Враження від першої зустрічі з педагогом для дітей дуже важливі. Не витрачайте часу на розмови і не оцінюйте рівень обдарованості дітей. Відкладіть це до наступних занять — тоді ракурс спілкування з дітьми скорегуєте під навчальні й виховні завдання. На початковому етапі запаліть інтерес і очікування продовження. Влаштуйте театрально-музичний феєрверк і проведіть заняття на «одному диханні». У цьому вам допоможуть п’ять порад.
Справи керівника у жовтні: що проконтролювати
Порада 1: ознайомте з шумовими звуками
Проведіть гру «Великі вушка й тихі ніжки». Завдання: почути якомога більше звуків природи. Увімкніть заздалегідь підготовлений аудіозапис із «голосами» лісу, моря, поля тощо. Зустріньте дітей біля порогу зали й одразу зверніть їхню увагу на те, що вони вже у грі. Поясніть правила: тихо зайти, сісти на стільчики й почути звуки, які «живуть» у кімнаті. Зверніть увагу на те, що за умовами гри говорити можна лише тоді, коли припиниться звучання, «щоб вушка не пропустили жодного звука». Обговорювати почуте слід у доволі швидкому темпі, щоб усі висловилися.
Налаштувати дітей на слухання допоможуть музично-пластичні та ритмічні імпровізації, «театр рукавичок» та «хор рук».
Дітям подобається усе гарне та блискуче, їх тішить, коли нестандартно використовують звичні предмети. Тому майте в арсеналі різні речі-приваблювачі:
- коробочки
- музичні скриньки
- указки, що змінюють колір
- окуляри нестандартної форми тощо.
Дізнайтеся, як зробити музичне приладдя власноруч і зацікавити ним малюків.
Проведіть гру «Чарівна скринька». Завдання: визначити, що звучить. Наповніть певні ємкості матеріалами, які можуть видавати звук: пластиковий стакан — скріпками, паперовий пакет — крупами тощо. Не показуючи іншим, одна дитина шумить обраним предметом. Усі відгадують. Потім продемонструйте предмет та його начиння. Пам’ятайте, що зробити це слід ефектно. А також — постійно звертайте увагу дітей на те, що допомагає нам чути: на вушка.
Порада 2: навчіть упізнавати музичні звуки
Створіть будь-який шум і попросіть дитину заспівати. Дайте їй можливість зробити висновки і сформулювати важливе правило: шумові звуки заспівати неможливо. Поясніть, що звуки, які можна заспівати або заграти, називають музичними.
Влаштуйте концерт, де діти заспівають улюблені пісні. Це дасть змогу розважитися і водночас закріпити нові знання. Осучасніть музичний репертуар, аби діти відчували, що ви з ними на одній хвилі.
Порада 3: зверніть увагу на висоту звуків
Ігри проводьте яскраво й емоційно, театрально дещо перебільшено.
Гра «Хто в гості прийшов?». Завдання: визначити «гостя» і пояснити свій вибір. Оберіть трьох персонажів на картинках. Наприклад, ведмедя, пташку і зайчика. Покажіть зображення дітям. Програйте музичний уривок. Діти мають упізнати «персонажа-гостя» і обґрунтувати свою відповідь. Щоб виключити одночасні відповіді та впорядкувати бесіду, поясніть, що вушка у педагога особливі — музичні, тому не чують, коли всі говорять одночасно.
Гра з рухами «Де звучить?». Завдання: почути і показати висоту звуків. У цій грі поєднано індивідуальну та групову форми роботи: педагог за фортепіано озвучує різні регістри, потім на його місце сідає дитина. Група показує висоту звуків рухами: низькі — присісти, середні — покласти руки на груди, високі — підняти їх догори.
Після рухливої гри саме час заспокоїтися, виконуючи прості правила. Ознайомте дітей із мелодією, під яку необхідно повільно дійти до своїх місць і сісти. Закріпіть дію кілька разів, що теж стає своєрідною розвагою.
Порада 4: використовуйте музичне малювання
Обговоріть із дітьми, чи можна намалювати музику, які кольори олівців підходять, щоб зобразити звуки різної висоти?
Підготуйте альбоми та олівці, прослухайте музичні уривки в різних регістрах і доберіть кольори. Не нав’язуйте дітям власну думку, але аргументуйте свій вибір.
Педагог теж малює, його аркуш закріплений на дошці. Діти, які не визначилися з кольором, можуть повторювати дії педагога. Звучить музичний уривок, діти малюють обраними олівцями будь-які лінії. Наприклад: низькі звуки — темними внизу аркуша, середні — яскравими посередині аркуша, високі — світлими зверху на аркуші.
Порада 5: завершуйте заняття у веселій атмосфері
Проведіть гру-прощання «Диктор телебачення». Завдання: попрощатися голосами різної висоти й тембру. Заохочуйте дітей по-різному висловлюти той самий текст, імпровізувати, експериментувати. Це має відбуватися у веселій атмосфері. Після виступу кожної дитини заохотьте її тематичною наклейкою із мультиплікаційним персонажем або зірочкою та похваліть.
