Гра як запорука інтелектуального розвитку
Провідною діяльністю дитини в дошкільному віці є гра — творча та фантазійна, наодинці чи гуртом з ровесниками тощо. Ігрова діяльність є запорукою гармонійного розвитку дошкільника. Тому «економити» на ній час неприпустимо.
У дитини має бути змога повноцінно гратися декілька разів на день, щоразу не менше ніж 40-45 хв. Це й матиме для неї найліпшу освітню користь.
У разі якщо дорослі «економлять» час на грі, у дитини істотно знижується швидкість розвитку уяви й фантазії, а також інтелектуальної активності.
Підтримка особистісного здоров'я: акценти
Науковці стверджують, що у віці до семи років дитина ще не готова до повноцінної інтелектуальної активності — її мозок неспроможний до занять, керованих лівою півкулею, як-от сидіння над прописами та підручниками, виконання рутинних завдань тощо. І якщо дитина впродовж дошкільного віку гралася значно рідше, ніж опановувала теоретичні знання, вона й не накопичила соціального досвіду, прожитого в ігрових ситуаціях. Це стане помітно згодом — дитина матиме знижений соціальний інтелект та слабко встановлюватиме інтегративні зв’язки між окремими галузями знань.
Саме в грі, а не під час сидіння над енциклопедіями дошкільник засвоює складні взаємозв’язки навколишнього світу й поступово починає орієнтуватися в житті дорослих людей.
Якщо дитині пропонувати для засвоєння занадто багато інформації, то її мозок зрештою може виробити стратегію поверхневого сприймання: вона слухатиме неуважно, не вдаючись у подробиці, а отже й не запам’ятовуватиме необхідну інформацію. У такий спосіб психіка дошкільника захищається від перевантаження, «абстрагується» від зайвих знань.
Загальна інформованість й інтелектуальний рівень сучасного першокласника значно вищі, ніж у дитини такого самого віку 20-30 років тому. Водночас навчальна мотивація та бажання вчитися в нього набагато нижчі. Це пов’язано з функціонуванням так званої автоматичної системи запобігання, яка «вмикається» у мозку дитини в разі його перевантаження. Активація цієї системи призводить до знищення мотивів навчання. Тобто, якщо дитина втратила інтерес до нових знань, імовірно, вона надто завантажена інтелектуальною діяльністю. Утім, коли така система не спрацьовує й дошкільник продовжує засвоювати надмірну кількість інформації, у нього можуть виникнути невротичні симптоми або соматичні захворювання.
Роботу з дитиною раннього віку педагогам слід не вибудовувати за принципом розвитку окремих психічних процесів, а скеровувати на загальне, максимально різнобічне ознайомлення малюка зі світом предметів, людей і взаємин.
Перевтома дитини: її ознаки та загрози
Батьки хочуть, аби їхня дитина була маленьким генієм, бояться, що вона не встигне засвоїти якомога більше знань, відставатиме від однолітків, а тому записують її в усі можливі гуртки й секції. Так на долю дошкільника випадають величезні навантаження, інколи навіть більші, аніж на учнів у школі.
Дитина з таким режимом дня позбавлена повноцінного відпочинку, оскільки на це просто не вистачає часу. Замість прогулянки на свіжому повітрі з однолітками дошкільник проводить майже весь час за «корисними» заняттями у гамірних та задушливих приміщеннях.
Надмірне навантаження неодмінно призводить до перевтоми. Діагностувати її в дошкільника значно складніше, аніж у дорослого.
Перші ознаки з’являються задовго до виникнення серйозних проблем, зокрема неврозів, якими страждають близько 70% дітей, що займаються в більше як двох гуртках і секціях. Окрім цього, перевтома й ослаблення організму призводять до:
- зниження імунітету
- порушення зору
- виснаження нервової системи.
Діагностувати в дитини перевтому можна за такими ознаками, як:
- порушення сну — дитина лягає спати раніше визначеного режимом часу, але ще довго не може заснути; або ж часто прокидається серед ночі, розмовляє уві сні; удень постійно хоче спати. Такі симптоми свідчать, що через виснаження нервової системи дитина навіть під час сну не може розслабитися й відпочити
- порушення апетиту — дитина втрачає апетит або, навпаки, починає споживати надмірну кількість їжі. Унаслідок цього вона стрімко або худне, або набирає зайву вагу
- часті хвороби — головними супутниками дитини, яка відчуває психологічну або фізичну перевтому, є головний біль та підвищення артеріального тиску. Перепади тиску особливо характерні для дівчаток
- шкідливі звички — дитина гризе нігті, длубається в носі, постійно робить монотонні рухи ногами або руками;
- порушення концентрації уваги — дитина постійно щось шукає, хоча потрібні їй речі лежать перед нею на столі або вона тримає їх у руках
- порушення мовлення — дитина запинається, намагаючись висловити свою думку;
- погіршення поведінки — дитина вередує, може впадати в істерику, грубо поводиться з іншими. Такі зміни є ознакою емоційного дискомфорту. Якщо дитина виявляє підвищену активність й агресивність, стає надто рухливою та непосидючою це свідчить про виснаження нервової системи — рухливість дитини-дошкільника — це своєрідний захист від перевантажень
- неврологічні розлади — у дитини з’являються тремор кінцівок, тики. Час від часу такі прояви можуть зникати, але за умови підвищення нервового напруження (збільшення кількості занять чи їхньої інтенсивності тощо) з’являються знову і зазвичай мають яскравіші прояви.
Поява в дитини синців під очима, зміна кольору обличчя свідчать про те, що перевтома поступово переходить у хронічну форму. А це вже серйозний діагноз — він означає, що дитина потребує термінової допомоги. Передусім слід припинити навантажувати її різними видами діяльності й дати змогу добре відпочити. За потреби варто звернутися до лікаря або психолога.
Місце додаткових занять в індивідуальному графіку дитини
Аби запобігти окресленим негативним наслідкам, до яких призводить перевантаження, а відтак перевтома дитини, необхідно правильно планувати для неї додаткові заняття. Не потрібно кожну мить у житті дошкільника заповнювати з максимальною користю для його розвитку й навчання. Посилені додаткові заняття, звісно, приноситимуть дитині користь. Але разом з тим вони можуть стати причиною нездорових взаємин між батьками і дитиною — сварок, суперечок, щоденних дитячих умовлянь не йти не заняття, зіпсованого настрою всієї родини.
Плануючи розклад дитини на день, тиждень, місяць, пам’ятайте, що вона індивідуальна й абсолютно не схожа на інших дітей. Тож і різноманітні популярні розрекламовані методики раннього розвитку, поради знайомих варто сприймати лише як можливі рекомендації, а не як обов’язкові до виконання правила. Адже головне для здоров’я (психологічного та фізичного), інтелектуального розвитку дитини — аби під час заняття вона отримувала задоволення. Тоді від отриманих знань буде лише користь.
Отже, заняття в гуртках та секціях будуть корисними та цікавими для дитини лише за умови правильного батьківського підходу до їх кількості та необхідності. Адже перевантаження та втома дошкільника неодмінно призведуть до негативних наслідків, виправдати які не можна жодними добрими намірами.
За матеріалом Надії Лютої, практичного психолога,
Дарини Шейко, соціального педагога ДНЗ № 32, м. Кам’янське, Дніпропетровська обл.,
ж. «Практичний психолог: Дитячий садок»
