- Організуйте конкурс малюнків, плакатів або фотографій на екологічну тематику.
- Проведіть конкурс на кращий екологічний проєкт або презентацію.
- Влаштуйте виставку робіт, виготовлених з перероблених матеріалів.
Інформаційна кампанія
- Підготуйте інформаційні стенди та плакати про екологічні проблеми та способи їх вирішення.
- Покажіть фільми або відеоролики про екологію.
- Роздайте брошури та буклети з порадами щодо екологічного способу життя.
Інтерактивні ігри та вікторини
- Проведіть екологічні ігри, такі як «Сортуй сміття», «Вгадай рослину» або «Чий дім».
- Організуйте вікторину з питаннями про екологію.
- Використовуйте інтерактивні дошки та комп'ютерні програми для проведення екологічних уроків.
Співпраця з громадою
- Запросіть батьків та місцевих жителів взяти участь у заходах Дня екологічної освіти.
- Організуйте спільні акції з екологічними організаціями.
- Залучайте місцеві ЗМІ для висвітлення подій Дня екологічної освіти.
Флешмоб або театралізована вистава
- Організуйте екологічний флешмоб або театралізовану виставу, щоб привернути увагу до екологічних проблем.
- Залучіть учнів до створення костюмів та декорацій з перероблених матеріалів.
- Підготуйте екологічні пісні та вірші.
Екологічний ярмарок
- Організуйте ярмарок, на якому учні зможуть продавати вироби, виготовлені з перероблених матеріалів.
- Пропонуйте екологічно чисті продукти харчування та напої.
- Влаштуйте майстер-класи з виготовлення еко-товарів.
Екологічний челендж
- Організуйте екологічний челендж, в якому учні зможуть брати участь протягом тижня або місяця.
- Запропонуйте завдання, такі як сортування сміття, економія води та електроенергії, використання еко-транспорту.
- Підготуйте призи для переможців челенджу.