З першого заняття включайте інтерактивні елементи. Створювати їх допомагають самі діти: придумують рухи до пісень, вигадують мелодії, ігри. Людину в будь-якому віці приваблює те, що приносить задоволення, що в неї добре виходить. Нерозуміння веде до заперечення. Любіть дітей, робіть цікавими свої заняття, насичуйте їх захопливими формами роботи, фантазуйте, заворожуйте, додавайте таємничості й творіть дива. Для улюбленого педагога діти «зрушать гори» — і результат навчання обов’язково порадує вас.
Елементарна теорія в іграх, піснях та скоромовках
Мелодія. Напрямок мелодії
Гра «Відгадай мелодію!»
Завдання: упізнати мелодії дитячих пісень.
Педагог наспівує уривки з дитячих пісень, діти відгадують.
Гра «Куди рухаємося?»
Завдання: зрозуміти і запам’ятати напрямок мелодії.
Педагог ознайомлює з пісенькою, обговорює з дітьми мелодію. Для ліпшого розуміння мелодичного руху ілюструє його рухами руки.
Гра з рухами «Великі вушка і сміливі ручки»
Завдання: почути і показати напрямок мелодії рухом руки.
Педагог просить приготувати «великі» вушка, руку стиснути в кулачок і приготуватися до показу напрямку руху мелодії. Педагог грає мелодичні уривки, що мають яскраво виражений мелодичний рух, діти демонструють рух рукою.
Гра «Уважні очка»
Завдання: побачити рисунок мелодії та описати його.
Педагог малює на дошці мелодію круглими нотами без штилів, направляючи їх угору, униз або повторюючи на одній висоті. Веде указкою по рисунку мелодії, діти вголос коментують. Спочатку без нотації, а потім із назвами нот.
Голосове малювання «Політ жучка»
Завдання: простежити і показати рух мелодії голосом без фіксації висоти.
Педагог дістає заготовлену іграшку й озвучує її імпровізований політ голосом на звук «у». Те саме діти роблять самостійно.
Гра з рухами «Гойдалка»
Завдання: почути і показати рухами рук зміну висоти звучання.
Діти грають із заплющеними очима — це активізує слух. Педагог співає мелодію, діти показують руками напрямок її руху.
Оберіть пісню до свята
Назви музичних звуків. Звукоряд
Гра «Друже, як тебе звуть?»
Завдання: запам’ятати «імена» звуків.
Педагог розповідає про те, що у музичних звуків є імена, як і в дітей, а також власний неповторний «голос». Одночасно зі звучанням ознайомлює із розміщенням звуків-нот на клавіатурі.
Гра «До чи не до?»
Завдання: почути звук «до» першої октави.
Педагог настроює дітей, граючи «до» першої октави. Потім грає різні звуки. Почувши правильне звучання, діти вигукують: «До!».
Пісенька «На занятті дівчатка сидять»
Завдання: запам’ятати розташування «до» першої октави на клавіатурі й чергування звуків.
У цій вправі поєднано групову та індивідуальну форми роботи. Педагог запрошує дитину за фортепіано й пропонує обрати персонажа пісеньки (дівчатка/котики/роботи). Імпровізує мелодію на слова: «На занятті … сидять». Група повторює мотив, потім запрошена дитина грає гаму від клавіші «до» першої октави вгору і вниз.
Для запам’ятовування клавіші «до» педагог звертає увагу дітей на дві «чорні сестрички» — дві чорні клавіші, перед якими вона розміщена. На клавішу можна наклеїти наліпку для швидкого упізнавання.
Читання звукоряду вгору і вниз від усіх звуків із рухами
Завдання: автоматизація чергування звуків.
Педагог розучує з дітьми будь-яку ритмізовану вправу, в якій проговорюють назви звуків у звукорядах. Звертає особливу увагу на безпомилкове чергування звуків під час руху згори донизу. Ця вправа надалі полегшить читання нотного тексту.
Звуки довгі та короткі
Ігри «Довго чи коротко?»
Завдання: усвідомити, що звуки бувають різної довжини.
Для позначення довжини звуків педагог використовує чорні та білі кружечки. Дітям дають по одному кружечку кожного кольору. Педагог натискає клавішу, залежно від тривалості звучання, діти показують потрібний колір. Потім місце педагога за фортепіано займає дитина.
Ритм-гра «До, ре, мі»
Завдання: ритмічно освоїти назви слів і запис ритму чорними та білими кружечками.
Педагог співає початок пісеньки: «До, ре, мі, до, ре, мі, гарні … прийшли», чергуючи назви різних тварин. Заздалегідь готує картинки персонажів і розміщує їх на дошці. Проплескує ритм назви тварини, обговорює кількість сплесків. Зауважує на тому, чи був довгий звук і де: на початку, у середині чи вкінці слова. «Записує» ритм слова, використовуючи чорні й білі кружечки. Водить пальчиком по тому, що вийшло, проговорюючи й перевіряючи, чи правильно оформлене слово.
Перше ознайомлення із тривалостями
Ознайомлюючи дітей із тривалостями, педагог асоціює четверть із кроком, восьму — з бігом, паузу — з мовчанням, припиненням руху тощо. Використовує будь-які вправи на засвоєння довжини звуків у русі.
Музичне малювання
Завдання: намалювати в альбомі четвертні й восьмі ноти великого розміру, запам’ятати їхні «портрети».
Метричні долі. Сильна доля. Темп
Гра «Почуй серця стук!»
Педагог піднімає ліву руку та кладе її на праву сторону грудей, запрошує дітей зробити те саме у дзеркальному відображенні. Не всі малюки вміють швидко визначити потрібну руку, тому їм щоразу потрібно показувати рух. Педагог просить послухати, як стукає серце. Пояснює, що в кожній пісеньці живе й стукає своє серденько, музиканти називають його «долі».
Для опрацювання відчуття метричних долей педагог обирає пісеньки з рівномірним рухом у розмірі дві четверті. Показує долі різними способами: кроком, сплеском у долоні, диригентським жестом. Виконує вправи у різних темпах, а значення терміна пояснює під час виконання завдань.
Мажорний і мінорний звукоряд. Тоніка
Гра-емоція «Покажи настрій»
Завдання: почути і показати мімікою зміну настрою в музиці.
Педагог виконує музичні уривки, зміну їх настрою діти відображають зміною міміки-емоції на обличчі.
Музичне малювання
Завдання: намалювати будь-які малюнки-настрої.
Із дитячих малюнків педагог створює виставку «Мажорного та мінорного настроїв». Поняття «звукоряд» діти засвоюють під час співу пісеньок мажорного та мінорного звукоряду, аналізу їхнього характеру.
Гра з рухами «Тоніка в хатинці»
Завдання: почути й зрозуміти, чи закінчилася пісенька.
Педагог показує, чи є тоніка в кінці пісеньки: долоні «хатинкою» — є тоніка, долоні в різні боки — немає.
Музичне малювання
Завдання: яскраво намалювати в альбомі «хатинку тоніки» з буквою «Т» усередині й запам’ятати значення терміна «тоніка».
Нота на клавіатурі й нотному стані
Рекомендація: цю тему педагог вводить лише після того, коли діти добре засвоїли такі характеристики звука, як висота та довжина.
Ігри «Нотний будиночок», «Портрет ноти»
Завдання: запам’ятати кількість «поверхів» (лінійок) у нотному будиночку (нотному стані) й навчитися рахувати їх знизу вгору. Ознайомитися зі знаком ноти, спочатку четвертної.
Педагог починає бесіду із запитання: «Чи знаєте ви пісні древніх людей?». Найчастіше лунає відповідь: «Ні!». Педагог дає просте пояснення цьому: в давнину люди не записували свої пісні. Відтак обговорює і демонструє, для чого потрібна нота, де вона «живе», пояснює в доступній формі, хто її вигадав. Аналізує знак ноти, порівнюючи її з живою істотою: у ноти є голова, нога або рука й… іноді навіть хвіст. Обов’язково малює «портрет» ноти. Ставить запитання: «Де живуть ноти?». Разом із дітьми визначає місця нот на нотному стані: на, під чи між лінійками.
Голосно-тихо. Форте-піано. Голосніше-тихіше
Пісенька-гра «Потяг»
Завдання: поєднати поняття «близько — голосно», «ближче — голосніше»; «далеко — тихо», «далі — тихіше».
Музичне малювання
Завдання: дібрати колір і розмалювати знаки «форте» й «піано».
Під час слухання музики і співу пісеньок педагог пояснює значення понять «голосно» й «тихо», залучаючи такі характеристи: сміливо, страшно, дзвінко, невпевнено, таємничо тощо.
Дає визначення термінам «соліст», «дует», «хор» під час практичної діяльності.
Інтонаційні вправи
Слух та відчуття інтонації развиваються швидше, якщо співати й водночас показувати рух мелодії. Для цього виду діяльності педагог готує наочний матеріал із зображенням напрямку мелодії без нотного стану.
На початковому етапі як інтонаційні вправи педагог використовує будь-які пісеньки-відлуння, вправи на доспівування фраз, що містять терцію, квінту, октаву.
Завдання: навчитися чисто інтонувати закінчення фраз і «бачити» напрямок мелодії.
У цих вправах поєднано індивідуальну та групову форми роботи: спочатку педагог біля дошки показує напрямок мелодії, потім дитина або група співають.
Визначення фальші
Педагог розповідає про те, що таке фальш і як «вигнати» її з голосу і, особливо, з вух. Демонструє фальшивий і чистий спів.
Завдання: відрізнити фальшиве звучанння від чистого.
Музичне малювання
Завдання: намалювати «портрет» страшної фальші.
Діти засвоюють інтервали — велику та малу секунди — під час слухового аналізу. Розучують пісеньки, що містять інтонаційні ходи на малу та велику секунди, самостійно підбирають ігрові рухи, що відповідають характеру звучання інтервалів.
Світлана Гусєва,
автор навчально-методичних посібників із сольфеджіо для дітей молодшого дошкільного віку
